БІЛА ОДЕЖА ЦАРСТВА

“Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами” (Об’явлення 3: 5).
У цьому вірші, як і скрізь у Біблії, підтримується думка, що вибраний клас, який одержить найвищу славу, честь та благословення від Господа, повинен показати свою відданість у перемозі. Недостатньо перемагати волю на початку християнського шляху. Після цього треба перейти випробування та труднощі і здолати їх. Якщо після посвячення і після початку випробувань та труднощів особа поступиться цим спокусам та випробуванням, даючи їм перемогти себе, то це свідчитиме, що вона не є достатньо відданою, бо Господь обіцяв, що Його благодаті буде достатньо для своєчасної допомоги (2 Кор. 12: 9).
Хоча Господньої благодаті достатньо, це не означає, що ми від часу до часу не можемо потрапити у спокусу. Ми можемо потрапити в неї ненавмисно, без згоди нашої волі, і “упасти в прогріх”. Але Господньої благодаті достатньо, щоб допомогти нам вийти зі спокус переможно, даючи нам можливість затріумфувати над ними. Впасти у спокусу ще не означає впасти у спокусі – впасти, коли нас спокушують. Але якщо хтось тимчасово переможений – чи то піддавшись спокусі з боку плоті, чи наважившись на свавілля духа, розуму, – то це має зв’язок з природою та певною мірою гріха. Ми не завжди в змозі здобути повний, остаточний тріумф в плоті, але ми повинні бути вірні. Ми повинні здобути тріумф у розумі, інакше ми не будемо переможцями. Перемога є поступовою справою, є поступом впродовж всього нашого християнського шляху – від моменту посвячення до завершення життя. Але наш вірш, мабуть, стосується завершення, а не початку чи середини праці, і дає зрозуміти, що кожен повинен у кінці випробування, на кінці дистанції мати переможну міру праведності, щоб бути зарахованим до переможців. Такий переможець зодягнеться в білу одежу.

БІЛА ОДЕЖА НАМ ПОЗИЧЕНА

Святе Письмо дає нам зрозуміти, що на самому початку нашого християнського досвіду ми образно зодягнені в білу одежу. Ця біла одежа представляє виправдання: ми виправдані задарма від усього. Ця одежа є без плям. Про неї часто говориться як про Христову одежу праведності, бо вона дістається нам через Христа. Її можна мати тільки через Нього. Він має змогу приписати її нам, позичити, дати тимчасово. Про неї сказано також як про весільну одежу. На весіллі на Сході весільну одежу з білого віссону використовували, щоб прикрити одяг, який мав на собі кожен гість. Її позичав господар гостю на весіллі, коли гість з’являвся на весільну гостину. Білий віссон означає чистоту. Тож коли Христос дозволяє нам скористатися з Його заслуги, вона стає немов біла одежа, що закриває наші вади. Це означає приписання Його праведності, для нашого виправдання. Нам наказано тримати одежу незаплямленою від світу. Приписану нам праведність ми в змозі зберегти, утримати. Але ми не можемо зберегти її такою самі. Наш язик може часом сказати те, чого ми не хотіли, щоб він казав, а наші руки можуть щось зробити, чого ми не хотіли. Тому Бог подбав про шлях, яким можна позбутися наших ненавмисних вад та провин. Цим шляхом є наше щоденне прохання про очищення від ненавмисних провин через дорогоцінну кров. Так ми бережемо нашу одежу незаплямленою від світу. Так ми підтримуємо наше виправдання, наші білі шати, і так ми повинні підтримувати їх далі.

НАША ВЛАСНА БІЛА ОДЕЖА

Однак недостатньо того, що ми маємо приписану праведність нашого Спасителя. Приписання є тільки тимчасовою річчю. Ми повинні досягти стану, де будемо мати нашу власну праведність. Наша плоть є недосконалою. Як каже св. Павло, ми не можемо робити те, що хочемо. Всупереч нашим найкращим намаганням щось завжди буде не так. Але ми повинні виявитися переможцями – “більш ніж переможцями”. Господь влаштував так, що при завершенні нашого випробування, при кінці теперішнього життя всі переможці отримають нове тіло. Це нове тіло матиме справжню чистоту. Ось так, за словами апостола, ми зодягнемось у “будівлю від Бога на небі”. Тож наша одежа буде змінена з убрання приписаної досконалості, нашого виправдання вірою, на убрання, яке представляє дійсну досконалість. При воскресінні ми отримаємо тіло з притаманною йому чистотою, без вад, без плям, зображене тут як “біла одежа”.

“ПРОВАДЯТЬ ЇЇ ДО ЦАРЯ”

Далі про кожного з них читаємо, що Господь “ймення його не змиє із книги життя”, в яку вписані імена усіх тих, які стали дійсно Господнім народом, які склали з Господом “заповіта над жертвою”, які зреклися своєї волі, які представили свої тіла на живу жертву. Ім’я кожного з них записане, внесене в Книгу Життя Агнця тоді, коли він починає жити новим життям і показувати свою відданість. І якщо вони є зодягнені в одежу Христової праведності перед дійсним випробуванням, то і їхні імена є вписані в Книгу ще перед дійсним випробуванням. Якщо вони не залишаться вірними, їхні імена будуть витерті з цієї Книги Життя. Але якщо залишаться, то їхні імена не будуть витерті, і вони здобудуть всі славні речі, обіцяні тим, хто любить Його понад усе (Об. 21: 7).
Більше того, Господь каже: “Я... ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами”. Справа ось в чому: переможці матимуть такий характер, що Господь не посоромиться їх, а радо признається до них в присутності Отця та святих ангелів. Ми маємо “змінюватися в той же образ від слави на славу” – на подобу нашого Господа (2 Кор. 3: 18). В кінці кожний переможець досягне такого величного розвитку, що Господь не посоромиться визнати будь-кого з них і сказати: “Оце один з Моїх послідовників. Ось – другий. Вони йшли Моїми слідами і перемогли”. Але Він посоромиться тих, які соромилися Його. Про них Він каже: “Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Анголів” (Лк. 9: 26).
Мова йде не про особливу прихильність до когось, а про розвиток характеру. Якщо вони не витримають до кінця, якщо вони не стануть переможцями, то не будуть придатними для Царства і до того, щоб бути з Господом. Це веде до думки, що існує ще інший клас, згаданий у Біблії – клас Великої Громади (на противагу Малій Черідці), тобто клас позаобразних левитів (на противагу класу позаобразного священства). Імена Великої Громади записані в Книзі Життя Агнця, але вони не були переможцями в найвищому значенні. Вони не стояли вірно. А за те, що вони не виявились вірними, вони не будуть визнані перед Отцем та святими ангелами в тому ж значенні, що й клас Нареченої. Сказано, що Наречена буде представлена Отцеві, і що “дівчата, подруги її” (Пс. 45: 14-16) також будуть там, але ці останні не будуть визнані як клас Нареченої. Ми не кажемо, що їхні імена будуть витерті з Книги Життя Агнця. Їхні імена можуть залишитися. Натомість імена тих, які йдуть на Другу Смерть, напевно будуть витерті з Книги. Вони будуть знищені вічним знищенням від присутності Господа.

ОДЕЖА, ВИПРАНА У “ВЕЛИКОМУ ГОРІ”

Велика Громада не матиме “щедрого входу”, дарованого Малій Черідці. І така сама відмінність спостерігається між цими двома класами стосовно білої одежі. Хоча всі отримують одежу Христової приписаної праведності, деякі з них не тримають своєї одежі “незаплямленою від світу”. Їхня біла одежа стає заплямленою, забрудненою, забризканою через контакт зі землею. Їхнє виправдання (тобто одежа Христової праведності) стає непрезентабельним. Коли на ній з’являється пляма, вони, замість того, щоб очистити її одразу, дозволяють їй залишатися, і плями накопичуються, аж врешті одежа стає зовсім брудною. Тоді, при завершенні їхнього шляху, коли настає день перегляду, їхня одежа виявляється заплямленою, хоча вони далі її носять. Вони не є позбавлені цієї одежі виправдання. Вони не покинули Господа, і Він не покинув їх. Але вони занедбали використовувати засоби, які Господь передбачив для їхнього очищення.
В Об’явленні про цей клас сказано як про “великий натовп” – Велику Громаду. Нам сказано, що “це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця”. Замість того, щоб виконувати працю очищення щоденно, підтримуючи своє виправдання перед Богом і готуючись до зміни (завдяки своїй вірності), вони, навпаки, виявляються перед Ним невартими цього головного становища. Їхня одежа не буде від них забрана, але їм доведеться зазнати великих клопотів, щоб це зробило їх готовими випрати та вибілити їхню одежу в крові очищення, щоб вони також одяглися в білу одежу і щоб у їхньому воскресінні їхні тіла були чистими. Але для цього їм доведеться перейти через “Велике Горе” (див. Об. 7: 9-14).

R5668 (1915 р.)