МУДРА БАТЬКІВСЬКА ПОРАДА

“Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої” (Приказки Соломона 23: 26).
Соломон, мудрець, мав багато жінок, тому розсудливо припустити, що він мав також багато синів. Однак вважати, що він адресував ці слова одному зі своїх синів або кожному з них по черзі, було б, на нашу думку, нерозсудливим, бо навряд чи можна допустити, що Соломон хотів звернути особливу увагу на свої власні дороги словами: “і очі твої хай кохають дороги мої”. Він не завжди був добрим прикладом для того чи іншого сина.
Значення, напевно, треба шукати далі. Пам’ятаємо, що Соломон ще в молодому віці, як тільки став царем, отримав мудрість від Господа за своє щире прохання про це. Можна припустити, що він уособлював Мудрість, і ця Мудрість казала: “Дай мені, сину мій [той, хто прагне бути сином Мудрості], своє серце”. Оскільки Мудрість є ще одним іменем Творця, можна припустити, що Бог дає запрошення Своїм синам віддати Йому серце і пильнувати Його дороги. У будь-якому випадку, це може стати добрим уроком, який ми здатні почерпнути з цього вірша.

ЯК ЗБЕРЕГТИ АБО ВТРАТИТИ СИНІВСТВО

Бачимо, що Бог, Котрий був батьком нашого роду, завдяки Якому ми існуємо, зробив нас на початку досконалими в нашому батькові Адамі. Він також дав досконале життя та існування ангелам, і хотів, щоб всі вони віддали Йому своє серце. Вони були Його синами від часу створення. Люцифер був сином Бога. Адам був сином Бога. Властивий шлях для сина Бога – звернутись цілковито до свого Отця і виконувати Його волю. Але у випадку Люцифера бачимо, що він, замість того щоб звернутися всім серцем до Отця, поводився незалежно і намагався чинити власну волю, за що зазнав ганебної поразки. Декотрі ангели, які не зберегли свого першого стану, хоча були синами Бога, також не віддали своє серце Господу і зазнали ганебної поразки. Потрапивши в гріх, вони всі втратили синівство. Зберегти його можна тільки шляхом постійної відданості та послуху.
Бог влаштував так, що людство може прийти до Нього назад. Так само ми розуміємо, що будь-який грішний ангел, який розкається, може у великому Судному Дні прийти назад до спільності з Богом. Його посланням у відповідному часі будуть слова, що кожен, хто забажає, зможе повернутися до Нього: “Якщо хочеш бути Моїм сином, дай мені своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої”.
Можливість, щоб хто-небудь з грішних створінь міг стати сином Бога, була дана лише після Першого Приходу нашого Господа Ісуса і то лише певному класові з деградованого роду Адама. Їх названо синами на Божественному рівні існування, і такої пропозиції Єгова ніколи досі не давав нікому з людства. Наш Господь Ісус, Син, цілковито віддав Своє серце Богу. І хоча цей шлях відданості та слухняності (відколи Він прийшов на землю) вів крізь труднощі, цей шлях, однак, вів до слави, честі та безсмертя. Хто відтоді запрагнув стати сином Бога, той почув, що Отець нікого не прийме, якщо він не прийде через Його Сина Ісуса як Відкупителя і не посвятить себе повністю, щоб виконувати Божу волю.
Бачимо, що кожен, хто хотів належати до Божого народу, але перестав виконувати ці умови, зробив серйозну помилку і не здобув того, чого прагнув. Ми не повинні нічого залишати собі. Потрібно погодитись на повне прийняття постанов, які Бог дав для нашого спасіння. Наші серця треба привести до стану повного посвячення і такими зберегти. До того, хто у відданості серця виконує всі розсудливі вимоги Господа, Він говорить: “Будь вірний до смерті, і Я тобі дам вінця життя” (Об. 2: 10).

БОЖІ ДОРОГИ, ПОКАЗАНІ В ПРИРОДІ

Той, хто віддав своє серце Господу, отримує застереження дотримуватися Його доріг. Що це означає? Чи ми повинні намагатися робити все, що, як бачимо, робить Бог? Господь має право виносити суд і давати покарання тим, хто зійшов з дороги, хто потребує шмагання. Чи нам теж належить судити або засуджувати подібним чином? Ні. Не наша справа засуджувати чи виносити вирок кому-небудь. Ми можемо засудити гріх або показати незгоду з тим, що виглядає гріхом у вчинку або слові, і можемо лагідно звернути увагу на те, що, віримо, має слушну підставу вважатися гріхом. Ми можемо докорити в любові. Але ми дуже податливі на помилки в таких речах, тому засуджувати особу як непридатну для Господньої сім’ї і т.п., не наша справа. Тож ми не повинні в цьому йти Господніми дорогами. Однак ми повинні бачити в Господніх дорогах віддзеркалення Його характеру – Його Мудрість, Його Справедливість, Його Любов, Його Силу. Ми зауважуємо ці риси характеру, коли спостерігаємо за Його дорогами, і вони викликають у нас захоплення та пошану. Свого часу всі Божі дороги будуть нашими дорогами, але не зараз, бо ми ще не подібні до Нього, ще не досконалі і не займаємо відповідального становища.
Світ, мабуть, навіть не здогадується, що в багатьох речах він копіює Господні дороги з того, що робить в наші дні – будує насоси, двигуни, використовує електрику і т.п. Мало хто усвідомлює собі, що люди намагаються повторювати Божі дороги. Наприклад, у людському тілі існує чудовий механізм, з допомогою якого кров перекачується артеріями та венами, а також зупиняється. Цей механізм тільки частково відтворений у найкращих двигунах світу. Коли б люди знали, як копіювати нерви тіла, вони б вже давно придумали поїзд на електриці і т.д. Кожен, хто спостерігатиме за Божими дорогами, буде набагато мудрішим від того, хто цього не робить. Але світ не знає Бога. Проте Божий народ, навіть якщо він не належить до винахідників, може здобути велике благословення, спостерігаючи Божі дороги в природі.
Ще зауважте дивовижну і недосяжну мудрість, показану в людському тілі. Воно – механізм, який працює з дуже малими витратами енергії, якою він запасається під час перерв і яка дозволяє йому підтримувати життєві сили та міцність. Гляньте також на коня. Кількість вівса та сіна, яку він з’їдає, є порівняно малою, але кількість енергії та сил, які вона дає, дивовижні. У випадку людської істоти, поряд з силою та активністю є ще інтелігентність, сила думки і розум. Вони надзвичайно дивовижні, і чим більше ми їх вивчаємо, тим більше вони нас дивують.

БОЖІ ДОРОГИ В ЙОГО СЛОВІ

Коли ми стаємо синами Бога і починаємо вивчати Його дороги, ми починаємо здобувати віру, знання, дух слухняності, а також більшу відданість Богу. Всі, котрі є синами Бога, вивчатимуть Його дороги. Особливо ми дізнає?мось про Його дороги, вивчаючи Його Слово. Це не означає тільки читання або запам’ятовування Біблії. Є люди, які можуть цитувати цілі розділи або книги Біблії, але при цьому не розуміють того, про що вони читають. Якщо ми думаємо, що, читаючи стільки-то розділів, ми матимемо якусь заслугу, то помиляємося. Господньому народу приносить користь не саме лише читання Біблії, а те, що його супроводжує – сила, що відновлює і зміцнює нас та викликає в нас хотіння і чин за доброю волею Його.

R5702 (1915 р.)