ВЕЛИЧ АНГЕЛЬСЬКОГО ПОСЛАННЯ

“Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля” (Луки 2: 14).
Пісня, яку ангели співали при народженні Спасителя, була підхоплена і спотворена декотрими, які не розуміють Божого Плану спасіння світу. Розчарувавшись у недостатніх, на перший погляд, перспективах навернення світу, вони перефразували цей уривок, допасовуючи його до власних сумнівів та хибних уявлень. Для них молитва, якою наш Учитель навчав Своїх учнів молитися: “Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі” – втратила своє значення, бо вони не бачать жодної надії на її виконання, хіба що в дуже обмеженому вигляді. Тому вони віддають перевагу наступному перекладу другої частини вірша: “На землі мир між людьми доброї волі”.
Коли б це був правильний переклад, наші надії на остаточне добро для всіх, як виникає з цього вислову, напевно, зазнали б краху, бо досі дуже мало людей в історії людства були “людьми доброї волі”, які несамолюбно намагалися принести добро своїм ближнім.
Але ми не вважаємо, що такою є думка оригіналу. Такий переклад не погоджується з тим, що, як ми бачили, є Планом Бога для людства, і виключає думку про кінцеву добру волю Бога для всього світу та зводить до мінімуму велич цієї славної пісні. З нього виникає, що люди, які мають добрі почуття, будуть або вже є в мирних відносинах між собою. Яким цілковито позбавленим надії для всіх людей був би такий вираз! Якою мало значущою була би пісня ангелів, якби таким був її зміст!
Навпаки, ця пісня була пророцтвом про Божий намір принести (через новонароджене Немовля) скасування прокляття і встановлення миру та безгрішного стану між людьми, в якому Бог та людина прийдуть до згоди. Це були слова про Божу добру волю, про Його добрий намір привести людину назад до Свого образу та подоби, на які був створений Адам. Коли цього вдасться досягти, тоді мир замешкає на всій землі, бо будуть скасовані причини незгоди.
Світ людства потрапив під прокляття, під вирок, під смерть через гріх в Едемі – через те, що наші перші батьки не послухалися Божого праведного наказу. Все людство, отже, є членами проклятого роду – перебуває на каторжних роботах, кінець яких – могила. Людство навчається уроку надзвичайної гріховності гріха та його згубних наслідків. Але Бог обіцяв забрати прокляття і замість нього принести стале благословення. Це означатиме повернення до Його милості, до повної згоди з Ним.

ПОСТУП ВЕЛИКОГО БОЖОГО ПЛАНУ

Ми кажемо про цю пісню як про пророцтво, бо мир ще не настав, ані добра воля в тому значенні, що Бог ще не звернув Свого лиця до людини. Це тільки викладення наміру, який Бог збирається виконати. Він не має доброї волі до теперішнього грішного, бунтівного стану людства. Він не виявляє доброзичливості до гріха. Не треба думати, що Бог виразив Свою добру волю до людини, коли виніс їй вирок смерті. Прокляття з боку Бога свідчило про недоброзичливість до людини. Іншими словами, це був прояв немилості з причини її гріха. Він хотів, щоб людина зазнала лиха як справедливого покарання за свідомий непослух. Бог позбавив її спільності з Собою. У Своїй справедливості Він не був зобов’язаний робити щось більше для людства. Та у Своїй безмежній милості Він подбав про визволення. Знаючи наперед про гріхопадіння людини, Він запланував її відкуплення ще перед закладинами світу.
Впродовж всіх віків від гріхопадіння Адама Божий План поступово, хоч і повільно, просувався вперед. Доки люди дізнаю?ться через біль, сльози та горе про природу та наслідки гріха, Бог вибирає Своїх святих, Своїх вибраних: спочатку тих, які будуть земними князями в Його Царстві Благословення, а потім Вибраних, які мають царювати як царі та священики Бога на найвищому рівні існування. Найголовнішим з вибраних є Його улюблений Син, Спаситель світу, Чиє народження ангели звіщали пастухам, які пильнували на рівнинах Юдеї майже дев’ятнадцять століть тому (Іс. 42: 1). Коли всі вибрані будуть зібрані і приготовані, прийде час на благословення світу в цілому. “Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих [Церкви], бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих” (Рим. 8: 19-21).
Прихід Божого Сина на землю був лише вступним кроком до Його жертвоприношення як Викупу за втрачене життя Адама, батька людського роду, в якому загубило життя все його потомство. Але навіть тоді, коли наш Господь помер як викупна ціна за людину, Божа милість не повернулася до світу. Опісля Ісус був піднятий з мертвих як славна, божественна істота. Далі Він піднявся на висоту і з’явився в присутності Бога за тих, які мали належати до духовних вибраних. Ось так у Божому Плані останні стали першими. Заслуга Ісусової смерті була спершу використана за них. Вона ще не застосована за інших. Церква Христа має сьогодні обіцяний мир і добру волю. Все це даровано лише тим, які увійшли в життєво важливі стосунки з Богом через Христа, тобто повністю посвятилися.
Святе Письмо показує, що після їх вибору, приготування та прославлення наступним кроком буде застосування заслуги, яка була приписана цим Вибраним, за всіх людей. Через них вона перейде на Достойних мужів древності і на весь світ. Цей духовний клас обирався з метою стати членами Тіла Христа, співучасниками з Ним у Месіанському Царстві. Хто з них виявиться цілковито вірним, той займе високе становище. Як тільки весь духовний клас буде прославлений, гріхи світу – живих і мертвих – будуть офіційно скасовані через застосування достоїнства, заслуги жертовної смерті Ісуса. Люди будуть звільнені від осуду вироку смерті. Кару смерті буде знято. Люди будуть передані Христу, Голові та Тілу, Великому Посереднику. Прокляття минеться.
У той час почнеться велика праця Тисячолітнього віку. Це буде праця поступового підняття протягом усієї тисячі років царювання Христа. Мертві поступово будуть пробуджені і приведені до ясного знання про Боже спасіння в Христі. Всі отримають нагоду прийти до блаженного стану миру та доброї волі, який проголошували ангели. Поступово люди будуть приведені, якщо захочуть, до стану готовності, щоб їх прийняв Отець, щоб бути представленими Йому. Це стане блаженним надбанням усіх, які виявляться слухняними правилам та вимогам Царства. Якщо вони не захочуть і не послухаються, коли будуть приведені до ясного розуміння, то будуть “відтяті”, знищені як недостойні подальших зусиль з боку Бога для їхнього перевиховання.

ХРИСТОВА СМЕРТЬ – БЛАГОСЛОВЕННЯ ДЛЯ ВСЕСВІТУ

Ми переконані, що жертва Божого Сина буде благословенням також для мешканців ще незаселених світів, які не матимуть жодного особистого досвіду гріха. Бог, очевидно, задумав, що після того як людство відродиться, а всі непоправні будуть знищені, Він більше не дозволить порушень Божественного Закону. Справді, якби на початку свого збочення сатана знав про наслідки власної поведінки, він, мабуть, не зробив би так. Не треба думати про сатану, що він з природи був нерозумним. Він був славною істотою, Люцифером, “сином зірниці досвітньої”. Якби батько Адам та мати Єва передбачили наслідки свого непослуху, вони б не обрали такого шляху, бо коли б вони так зробили і знали про все наперед, це означало б, що в них немає розуму, здорового глузду, тоді як відомо, що вони були створені досконалими, на образ свого Творця.
Віримо, що якби ангели, які не зберегли свого першого стану, знали кінець на початку – якби вони могли глянути крізь віки і побачити жахливі наслідки своїх грішних дій та непослуху, вони б налякались і не зробили такого згубного кроку. Факт, що вони потрапили у гріх і розвинули грішні прагнення, схильності та наміри, не є доказом, що вони повелися б саме так, якби знали наперед стільки, скільки знають зараз. Ми сподіваємося, що деяких з них, якщо вони достатньо розкаялися, ще можна виправити у їх великому Судному Дні, який вже поряд.
Бог шукає таких поклонників, які б поклонялися Йому в дусі та правді. На нашу думку, всі ці світи довкола нас задумані як помешкання для багатьох розумних істот, які ще мають бути створені. Віримо, що Богу до вподоби дати радість і благословення багатьом істотам на різних рівнях існування. Бог прагне перетворити досвід людства з гріхом у цінну лекцію, цінний урок, корисний не тільки для людей, але й для всіх світів, які ще будуть колись населені. Їх можна буде навчити і поінформувати заздалегідь про розвиток грішних тенденцій, про природу та суть гріха. Їм, мабуть, розкажуть про діяльність гріха – про те, як він наробив лиха людям на землі, як дорого коштувало, щоб відкупити їх і відновити. Їм, мабуть, розкажуть, як гріх нищить розум, тіло та мораль; як його вплив веде до гіршого, і раз зіпсована особа звикає до гріха, не дивлячись на все лихо та убогість, які він приносить; що Бог ніколи не дасть вічного життя нікому, хто охоче не сприяв би тому, щоб його здобути; що Він ніколи не здійснює вплив на когось проти його волі.
Здається, що велика праця, довершена на Голгофі, матиме вплив на весь Всесвіт. Власне таку думку можна було би застосувати до першої частини пісні ангелів: “Слава Богу на висоті!” Всі ангели прославлять Бога, всі ранги духовних істот. Його прославить звеличена Церква, яка матиме божественну природу; Його прославить відроджене людство, а також всі розумні створіння на кожному рівні, в кожному віці! Як минатимуть роки вічності, Його велич ставатиме ще більш славною – коли інші народи з’являться на інших планетах, пізнають Його, отримають Його дивовижні щедроти та благословення і зрозуміють, яке блаженство любити Його і служити Йому.

R5576 (1914 р.)