НЕВДЯЧНИЙ, БУНТІВНИЙ АВЕСАЛОМ
2 САМУЇЛОВА 18: 1-5
ІСТОРІЯ АВЕСАЛОМА – ЗОВСІМ ІНШИЙ НІЖ ЙОГО БАТЬКО – ВТРАЧЕНІ МОЖЛИВОСТІ – ЖАЛЮГІДНИЙ КІНЕЦЬ ЗРАДНИКА І НЕСЛУХНЯНОГО СИНА, ЩО ЗАЗІХАВ НА БАТЬКОВЕ ЖИТТЯ – ДИТИНА І БАТЬКО – ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ – ДИТИНА Є ТАКОЮ, ЯКОЮ ЇЇ ВИХОВАЮТЬ БАТЬКИ – СПАДКОВИХ РИС НЕДОСТАТНЬО

“Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе” (Ефесян 6: 1).
“Гостріша від зміїних зубів невдячна дитина”.
Наш урок стосується смерті Авесалома. Все настільки зрозуміло, що не потребує коментарів. Та для нас буде корисним глянути назад на життя цього молодого князя і зауважити його помилки.
По-перше, він був невдало народжений. Його мати, дружина царя Давида, була дочкою язичницького царя, що мешкав неподалік. Вона, мабуть, була гарна собою, бо, як каже Святе Письмо, Авесалом був гарним хлопцем, вродливим молодим чоловіком з приємними, ввічливими манерами: свого роду ідолом народу. На своє нещастя він був членом царської родини, і від нього не вимагалося працювати в поті чола.
Авесалом вперше особливим чином постає перед нашою увагою після того, як він вбив свого брата (по батькові) Амнона, щоб відомстити за честь сестри. Після цього він утікає до свого діда за захистом. Але так він ще більше віддаляється від доброго впливу, який мав при батькові та справжній релігії. Згодом батька, який ніколи не переставав любити та оплакувати Авесалома, намовили запросити сина назад до Єрусалима після того, як його не було тут кілька років. Але навіть тепер він ще два роки відмовлявся бачити сина поряд. Всі ці впливи виявилися несприятливими для молодого чоловіка, але жоден з них не може виправдати зради свого батька, царя Ізраїлю.

ЗМОВА АВЕСАЛОМА

По всій землі Ізраїлю були поставлені судді, які вирішували буденні причини непорозумінь, та коли їхнє рішення було незадовільним, можна було звернутися до царя як до найвищого суду. Цар Давид був дуже зайнятий приготуванням матеріалів для Храму, що мав бути збудований після його смерті. Це трохи заважало йому виконувати його обов’язки перед народом як найвищого судді, тому слухання деяких справ, як і в кожному вищому суді, відкладалося – безконечно, як здавалося тим, хто з нетерпінням чекав на очікуване рішення.
Однак ми не думаємо, що з боку царя Давида було якесь зволікання з винесенням справедливих вироків. Знаємо тільки, що його спритний син, Авесалом, став дуже популярним. Він був ласкавий до людей, простий, завжди готовий вислухати їхні нарікання. Відповідав він хитро, виражаючи жаль за зволікання з їхніми справами і кажучи: “Коли б я був царем! Все було би по-іншому!” Ось так підступом, інтригами, обманом, читаємо, “крав Авесалом серця Ізраїлевих людей” у свого батька. Люди справді почали думати, що коли б такий чоловік був їхнім царем, було би набагато краще. Вони, очевидно, зовсім випустили з уваги той факт, що Царем Ізраїлю був Бог, а цар Давид, як каже Біблія, тільки сидів на Господньому престолі (1 Хр. 29: 23).
Авесалом був вродливим, гарним князем з довгим, кучерявим волоссям. Він їздив повозом, перед яким бігли п’ятдесят прудких хлопців-бігунів, його вістоношів. Бездумні люди захоплювалися цим, та тільки одну мудру людину не здолів підступ всього оцього блищання. Авесалом знав про релігійні почуття свого батька, але, мабуть, зовсім не поділяв їх. Він розумів, що на нього, швидше за все, не впаде ба?тьків вибір стати наступником, а час для обрання нового царя вже недалеко, бо цар Давид постарів. Пішовши шляхом сатани – шляхом амбіцій та зради Бога – Авесалом повернув проти батька. Він зібрав військо, проголосив себе царем, та зробив це з таким поспіхом і так обдумано, здобувши прихильність тих, чиї серця він вкрав, що цар Давид разом з його постійним військом та відданими особами з царського двору були змушені тікати, щоб врятувати своє життя. Наші вірші розповідають про битву, яка відбулася між переважаючими силами Авесалома та меншими силами царя Давида, які, однак, були краще вишколені. Перемога була з царем Давидом. Авесалома убили, незважаючи на вимогу Давида до своїх воїнів не вбивати молодого чоловіка, його сина.
Який контраст між людиною за Божим серцем і людиною, якою захоплювався народ – показною, ставною, амбіційною, віроломною, зловмисною, бунтівною, яка зазіхала на життя батька! Божий чоловік, не дивлячись на свої слабості, про які він знав і в яких розкаювався, мав серце, віддане Богу, постійне як стрілка компаса. Давид мав співчутливу любов до свого сина, відголос якої дійшов до нас з його розпачливим зойком: “Сину мій, Авесаломе! О, якби я був помер замість тебе, Авесаломе!”

ВАЖЛИВИЙ ПРИНЦИП

Людська воля – чудова річ, і ми можемо навіть сказати, що кожен хлопець є відповідальний за свою долю. Наш вираз “Людина сама собі господар”, бачимо, недалекий від істини. Проте це не виправдовує батьків, чиїм обов’язком є пильнувати, щоб на світ народилася правильна дитина, розумно наділена усім: не лише вродлива зовні, але й сумлінна, справедлива, віддана Богу та принципам праведності. Це також не звільняє батьків від того, щоб дати дитині правильне уявлення про життя, правильні настанови, адже Святе Письмо говорить: “Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї” (Прик. 22: 6).
Як прикро, що після всіх проповідей та навчання упродовж століть, так мало батьків розуміє свої обов’язки перед дітьми, яких вони приводять на світ. Зовсім мало чоловіків розуміє, що вони є захисниками та опікунами своїх дружин та їхнього потомства, що їхній обов’язок та привілей не тільки знайти шляхетну, сумлінну дружину, яка була би матір’ю сім’ї, але й створити для неї приязні умови під час вагітності і в цілому допомагати їй підтримувати розум та серце чистим, люблячим, шляхетним, відданим Богу та праведним принципам, щоб їхня дитина мала добру родимку – благородний характер, а не серйозні плями та вади гріха, як це буває. Добре каже Святе Письмо, що люди гинуть від браку знання (Ос. 4: 6).
Щоправда, нам скрізь розповідають про спадковість. Але з якою метою? Якщо ця річ і є важливою для здоров’я та правильного вибору супутника життя, вона никне у порівнянні з принципом, на який ми звертаємо увагу, а саме: розум матері під час вагітності отримує різні впливи та враження, приязні та неприязні, які відбиваються на характері дитини. Звичайно, матері неможливо народити досконалу дитину, але якщо в неї високі ідеали, справжні та непохитні, що ґрунтуються на всьому чистому, шляхетному та доброму, то, поза всілякими сумнівами, її дитина здобуде від цього велику користь фізично, інтелектуально, а також морально. З іншого боку, як ми вже згадували у “Фотодрамі Створення”, досконала мати, Єва, могла залишити і справді залишила на своєму синові Каїні знак заздрості, нещасливої вдачі, яка призвела до убивства брата.

R5700 (1915 р.)