СЛУЖБА АНГЕЛІВ

«Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться Його, – і визволює їх» (Псалом 34: 8).
Існує більша чи менша трудність, пов’язана з усіма спробами розмірковувати про великого Єгову, Його характер і Його силу. Святе Письмо, здається, натякає, що Бог вживав різноманітні способи, щоб показати Свою силу Своєму народу – юдеям протягом Юдейського віку і християнській церкві протягом Євангельського віку. Ми вважаємо, що було б правильно думати, що слово «ангел» може представляти «будь-які чинники або сили, живі чи неживі, які Богу до вподоби використати в зв’язку зі службою. Бог міг вчинити вітер або палючий вогонь Своїм посланником. Він міг вчинити великого Архангела чи нижчого за рангом ангела Своїм посланником. Він міг вжити як Свого посланця щось чи когось, кого міг вибрати, щоб наділити необхідною силою, саме так, як представник Сполучених Штатів, прибуваючи до іншої країни, мав би визнання, незалежно від його особистих здібностей чи становища.
Подробиці того, як Всемогутній знає наші молитви, наші думки, наші слова, наші потреби, не подані нам у Святому Письмі; і тому очевидно, що для нас не є обов’язковим розуміти це в усіх подробицях. Ми не думаємо, що який-небудь обмежений розум міг би збагнути Бога. Він надто великий, щоб ми збагнули Його, надто могутній, щоб ми повністю зрозуміли всі Його сили, Його можливості. Однак ми можемо збагнути деякі речі стосовно Бога і тому запрошені Святим Письмом досліджувати Його згідно з Його відкриттям. Припускати, що Бог є в кожному місці, в кожному куточку всесвіту, виглядає для нас абсурдним, цього не навчає Біблія; і припускати, що Бог знає про кожного пуголовка, личинку, мікроба, або що Він отримує відомості про кожний чин в кожній людській сім’ї, коли їх є мільйони мільйонів, не відповідає нашому розумінню.
Якщо ми обмежимось Божою увагою до церкви, їх все ще є тисячі; і здатність розуміти і діяти з десятьма чи двадцятьма тисячами людей в одну мить виглядає для нас неможливою. І такого порядку ми не повинні сподіватися від Бога. Кожна людська істота, яка намагалася б діяти навіть з сотнею людей і знати все, що відбувається, виглядала б дуже нерозумною. Радше вона мала б різних представників, через яких її воля виконувалася б тими сотнями людей, через яких вона могла б знати, що було зроблено, і через яких вони знали б її наміри щодо праці. Її загальне знання про справи не означало б, що вона в одну й ту ж мить має бути у кожному приміщенні будинку і має кожного зауважувати.
Однак ми схильні вважати, що у нашому сьогоднішньому вірші слово «ангел», вжите Псалмистом, відноситься до духовних істот. Підставою так вважати є те, що в стародавні часи, до П’ятидесятниці, майже всі об’явлення Господа були дані через духовних істот. Вони матеріалізувалися, а потім дематеріалізувалися, зникаючи з очей. Загально Святе Письмо, здається, показує, що Божа діяльність з Його народом у ті ранні часи була через ангелів. Щодо цього Євангельського віку, який саме завершується, ми маємо запевнення, що Бог показав таку ж велику турботу в Своїй діяльності з духовним Ізраїлем, як Він показував з природним Ізраїлем. Бо духовний Ізраїль як дім Його синів, є ближче до Нього, ніж був природний Ізраїль як дім слуг. Але Бог сподівається, що дім синів ходитиме вірою, а не видінням, тобто ходитиме значно вище. Тому Його прояви для них не є такими, які промовляють до природних відчуттів. Однак вони є такими ж реальними.

ОЧІ ГОСПОДА

Читаємо, що «очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього», а також «очі Господні на кожному місці, – позирають на злих і на добрих». Але це не стверджує, що Бог особисто позирає на кожен особистий вчинок кожної людини на землі, але що Він знає справи скрізь по світу за допомогою Своєї сили, Своїх засобів. Ці згадані «очі» – це Господній вплив, Його сила знати, будь-які засоби. Чи Його сила застосована і Його воля виконана через ангелів, чи іншими силами і засобами, не має значення – як було б з виконанням наших бажань. Якщо ми хочемо знати про деякі справи у Філадельфії, то знайшлося б багато методів, якими ми могли б довідатись про це. Один з ефективних методів був би зателефонувати і безпосередньо поговорити з особою, яка має телефон. Або ми могли б послати повідомлення за допомогою телеграфу, або посланцем, або поїздом чи іншими засобами пересування.
Далі, якщо людство має ці різні способи довершення своїх задумів, то ми можемо вище оцінювати нашого Небесного Отця, вважаючи, що Він має повну здатність спілкуватися зі Своїми дітьми і має різні засоби зв’язку. Бог, без сумніву, має засоби, які набагато перевищують будь-які наші. Він не об’являє нам цю справу виразно, хіба що говорить, що Він поінформований про все, що стосується нас, а також усіх справ у світі. Він говорить нам, що ангели є Його слугами, і що вони наглядають за Його народом. «Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?» Вони не служать в сенсі прямого забезпечення нас хлібом, ані в сенсі приготування нам їжі чи будування наших домів – вони не служать жодним з цих способів. Як тоді вони служать нам? Ми не маємо жодного способу точно знати, як вони служать, хіба що зі слів нашого Господа Ісуса, що ангели «цих малих» Божих завжди бачать обличчя Отця, завжди мають доступ до Нього.
Факт, що ці ангели представляють Господніх «малих», натякав би, що вони мають безпосередній доступ до Бога і безпосередню увагу. Для чого Отцеві приймати ангелів у Своїй присутності, якщо не для передачі якогось повідомлення? Нашим розумінням є, що Боже знання про наші справи та інтереси досягається методами, яких ми не знаємо. Однак ми можемо припустити, що цими посередниками є переважно ангельські посланці. Голова будь-якої комерційної фірми чи банківської установи має певні закони, певні правила, які управляють всіма комерційними операціями. Так само Бог має певні закони, які керують природою. Необов’язково молитися до Бога, щоб земля оберталася довкола своєї осі і щоб настало завтра. Ми можемо бути певні, що Всемогутній, Той, Хто представляє точну справедливість і безмежну мудрість, має закони, які керують цілим Його всесвітом, що ангели здатні розуміти ці закони, і що вони є представниками Єгови, так само як державний суд може делегувати когось для присутності в громадському суді і заслуховування інформації.

НАШ ГОСПОДЬ ІСУС – ГОЛОВНИЙ ПОСЛАННИК

Якщо в зв’язку з нашим віршем ми пам’ятаємо також слова нашого Господа перед Його вознесінням: «І ото, Я з вами повсякденно аж до кінця віку», – то ми зрозуміємо, що Господь Ісус є Головним Посланником, тобто Ангелом, Єгови. Він, безперечно, був Головним Посланником для Євангельської церкви. Тому ми думаємо, що через ангелів та інших слуг Бог управляє світом і особливо опікується Своїм народом через нашого Господа Ісуса Христа, Котрий є Головою всіх божественних духовних сил і наглядає за всіма справами Єгови. Ми були приведені до школи Христа. Він є нашим Учителем. Коли ми приходимо до Отця в молитві, то не обминаємо цього Учителя, а приходимо в Його ім’я. І ми не думаємо, що Отець знехтує Ним. Він буде представником Отця в діяльності з нами. Але ми не повинні припускати, що Господь Ісус має під Своїм особистим наглядом кожну подробицю справ світу, а радше, що ці ангели звітують Йому про все, що потрібно, і що таким чином виконуються певні принципи діяльності. Це здається нам розсудливим і логічним порядком божественної діяльності. Ми не нав’язуємо цього іншим, а просто говоримо, що це промовляє до нашого власного розуму.
З огляду на факт, що церква знаходилася під особливим керівництвом Господа Ісуса, не було б неприродним думати, що Єгова стає табором довкола Свого народу через Ісуса, і що ангели є під Його керівництвом. Як сатана є головним у своїй зграї ангелів, так наш Господь має під контролем ангелів і є їхнім Князем. Ми читаємо про здобутки Олександра Великого, про діла Наполеона Бонапарта, незважаючи на те, що вони мали у своєму розпорядженні багато тисяч тих, які виконували їхню волю. Думаємо, що так само всі духовні істоти є під керівництвом і управлінням Ісуса Христа. Бог передав у Його руки всю владу на небі і на землі. Всі Божі ангели стали піддані Йому, і через них, під контролем нашого Господа, всі інтереси Божого народу є під наглядом. Ми так думаємо, і нам подобається так думати.

ВИЗВОЛЕННЯ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ

Наш вірш продовжує, що ангел, який стає табором довкола Господнього народу, «визволює їх». В стародавні часи Господні діти інколи бували врятовані через чудо. Деякі були звільнені з в’язниці, інші – ні. Деякі були врятовані від меча, інші – не були. Ми повинні приймати Божу волю, якою б вона не була. Але щоб бути здатними це робити, для нашого духовного добра, нашого кінцевого добра, ми повинні усвідомлювати, що умовою, на якій ми прийнятні для Нього, є те, щоб ми беззастережно віддали себе в Його руки. Належний страх, або пошана, до Господа, напевно, провадитиме нас до того, щоб повністю віддатись Його опіці і Його керівництву та контролю. Наші випробування в житті мають показати нам, наскільки ми нездатні правильно керувати собою. Господь визволить кожного з нас таким способом, який спровадить на нас найбільше благословення.
За днів апостолів св. Петро був визволений з в’язниці Господнім ангелом, котрий з’явився йому як чоловік. Це було в інтересах не тільки апостола, але й цілої церкви і показувало їм, що Господь здатний повністю подбати про Свій народ, і це давало їм цінні лекції. І хоча ці зовнішні вияви не дані нам у теперішньому часі, ми маємо інші благословення, котрі більш ніж компенсують ці зовнішні знаки, які в теперішньому часі не є для добра церкви. Ми здатні сказати з апостолом, що всі речі допомагають на добро тим, котрі люблять Бога, покликаним згідно з Його метою. Ми повинні мати повне довір’я до Нього – що ми підлягаємо Його дбайливій турботі за всякого часу.

КОЖЕН СВЯТИЙ МАЄ СВОГО СЛУЖЕБНОГО АНГЕЛА

Хоча ми не можемо бути надто впевнені в нашому поясненні цієї теми, однак розуміємо, що кожен з Господнього народу, якщо він є одним із справжніх Божих дітей, має служебного духа, особу, ангела, котрий наглядає за його справами. Цей ангел дає звіт Господу, чи щомісяця, чи щотижня, чи щогодини, ми не знаємо. Якщо Бог вважає це мудрим, властивим способом, то ми маємо повне довір’я до Його мудрості. Все, що Бог урядив, є повністю задовольняючим для нас у цій справі, і ми впевнені, що це цілком правильно і повністю погоджується з божественним характером.
Ми думаємо, що цей принцип проілюстрований в Книзі пророка Даниїла. Даниїл молився, і невдовзі його молитва була вислухана. Ангел Гавриїл, котрий був Господнім посланцем до Даниїла, пояснив йому деякі речі. На початку його молитви Господь задумав послати йому відповідь. Гавриїл був посланий навмисно, щоб поінформувати його, але затримався через деякі інші обов’язки. Факт його затримки не повинен навести нас на думку, що Даниїл чи хтось з Господнього народу коли-небудь був зігнорований, але що в той час, як другорядні справи Даниїла були під наглядом котрогось нижчого ангела, важливі справи були поручені Гавриїлу як, так би мовити, повноважному представникові щодо справи Даниїла та інших справ. Це була затримка, і Гавриїл сказав, у чому полягала ця затримка: князь Персії протистояв йому двадцять один день.
Раніше ми вказували, що цей Євангельський вік був відмінним від Юдейського віку і попередніх віків; що після того як була оголошена Євангельська диспенсація, зовнішні вияви, такі як дари святого Духа (дар зцілення, дар мов, пояснення мов і розпізнавання духів) і ангельські відвідини припинились, і що впродовж Євангельського віку Божою волею було, щоб духовний дім Ізраїлю ходив вірою, а не видінням, і тому після того, як церква була повністю встановлена, недоцільно було б сподіватися, що ангели з’являтимуться, щоб виявити себе зовнішньо.
Однак, незважаючи на це, Господні ангели мають більш особливий нагляд над нами, Євангельською церквою, ніж над будь-ким іншим з Господнього народу в попередніх часах історії світу. Господь особливо зацікавлений духовним Ізраїлем. Отож ці ангели піклуються нами, наглядають за нашими справами і є Божими засобами, тобто шляхами повідомлення нам, яка є Його воля; тобто це повідомлення є у вигляді провидіння для нас – того чи іншого.

СВЯТІ АНГЕЛИ НЕ Є ЯВНІ ДЛЯ НАШИХ ВІДЧУТТІВ

Ми не підтримуємо думку, що ангели нашіптують нам до вух. Ми вважаємо, що ангели, які тепер нашіптують, це ті самі, які спричинюють постукування по столу, спілкування через планшетки для спіритичних сеансів, через ведення руки при писанні та різні інші способи передачі повідомлень до вух та очей спіритичних медіумів, тобто злі духи, зіпсуті ангели. Нашим розумінням є, що святі ангели не роблять нічого подібного. Господній народ теперішнього віку повинен шукати вказівки для себе в Його Слові. Для Господніх дітей немає жодної потреби в книгах Мормонізму, чи Спіритизму, чи Нової Думки, чи в ясновидцях, чи в силі чути за межами доступного для слуху. Все це пастки противника та його демонів.
Послідовники Христа мають Біблію і невидимих служителів – святих ангелів, які дбають про їхні інтереси і через провидіння пильнують та керують їхніми справами. Для нас це дуже реальна і велика потіха. Якщо б ми вважали, що Бог робить усе це особисто, то думали б, що Він, напевно, інколи забував нас. Але маючи запевнення в Його слові, що ні волосина з нашої голови не може впасти на землю без відома нашого Отця, наш розум може мати відпочинок в знанні, що Він здійснює Свої задуми в Христі для Своїх дітей через служіння святих ангелів.

R5633, (1915р.)