ПОБАЖАННЯ НА НОВИЙ РІК

Улюблені читачі, з серцем, повним вдячності, ми прагнемо розповісти про божественні милості року, що саме закінчився. Двадцять третій Псалом виражає наші почуття. Господь люб’язно продовжував з дбайливістю вести Свої вівці до тихих вод та на соковиті зелені пасовища Своєї правди. Наш стіл містив щедро та подостатком страв благодаті і знання – навіть в присутності наших ворогів, котрими часом були ті, хто поруч і хто нам дорогий, – ворогів правди, через те, що їх засліпив великий ворог, сатана. І ми знаємо з ваших листів, таких дорогих для нас, отриманих протягом року, що пережите нами було також вашою часткою.
І ось зараз, на світанні нового року, ми відчуваємо, що можемо застосувати до себе і до всіх Божих посвячених осіб слова останнього вірша цього Псалму: «Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи». Отож улюблені, не тільки оцінюймо щедроти нашого «столу», але й харчуймося щораз більше дорогоцінною правдою і намагаймося більше використовувати силу, яку цей харч дає, працюючи в Христовій службі, щоб ми могли статися більш «сильними в Господі і в силі Його могутності».
R1171 (1890 р.)

При закінченні ще одного року ми оглядаємось в минуле і дивимось в майбутнє.
Рік, що відійшов у минуле, надовго запам’ятається багатьом нашим читачам як рік, в якому вони здобули знання Божого слова та виявленого в ньому милостивого плану. Для декого він був повним випробувань, де великий Перетоплювач та Очищувач тримав їх в печі, щоб відділити жужелицю від золота, щоб вони віддзеркалювали Його образ (Мал. 3: 3). Щасливі ті, котрі після випробування вогнем не виявилися «легенькими», але ще міцніше утвердили своє серце в правді; котрі полишили традиції людей і вхопилися міцніше, ніж будь-коли досі, Божої милості в Христі Ісусі, нашому Господі.
Дивлячись вперед, ми можемо сподіватися продовження такої праці, аж кожна частина будівлі нашої віри буде випробувана, і дерево, сіно та солома згорять, бо «буде виявлене діло кожного, бо виявить день [що зараз вже є]» (Мал. 4: 1; 1 Кор. 3: 13-15). Якщо в минулому ваша будівля встояла у випробуванні і не зруйнувалася, радійте; але далі з трепетом пам’ятайте, що всі випробування ще не закінчилися. «Не будьте зарозумілі, але бійтеся». «Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти». Якщо в вашій будівлі є щось, що не зможе устояти проти вогню, воно має згинути: швидко замініть його тим, що тривке.
Якщо чогось бракує вашому посвяченню – якщо в чомусь є свавілля, якого ви не позбулися і яке не погоджується з Божою волею, – зверніть на це увагу, бо Він це виявить. Якщо вас, як одну з Його коштовностей, полірують, щоб випромінювати Його світло, вважайте, щоб в вас не було жодного свавілля, яке, як пісок, може завдати подряпин і зіпсувати вашу красу і можливість бути прийнятими Ним тоді, коли Він доповнюватиме число Своїх коштовностей.
Малоймовірно, щоб в цьому році було менше випробувань, клопотів та труднощів на «вузькому шляху», аніж в тому, який закінчився. Швидше всього піч стане ще більш гарячою. Однак пам’ятаймо, що чим більші наші труднощі, тим більше благодаті «для своєчасної допомоги», за якою ми маємо привілей звертатися до «престолу небесної благодаті». Пригадайте собі слова: «Досить тобі Моєї благодаті» і «Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування», знаючи, що вони, трапившись, достачать для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги.
Минулий рік познайомив нас зі ще більшою кількістю тих, хто жертвує себе (зі священиками – 1 Петр. 2: 9, бо левити не приносили жертв), ніж ми знали досі. Чоловіки та жінки не лише не рахуються з небезпекою, але й віддають свій посвячений час, кошти, таланти та репутацію, щоб поширювати «радість велику, що станеться людям усім». Через ці посвячені знаряддя правда сягає інших овець стада, котрі голодували та були готові загинути в дорозі без її підтримуючої сили. Ці методи та зусилля отримали щедре благословення – не лише накормивши та підбадьоривши голодних, але й зростивши та розвинувши зайнятих. Кожне зусилля в Господній службі, зроблене для Господа, неодмінно принесе відповідну нагороду та благословення для серця працюючого.
Рік, який почався, пропонує нові нагоди жертовної служби. Ніхто не повинен впадати у відчай від протистояння і від того, що мало слухають наше послання – нашу Євангелію. Мало хто має «вуха слухати» і лише їх можна сподіватися досягти. Якщо ви коли-небудь відчуваєте знеохочення, пригадайте собі, як було з Учителем. Якщо більшість слухала Його слова, то можете сподіватись, що і ваші слухатимуть. Але як більшість відкидала Його слова, то відкинуть і ваші. Якщо вони називали Учителя Вельзевулом, то чого сподіватися нам? Достатньо, щоб учень був як його Господь (Мт. 10: 25; Ів. 13: 16). Тоді, з вдячністю за минуле та теперішнє і зі щирою молитвою та з надією на майбутнє, йдімо ще певніше, підперезані усією Божою зброєю, з поясом правди та довір’я. Хапаючи ще міцніше наш щит віри для певного захисту та меч Духа – Його Слово – в руки, намагаймось вести добрий бій віри, доки не закінчимо дану нам працю, щоб бути серед тих, хто вважатиметься гідним ввійти в радощі свого Господа.
R571 (1884 р.)

Початок року застав весь світ в стані фінансового застою, який, мабуть, ще погіршиться, перш ніж прийде покращення. Оскільки нам дано натяк в Святому Письмі, що День Господньої присутності буде часом горя, якого не було відколи існують люди, дехто схильний сподіватися надто багато і надто швидко. Це тенденція, якої всім треба берегтися.
Ми ані на мить не повинні губити з-перед очей влучну ілюстрацію горя цього дня, дану апостолами і записану в 1 Сол. 5: 3. На основі цієї ілюстрації ми повинні сподіватися горя та клопотів народів у вигляді спазмів; вони поступово ставатимуть більш частими і більш серйозними, аж досягнуть кульмінації, змальованої пророком, і закінчаться смертю нинішніх систем та визволенням дітей цього світу до Нового та кращого «золотого» Тисячолітнього віку, в якому Цар праведності пануватиме та царюватиме як Господь всіх, благословляючи всі народи землі.
Для тих, хто вчинив Господа, Всемогутнього, своїм притулком та мешканням, ми скажемо: «Надійся на Господа й добре чини»; «Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь». В зв’язку з цим радимо вам уважно вивчити Псалом 37: 1-19 та весь 91-й Псалом. Зміцніться, озбройтеся і зодягніться в усю Божу зброю, пам’ятаючи про свою участь в конфлікті цього дня: це не боротьба з тілом і кров’ю, але з духовною темрявою і піднебесними (владними, тобто діяльними) духами злоби, а також з вогняними стрілами злого. Чим більше ви бачите наближення цього дня, тим більше «зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна! Скажіть тим, що вони боязливого серця: БУДЬТЕ МІЦНІ, НЕ ЛЯКАЙТЕСЬ! Ось ваш Бог, помста прийде, як Божа відплата, Він прийде й спасе вас». Знаки цих днів помсти і відплати є вірними знаками Господньої присутності і того, що наше відкуплення, визволення, вивищення і благословення світу наблизилося.
R707 (1885 р.)