РЯСНІ ДОЩІ БЛАГОСЛОВЕНЬ

“Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі [у Царстві]” (Ісаї 11: 9).
Оскільки все людство звикло до безладу та безвладдя, Ізраїлю потрібно було дати запевнення, що Царство Месії, яке Бог одного дня встановить на землі, матиме не тільки добрі мотиви та наміри, але й могутнє знання та суд. Власне, на це звертає увагу пророк Ісая. Новий Цар не залежатиме від наявних засобів передавання інформації, щоб передавати Свої благословення та виносити догани і покарання, а буде наділений надлюдською силою, завдяки якій знатиме навіть думки і наміри серця. Йому не треба буде судити на послух вух і погляд очей, як змушені робити всі земні правителі, якими б добрими не були їхні наміри (Іс. 11: 3, 4).
Було потрібно також, щоб Ізраїль та всі інші знали, що встановлене Царство Бога буде абсолютно справедливим та безстороннім. Їхній досвід свідчив, що навіть наймудріші та найкращі правителі, законодавці, судді і т.п. керуються переважно самолюбством. Великі цього світу загарбали багатство коштом підвладних, зробили своїми приятелями заможних і дарували їм особливі привілеї – часто коштом бідних, безпомічних та полишених. Отже, Господь через пророка запевняє нас, що новий Цар землі трактуватиме всіх однаково; що покірні, несміливі, стримані та невибагливі, які не звикли добиватися своїх вимог та заявляти про свої права, будуть мати особливу підтримку; що бідні, яким мало хто співчуває, яких не заохочують і не підтримують, знайдуть в особі нового Царя свого Приятеля.

ТИСЯЧОЛІТТЯ НЕ ПРИЙДЕ В РЕЗУЛЬТАТІ ЕВОЛЮЦІЇ

Той, хто сподівається, що Тисячолітнє Царство прийде в результаті теперішніх зусиль, діяльності теперішнього суспільства, хто вірить, що світ поступово наближається до Тисячоліття шляхом еволюційного процесу, повинен уважно розглянути Господнє Слово через пророка, як показано в нашому тексті і контексті. Пророк говорить, що коли Месія візьме кермо влади, Його першим кроком буде суд убогих, а також безсторонній докір багатим в інтересах покірних землі. Але як це можливо, якщо поступово встановилася рівність, і немає ні бідних ні багатих, а всі стали покірними?
Інші вірші Писання, які є в гармонії з цим свідоцтвом пророка Ісаї, показують, що працею, яку наш Господь має провести на початку Свого Царювання, має бути виправлення існуючого в той час зла. Наш Господь дав зрозуміти, що в Його другому приході земля буде далекою від благословенного стану, коли поставив запитання: “Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?” (Лк. 18: 8). Свідоцтво об’явителя також не містить сумніву. Він каже: “І сьомий ангел посурмив, і пролунали голоси могутні на небі, що говорили: «Царство світу сталося царством Господа нашого і Христа його, і він царюватиме на віки вічні»... І погани розлютувались, і приходить гнів твій і час судити мертвих і дати нагороду слугам Твоїм, пророкам і святим і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які гублять землю” (Об. 11: 15-18, Хом.).

УЗГОДЖЕНІСТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ БІБЛІЇ

Багато віршів Святого Письма має таке ж важливе значення. Те, що міститься в Біблії, завжди є гармонійним і послідовним. Вона змальовує теперішній час, коли переважає гріх, як “злий сучасний вік”, в якому панує “князь світу цього” і в якому справжній Господній народ (Тіло Христа, спадкоємці Царства) “страждає від шалених нападів” (Мт. 11: 12, WBTC). Вона каже, ті, які правильно навчаються з цих нападів, виховують характер, що отримає Господнє схвалення. Святе Письмо показує, що Божі вірні, які зараз страждають, отримають частку в славному новому Царстві як співспадкоємці з Месією. Їм буде дано панування “під усім небом”, як сказав ангел пророкові Даниїлу (Дан. 7: 27). Це панування Єгова забере силою у “князя світу цього”, сатани, і дасть Своєму Синові, і Наречена ділитиме Царство зі своїм Нареченим. Ця передача відбудеться у великому Часі Горя, яке має закінчити теперішній світ, теперішній громадський устрій.
У нашому контексті пророк продовжує: “І вдарить Він землю жезлом Своїх уст, а віддихом губ Своїх смерть заподіє безбожному”. Цілком очевидно, що під час встановлення Царства будуть не тільки вбогі, які потребуватимуть допомоги та підтримки, але й безбожні. Жезл уст Месії означає суд, який Він вже виніс і який християнство переважно пропустило повз вуха. Пам’ятаємо Його слова: “Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!” (Ів. 12: 48) – Дня Суду, що проходить зараз, від 1874 року. Християнство в цілому визнало праведність Господнього Слова, але тих, які намагаються жити в згоді з цим Словом, зовсім мало. Остаточно, коли Він “право за мірило покладе, а справедливість вагою”, і цей суд почнеться від номінального Божого дому, номінальні системи впадуть, засуджені цим Словом.
Тільки нечисленні вірні, Господні коштовності, “зможуть уникнути всього того, що має відбутись”, коли, як написано в іншому місці, Господь, “в Своїм гніві промовить до них [до світу], і настрашить їх Він у Своїм пересерді”, – коли Він дасть помсту Своїм ворогам і відплатить тим, які знали волю Пана, але не виконували її. “Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь”. “Тому то чекайте Мене, промовляє Господь, на той день, коли встану, як свідок, бо право Моє позбирати народи, згромадити царства, щоб вилити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх заздрощів буде поглинута ціла земля! Бо тоді уста чисті [послання] народам Я дам, щоб усі вони кликали Ймення Господнє, щоб раменом одним послужити Йому” (Соф. 3: 8, 9). “І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же поясом стегон Його” (Іс. 11: 5). Пояс представляє пильність, служіння, тому сказано, що Месія буде вірним, пильним Слугою Бога, виконуючи усяку працю, довірену Його догляду.

ВЕЛИКІ ЗМІНИ У ТВАРИННОМУ СВІТІ

Згадка в цьому 11-у розділі Ісаї про зміни в тваринному світі, коли вовк і ягня, пантера і козля, теля і лев будуть жити в згоді, повністю співпадає зі загальним біблійним нарисом “Часів Реституції всього”. Відновленим має бути не тільки людство, щоб повернутися до свого первісного стану людської досконалості та гармонії з Творцем, але й нижчі тварини матимуть частку в благословеннях та відновленому ладі, який принесе Царювання Христа, що, віримо, вже зовсім поруч.
У розповіді Книги Буття немає жодної згадки про те, що тварини, над якими мав владу Адам, були дикими, хижими, ворожими людині. Навпаки, можна зробити висновок, що вони були цілковито підкорені своєму досконалому пану. Можемо розсудливо припустити, що наскільки людство поступово втрачало (під деградуючим впливом вироку смерті) подобу свого Творця, на яку людина була створена на початку, настільки воно втрачало контроль над нижчими тваринами.
Характер влади, якою володів досконалий Адам, певною мірою далі простежується у вищому вмінні деяких осіб з деградованого роду контролювати дикі створіння. Так, бачимо, деякі люди можуть мати розумовий вплив і контроль не тільки над дикими кіньми, але й над хижаками джунглів. Господь назвав Адама царем землі, і таким його вважали нижчі ранги створінь. Коли людство втратило свою початкову розумову здатність контролювати нижчих тварин, між ними виникла війна, у якій людина змушена була силою протистояти силі, коли вона втратила вплив на тварин.
Повернення людства до високого становища, втраченого через гріх, відповідно означає повернення диких тварин до первісного стану, як на це натякає пророцтво, яке ми розглядаємо. Така ж думка міститься у виразі, що “дитина мала їх водитиме”, тобто пильнуватиме диких тварин, коли в них налагодяться відповідні відносини з людством. У розділі 65: 25 пророцтва Ісаї сказано про умови Тисячоліття, де “вовк та вівця будуть пастися разом”. Мабуть, мова йде про людей, які мали вовчу вдачу, а також вдачу ягняти, або відноситься до тварин, або до одних і других. В обох випадках вираз має на увазі блаженне Царювання Миру. Пророк продовжує: “І лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох”. Якщо це стосується буквального лева, то означає, що він втратить свою хижу вдачу і буде підлягати змінам, які зроблять його травоїдним, як були тварини, створені на початку (1 М. 1: 30). Мабуть, це означає, що тварини не будуть більше полювати одні на одних.

СВІТАНОК НАДІЇ ДЛЯ СВІТУ

Вираз “гадові хлібом його буде порох” нагадує слова Псалму 72: 9 про грядуще панування Месії: “Його вороги будуть порох лизати”, що означає знищення змія, великого противника, сатани, якого символізує змій. “Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі [у Царстві]”, – каже Господь.
Народження справжнього Сіону, Церкви Христа, буде причиною радості усіх, хто справді любить праведність, бо хоч спершу всі сподівання, які плекали віддавна, будуть розбиті на шматки, це стане світанком надії для світу. Воно упокорить людську пиху та позбавить всього, що люди старанно надбали і що вважали своїми правами. Воно потрощить їхні зарозумілі інституції – державні, громадські та релігійні – і врешті-решт цілковито зламає теперішній суспільний лад. Однак це буде необхідна прелюдія до встановлення величного Нового Ладу, який стане “бажанням всіх народів” – як тільки люди почнуть бачити його явну вищість над старим ладом.

ДВА КЛАСИ, НАРОДЖЕНІ СІОНСЬКОЮ ДОЧКОЮ

Описуючи народження “сина”, Христа, Голова якого народився більш ніж вісімнадцять століть тому, а Тіло незабаром має народитися, пророк Ісая вигукує (розділ 66: 7, 8): “Поки зазнала дрижання породу, вона породила, і поки прийшов її біль, то сина легенько вона привела... Хто таке коли чув, і хто бачив таке? Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом? Бо як тільки зазнала Сіонська дочка породові дрижання, то синів своїх вже породила...” Що особливо дивно, пророк пише, що Сіонська дочка мала народити “сина” перед родовими болями Сіону. Це – влучне посилання на факт, пояснений в іншому місці, що дозріла “пшениця” Євангельської Церкви має бути відділена від недозрілої пшениці та “куколю” в кінці цього віку, що вона має бути повищена та прославлена перед вогняним горем, паленням.
“Син” – це Мала Черідка, Тіло Христа, справжній Сіон. З номінального Сіону вийде клас Перших Плодів ще до того, як номінальна система завалиться, бо вона помре під час своїх родових болів і, вмираючи, приведе на світ своїх наступних дітей, Велику Громаду. У цьому великому Дні Господа номінальний Сіон народить “сина”, а потім ще дітей. “Чи Я допроваджу до породу, і не вчиню, щоб вона породила? говорить Господь. Чи Я, що чиню, щоб родила, і стримаю? каже твій Бог”. О, ні! Якщо народився Голова, то обов’язково народиться Тіло. Народження має бути повноцінним. Великий з’єднаний Христос народиться весь, і перед тим, як почнуться болі Сіону, не забракне жодного члена. Але “хто таке коли чув, і хто бачив таке?” Після народження “сина” материнська система, коли на неї прийдуть родові болі, народить велику громаду дітей. Ця Велика Громада, як описано в Об’явленні, виходить з “великого горя”, виправши одіж, заплямовану та забруднену, і вибіливши її в “крові Агнця”.
Після народження двох класів Господнього народу настане народження Юдейського народу. Юдеї пробудяться від сну Гадес, в якому вони як народ перебували понад вісімнадцять століть. Все це станеться на самому світанку Дня Христа. Яка це буде радість! Тілесний та Духовний Сіон радітимуть разом! Невдовзі до них почне приєднуватися з піснями хвали на устах (для Бога усілякої благодаті) нещасний, покараний світ. Які дивовижні часи чекають на нас! Хоча хмари та темрява протягом короткого часу затемнюють яскраві промені блаженного Тисячолітнього Світанку, незабаром славне “Сонце Праведності” підніметься у всій красі, і його промені заллють всю землю, розганяючи темряву гріха, розсіюючи туман неправди та забобонів і приносячи світу світло знання слави Бога.

РЕСТИТУЦІЯ НЕ Є ЗМІНОЮ ПРИРОДИ

Усе свідоцтво Святого Письма про благословення, які має отримати світ у Новому віці, показує, що вони мають бути земними. Слова, що навіть дикі створіння зазнають природних змін, є обітницею, що в тому блаженному Дні більше не буде протистояння та ворожості між людством та нижчими рангами Божих створінь, а буде мир та злагода. Було б цілковито зайвим змінювати вдачу тварин, щоб зробити їх підлеглими людині, коли б весь людський рід мав перемінитися і стати духовними істотами, схожими на ангелів. Численні пророцтва говорять про людство в Часах Реституції як про істот, пристосованих до землі та задоволених земними благословеннями. “І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив” (Мих. 4: 4). “І доми побудують, і мешкати будуть... Не будуть вони будувати, щоб інший сидів,.. і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук” (Іс. 65: 21-25).
Ці обітниці для всього світу не мають відношення до класу, який вибирається зі світу під час Євангельського віку. Всі обітниці тих, які належать до цього класу, – духовні. Вони мають стати подібними на Христа і “бачити Його, як Він є” (1 Ів. 3: 2). Вони покликані здобути Його славу, і як вони “носили... образ земного”, так будуть “і образ небесного носити” (1 Кор. 15: 49). Їм обіцяна частка у Христовому воскресінні – Першому Воскресінні. Вони мають царювати як царі та священики у Царстві, яке буде спадком земного створіння. “Тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде” (1 Кор. 15: 50). Вони покликані небесним покликом, тому не є зі світу, як і їх Господь та Голова не зі світу (Ів. 17: 16).

ЧОМУ БАГАТО ХТО НЕ МОЖЕ ЗРОЗУМІТИ БОЖЕ СЛОВО?

Багато хто має проблему з розумінням наведених відмінностей. Це виникає з невміння правильно розбирати Святе Письмо, як радив Тимофієві св. Павло, кажучи: “Силкуйся поставити себе перед Богом випробуваним, працівником бездоганним, що безсторонньо розбирає Слово Правди” (2 Тим. 2: 15, Diaglott). Таке намагання повинно дозволити їм побачити, що Боже Царство perse* складається тільки з нашого Господа Ісуса та Його “малої черідки” переможців, до яких Він говорить: “Сподобалося Отцю вашому дати вам Царство” (Лк. 12: 32). Вони мають становити клас, який царюватиме, як на це звертають увагу численні вірші. На початку світ людства буде підлеглим цього духовного Царства, та згодом люди стануть його громадянами, членами, коли прийдуть до згоди з його законами та правилами і досягнуть стану примирення з Богом, стануть дітьми Христа, Який буде Отцем світу протягом посередницького віку. Він приведе весь рід Адама – усіх, хто ще має якусь міру життя, а також тих, хто вже зійшов до гробу – назад зі стану смерті до повної досконалості життя, якщо вони виявляться охочими та слухняними. Інакше вони будуть відтяті в Другій Смерті вічним знищенням.
*Per se (лат.) – По суті.

ЦАРСТВО, ОЧЕВИДНО, ЩЕ НЕ ПРИЙШЛО

Пророк Даниїл, пояснюючи сон Навуходоносора про велику статую, показує, що Боже Царство, встановлене на початку Тисячолітнього віку, буде малим каменем, “одірваним... не через руки”, однак воно стане “великою горою, і наповнить усю землю” (Дан. 2: 31-45). Цей Камінь-Царство Господь видобуває з “землі”. На початку він незначний за розмірами і видається світу безпорадним. Та як тільки він буде встановлений у силі, це Царство вдарить “великого боввана” земного правління, розтовче його на порох (в грядущому Часі Горя), і вітер розвіє його геть. Цей Камінь-Царство є святою Горою, яка згадується в Ісаї 11: 9. Гора є біблійним символом царства. Узгір’я, мабуть, символізують менші земні правління (Див. Іс. 2: 2; 40: 4; 51: 5; 59: 18; Пс. 46: 2, 3; 97: 5).
Ніщо не матиме права чинити насилля або завдавати шкоди в усьому Божому святому Царстві після його встановлення. Законом буде Любов, а Божественна Сила буде засобом для впровадження цього Закону. Ті, хто йому не підкориться, “знищені будуть з народу”, як Господь сказав через апостола Петра (Дії 3: 23). Зрозуміло, що це Царство ще не прийшло, бо ми бачимо, що серед людства самолюбство є правилом – особистим і загальним – і є багато злих впливів, які сьогодні шкодять і приносять знищення у світі. Тому ми продовжуємо молитися: “Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”. І віримо, що це прохання, з яким так довго звертаються Господні святі, незабаром отримає відповідь.
Коли Месія придушить силу зла, коли Він повалить всі злі системи неправди та порочності і звільнить людей, Він принесе людству благословення, поширюючи знання про характер Єгови. Апостол Павло також запевняє нас, що Божа воля полягає в тому, щоб всі люди прийшли до знання Правди, щоб спастися. Він дає зрозуміти, що не може бути спасіння без знання. Ніхто ніколи не спасеться незнанням. Досі тільки незначна частина зі всіх мільйонів людей прийшла до такого знання про Бога, яке дає змогу проявити віру в Нього та у велику Жертву, дану за весь світ.

УСВІДОМЛЕННЯ ПЛАНУ СПАСІННЯ

Той факт, що небагато хто в теперішньому житті здобув спасенне знання, жодним чином не означає, що великий Божий План не виконався або що смерть Христа за весь рід Адама була даремною. Господь запевнює нас у Своєму Слові, що у відповідному часі справжнє Світло просвітить “кожну людину, що приходить на світ” (Ів. 1: 9). Це стосується всіх язичників та розумово неповноцінних, які в цьому житті не могли прийняти Правди, а також усіх немовлят, які померли, не досягши віку, коли вони могли пізнати Бога та Його Правду в Христі. Це стосується мертвих, а також живих. Бо “під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали”, окрім Ісусового імені. Ось так Бог щедро подбав про всіх.
Не треба думати, що знання, яке має стати всесвітнім під час Месіанського царювання, є лише дрібним дощем знання, яке, бачимо, дотепер тут і там дісталося зовсім малій частині світу. Господній народ отримав краплини благодаті та Правди, натомість у наступному віці передбачається, що її буде скрізь вдосталь. Знання Господа буде завглибшки як океан – як морська повнота. Зливи благословення рясно зійдуть на світ. Це буде “дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю” (Пс. 72: 6). У свіжо скошеної трави волога легше дістається до коріння, і трава одразу відповідає зростом на рясний дощ. Гляньте, як швидко вона росте, отримавши нові сили! Так буде з людством, коли людей позбавлять всього, що їх захаращувало, що не дозволяло дощам благодаті проникнути до самого серця. Подумайте, як швидко люди відгукнуться на освіжаючий дощ та зливи благословень, які рясно зійдуть на них, і почнуть виростати до життя та краси, щедро напоєні благодаттю!

R5573 (1914 р.)