МУДРИЙ ХОВАЄТЬСЯ

“Мудрий бачить лихе і ховається” (Притчі 22: 3).
Нехай ніхто не думає, що можна уникнути труднощів та випробувань великого Часу Горя, тінь якого громадиться над землею. Найбільше і найкраще, що можна сподіватися в цьому напрямку, це покращення умов із застосуванням мудрості, що походить згори, описаної апостолом, який каже, що вона “насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів”. Наскільки хтось скрізь дотримується приписів небесної мудрості, настільки, можемо бути певні, він матиме прихильність Бога. А ця прихильність гарантує, що тому, хто її має, “усе допомагає на добре”.
Найбільш цінним уроком, який батько або наставник може при цьому дати своїм підопічним, це, перш за все, урок Золотого Правила – прищеплення абсолютної справедливості. По-друге, окрім уроку справедливості, представленої Золотим Правилом, повинен бути урок милосердя, співчуття, симпатії, духа допомоги. Третім уроком повинен бути урок покори, доброти, терпеливості, довготерпіння. Четвертим уроком має бути урок ощадливості в усьому – уникання зайвих витрат, усвідомлення того, що річ, якої ми не потребуємо, може бути потрібною комусь іншому.
Пропонуючи наведені уроки, ми виходимо з наявності християнської основи, – що наші читачі є Божими дітьми, які годуються з Господнього столу духовною, небесною їжею; що вони прагнуть мати благословення для своїх сімей, виховуючи їх у згоді з Господнім Словом.
Перед жахливим лихом, наближення якого ми бачимо, таке приготування характеру є найкращим спадком, який кожний батько може залишити своїй дитині. Акції та облігації не надаються до їжі, банківські рахунки можуть стати ненадійними, а наявність грошей може стати спокусою для злих людей пограбувати або вбити. Але доброго характеру не можна позбавити. Його наявність великою мірою дає мир, безпеку і довіру до Господа, яку не можна виміряти грішми.
Радимо нікого надмірно не переконувати посвячувати своє серце, своє життя Господу та Його службі. Життя Божого народу в кожному випадку має бути “листом, якого всі люди знають і читають” – особливо їхні власні сім’ї. Таке життя має свідчити не тільки про повноту посвячення Господу, але й про мир, радість та відпочинок, які з нього виникають. “І нехай мир Божий панує у ваших серцях... І вдячними будьте” (Кол. 3: 15). Живий лист, без єдиного слова повчання, буде могутнім у своїх уроках для всіх, хто безпосередньо є під його впливом. Крім того, у відповідному часі було би властиво розповісти своїй сім’ї, друзям та сусідам про відпочинок, радість, мир і благословення, які ви отримали через повне прийняття Господа Ісуса Христа та Послання Його Слова, і про те, яке задоволення принесло би вам, коли би ви побачили схоже благословення, відпочинок та духовне зцілення дорогих вам осіб.
Краще, однак, було би, щоб ваші діти та друзі стрималися від посвячення Господу, якщо б воно виявилося простим лицемірством. Вже і так є занадто багато лицемірів. Вони завдають шкоди Христовій Справі і самим собі, бо лицемірство Господь засуджує особливим чином, і воно створює непереборну стіну для самого лицеміра. Наш вплив, отже, повинен завжди бути в напрямку чесності – не тільки у фінансових та громадських справах, але й, передусім, у стосунку до Бога та релігії.

ДБАТИ ПРО ЧЕСНІ РЕЧІ

Апостол вмовляє Божий народ дбати про власні (своїх сімей) потреби, і наполягає, щоб це робити чесним шляхом, бо якщо це не є чесним, то краще його не робити взагалі. Далі він переконує Господній народ “працювати та чинити руками своїми добро”, щоб, коли є потреба, подати іншим. Ці нагадування не треба вважати вказівками складати земні скарби – земні достатки. Господній народ повинен жити в згоді з власною вірою – складати свої скарби на небесах. Тому ці ради стосовно щоденних речей не є пропозицією громадити багатство, а лише порадою, щоб ті, “хто цьогосвітнім користується, як би не користувались”.

R5571 (1914 р.)