ВОСКРЕСІННЯ – НАЙБІЛЬШЕ З ЧУДЕС

Приступаючи до Нового Створіння, Бог почав творити щось зовсім відмінне від будь-чого, що вже зробив. Нове Створіння не є земним створінням, і ніщо приналежне земному створінню ніколи не буде, на наше переконання, частиною Нового Створіння, ані тепер, ані будь-коли. Ніщо не перейде від людського до божественного, від людського до духовного.
Людська істота так чи інакше деградована. Вона щось чула про Бога, про Божественну природу, про те, чим є гріх і чому він небажаний, про примирення, яке Бог передбачив через Христа, а також про запрошення стати співчленами з Христом в Його небесному царстві. Вона є свідомою про все це завдяки своїм вухам і розумовим здібностям, адже інших здібностей вона не має. Їй потрібно мати вуха, щоб чути, інакше вона не почує Послання, яке є тепер. Вуха одних осіб чують краще, других – гірше. Той, хто чує краще, більш уважний, більш задоволений, коли дізнається, що Бог сприяє грішнику, який кається. Чим більша деградація, тим гірше чують вуха. Деградована особа живе на тілесному рівні, тому вона менш схильна йти до Бога і менше чує те, що Бог хоче сказати. Але клас, який не чує виразно, оглух від фальшивого вчення противника.

ЯК СТАТИ НОВИМ СТВОРІННЯМ?

Отже, те, що ми чуємо, є ласкавим Божим запрошенням бути разом з Ісусом, і воно є Благою Вістю для тих, хто має вуха, щоб слухати. Ми кажемо: “Я радий, що Бог запросив мене повернутися до Його сім’ї, що Він передбачив для цього покриття моїх вад. Мені приємно дізнатися, що сьогодні існує особливе запрошення для тих, які мають розум Христа і прагнуть йти Його слідами, і я радий скористатися з цього. Виходячи з такого запрошення, я віддаю себе на живу жертву”.
Коли ми це зробили, ми навернулися. Як? Ми звернули з дороги гріха та свавілля на дорогу праведності. Це і є навернення. Наступним кроком, який треба зробити, є посвячення, щоб стати живою жертвою для Бога. Таке посвячення Богу охоплює все, що нам належить – все, чим ми є: людське “я”, особистість зі всіма її здобутками, надіями та сподіваннями на майбутнє в кожному вигляді та кожній формі. Це посвячення Богу містить все. Чи це робить нас Новими Створіннями? Ні. Але воно ставить нас на шлях, де ми можемо здобути це становище. Який наступний крок? Наступним кроком є застосування заслуги Ісуса, вкладення її на себе, немов весільного одягу, який закриває наші вади. Що це нам дає? Це робить нас прийнятними для Бога. Апостол каже, щоб ми віддавали наші тіла на жертву живу, святу, прийнятну для Бога, бо це наша розумна служба (Рим. 12: 1).
Далі Бог показує Своє прийняття того, що ми віддали і що Він прийняв. Він це робить, даючи нам зачаття Святим Духом. Ми не є настільки мудрі, щоб пояснити, що це означає. Бог передбачив Ісуса Христа як Голову Тіла і також передбачив нас – клас, призначений,  щоб бути членами цього Тіла. Входячи під умови та вимоги, ми прийняті як члени цього класу. Тепер ми повинні показати нашу відданість та вірність, показати, що підкорення нашої волі є щирим. Це відбувається шляхом нашого виховання під дією Правди. Якщо ми припустилися помилки, наша вірність виявиться в тому, яким чином ми зважуємо речі і приймаємо рішення. Якщо ми вирішуємо повільно, це означає, що ми недостатньо розумні. Якщо ми вибираємо швидко між правдою і неправдою, це означає, що ми вірні Божій волі, Його Правді, і, тим самим, ще більш приємні Йому як Його вірні діти. Якщо ми вирішуємо речі повільно, Він нас не відітне, але, можливо, дасть нам трохи покарань, бо ми є в Школі Христа.

ЯК РОСТЕ НОВЕ СТВОРІННЯ?

В одному образі ми представлені як зародки, ще не народжені, в іншому – як діти, які ще не досягли повноліття, а ростуть в благодаті, знанні та характері. Кожний образ гарний по-своєму. Але їх не треба плутати. Не можна уявити собі дитини, яка зростає в знанні, але ще не народилася і т.п., і не можна уявити собі того, хто розвивається до повноліття, але ще є зародком. В образі, який показує зародок, ми бачимо, що кожна людська дитина повинна рости, і в цьому вона залежить від харчування.
Якщо трапиться нещасний випадок, зародок може померти; якщо він з певних причин завмре, то може ніколи не з’явитися на світ. Знаємо, що відколи ми стали Новими Створіннями в Христі, ми почали розвивати новий розум. Мозок є той самий, що й попередньо, коли ми почали розвивати нову волю, і тіло є те саме – на зразок того, як мати є тією ж особою, що і попередньо, перед зачаттям дитини.
Розгляньмо справу з іншого погляду. Нове Створіння є контролюючою силою: тільки його Бог визнає (і ми визнаємо), і тільки воно контролює наше смертне тіло. Чому Нове Створіння здійснює цей контроль? Тому що наступив перехід від людських інтересів до Божої волі. Божа воля є тепер нашою волею як Нових Створінь. Ми маємо повні права і контроль у цьому тілі, від земних прав якого ми відмовились. Бог прийняв жертву, і Нове Створіння повинно бути вірним у контролюванні тіла згідно з Божою волею. Віднині ми повинні стежити, щоб смертне тіло було підкореним. Хтось може сказати, що ми поводимось з ним невдячно, однак з Божого погляду ми поводимось з ним так мудро, як це можливо, щоб виконувати Божу волю. Якщо Божа воля в тому, щоб ми зайнялися якоюсь великою працею, ми, зрозуміло, повинні пройти тренування тіла, щоб бути придатними до неї.
По суті Нове Створіння каже смертному тілу: “Ти є моїм тільки тимчасово. І я, Нове Створіння, прагну використати тебе в Божій службі, щоб побачити, наскільки слухняним я можу бути Божій Справі”. Старе створіння може сказати: “Але в мене теж є свої права”. На що Нове Створіння відповідає: “В тебе немає прав. Я вирішуватиму, що ти маєш робити, а що ні”. Якщо Нове Створіння підкорилося старому, то останнє добиватиметься власних цілей та задумів, і Нове Створіння стане кволим, йому бракуватиме відваги, сили тощо. Нове Створіння повинно взяти під свій контроль всі інтереси старого створіння, щоб пожертвувати все, що потрібно, волі Бога.

ОСОБИСТІСТЬ ТВОРИТЬ ДУШУ

Чим більше ми це робимо, тим сильнішими стаємо духовно; а чим сильніші ми духовно, тим більше готові до нашої переміни. Чим є наша переміна? Це – духовне народження у воскресінні. Жоден атом старого тіла не перейде до нового стану. Що ж, у такому випадку, перейде до нового стану? Нове Створіння? А що таке Нове Створіння? Це наше “я”, що живе у смертному тілі і годується не природним хлібом, а кожним словом, що походить з уст Бога.
Якщо Бог має працю для Нового Створіння, щоб її виконати в теперішньому часі, ми повинні розсудливо піклуватися про наявне тіло. Занедбувати тіло не було би в згоді з Божою волею. Тіло є власністю Нового Створіння, яке виконує панівну роль у контролюванні цього тіла. Духовне тіло, як і земне, не може бути душею без “я”, без особистості, істоти. Душу творить “я”, особистість. Просто сімдесят чи вісімдесят кілограм матерії не творять душу.
Душа – це те, що переходить від батька до дитини. Адам та Єва передали душу своїм дітям, і так іскра життя, яку Бог дав на початку, далі переходить від одного до другого. У воскресінні ця душа, тобто іскра життя, буде перенесена і стане новою душею. Іскра життя, яку Бог признає весь час і зберігає на всьому етапі розвитку, має бути перенесена до нового тіла, щоб бути повністю в згоді з ним. Між новим розумом і новим тілом не існуватиме жодного розладу, жодної незгоди. Чим сильнішим стає новий розум зараз, тим більше труднощів та конфліктів він має зі старим тілом і тим більше прагне нового тіла.

ПРОЦЕС ПЕРЕХОДУ НЕ Є ЗНАНИЙ

Хто може пояснити нам, як нове життя буде перенесене до нового тіла? Ми не можемо. У випадку нашого Господа Ісуса ми маємо пояснення, що Логос, духовна істота, залишив духовний стан, перейшов до земних умов і став особистістю, “я”, людиною в земних умовах. Далі написано, що ця сама Істота, яка прийшла у світ – Той самий, Який помер і знову пішов до неба, – приходить знову. Це те саме “я”. Воно змінило постать, силу відповідно до іншого тіла. Спочатку воно мало духовне тіло, потім – земне, а тепер має божественне тіло, вище від усіх. Але “я” (особистість) збереглося у всіх цих тілах. Наше “я” (наша особистість) має перейти з цього земного тіла до нового тіла. Сила, завдяки якій це може статися, є Божественною Силою. Якщо ніхто не може пояснити, що це таке і що зробило з першої людини душу, то може ми хоч пояснимо, як Нове Створіння містить цей зародок і як він росте. У всій цій справі воскресіння треба довіряти Божій Силі не тільки щодо воскресіння Нового Створіння, але й щодо світу в цілому.
Хто сумнівається в Божественній Силі, той не може повірити у воскресіння. Ми не можемо уявити, наприклад, як Мойсей та Авраам, чи хтось інший з далекого минулого може бути піднятий до життя так, щоб він упізнав себе, прочитав історію свого життя в Біблії і переконався, що події, записані в ній, правдиві. Як це можливо, знає тільки Бог. Ми в це віримо, бо так каже Бог. Коли б ми знали, як це зробити, ми, мабуть, могли би самі провести воскресіння.

ДОПОМІЖНА ІЛЮСТРАЦІЯ

Та, можливо, зрозуміти воскресіння людини до людського рівня і приведення її до нового людського тіла так само легко, як зрозуміти, яким чином Нове Створіння, нова душа, може бути приведена до свого нового тіла. Нове Створіння здобуде нове тіло. Коли ми здобудемо наше духовне тіло, ми дізнаємось все про цей процес, бо написано, що коли ми здобудемо духовне тіло, ми пізнаємо, як і пізнані ми (1 Кор. 13: 12).
Тим часом можна підшукати ілюстрацію для кращого розуміння. Візьмемо, для прикладу, запис звуку для грамофона. Те, що злетіло з вуст, перетворюється на маленькі вирізьблені отвори на циліндрі з воску. Пізніше з цього воскового циліндра відтворюється голос того, хто говорить. Тепер, якщо ми знаємо, як відтворити людський голос, це дає нам деяке уявлення про те, як Бог Своєю необмеженою силою може зберегти все записане на звивинах нашого мозку і як це може бути збереженим на майбутнє, щоб ми могли упізнати себе в майбутньому. Ми знаємо себе не за кілограмами ваги і не за формою бороди. Ми знаємо себе на основі чогось, що є в нашому розумі. Але якщо б наш розум щез, ми б себе не впізнали.
Бог зробив нас Новими Творіннями. Він – Всемогутній, Який знає, як це робити. Чим більше ми дізнаємось про Нього, про довжину, глибину, висоту і широту Його Мудрості, тим більше ми вчимося цінити все, що Він нам сказав, і більше зростає наша абсолютна довіра до Нього. Світ цього не може зрозуміти – для нього це безглуздя. Яке розумне безглуздя – що Бог обіцяв воскресіння. Люди не можуть повірити у воскресіння і тому не можуть мати тієї радості, яку можемо мати ми через прояв нашої віри.

R5559 (1914 р.)