“БОГ ТВІЙ, ВІН ТОЙ БОГ, ТОЙ БОГ ВІРНИЙ”

“Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте, що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись” (Псалом 66: 8, 9).
У ЦЬОМУ Псалмі пророк Давид закликає весь світ славити Господа. Пророчою мовою він вигукує: “Вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!” Тоді він нагадує чудові прояви Божої Сили у Своїх стосунках з Ізраїлем, закликає народ благословити Господа і розголошувати скрізь Його чесноти. Переглядаючи стосунки Єгови з Його народом, він продовжує: “Бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється... Ти нас до в’язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна, Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів” (вірші 10-12).
Далі псалмист каже, що він увійде до дому Господа і виплатить Господу обіти, які він склав у часи своєї недолі. Він нагадує про доброту Бога до себе і розповідає, що він кликав до Господа і звеличував Його чесноти, що його молитви були вислухані, він піднявся, отримав благословення і визволення. Тому він закликає Ізраїль пам’ятати, як Господь вів їх упродовж усієї минулої історії, а також пам’ятати всю Його доброту до них як народу, і заохочує розголошувати славу Його величного імені.  Бог вивів народ Ізраїлю з неволі Єгипту; Він захищав їх увесь шлях пустинею і надалі.
Цар Давид нагадує, що вони позосталися при житті, що Бог не дав їх винищити – “не дав нозі їхній спіткнутись”. Вони не зазнали поразки від своїх ворогів, доки довіряли Йому і слухались Його. Потім за їхню неслухняність та упертість Бог дозволив забрати їх у полон до Вавилону. Але це було для їхнього добра, щоб їх випробувати, а потім привести тих, які на це заслуговували, назад до їхньої землі.

НЕХАЙ ДУХОВНИЙ ІЗРАЇЛЬ РОЗГОЛОШУЄ ЙОГО ЧЕСНОТИ

Хоча цей Псалом передусім стосується буквального Ізраїлю, на нашу думку (судячи зі згадки нашого Господа і апостолів), ці слова ще більше заслуговують на те, щоб їх застосувати до Духовного Ізраїлю. Господь вивів нас зі світу. Він визволив нас від великого поневолювача, сатани. Він провадив нас під час подорожі пустинею; Він годував нас Манною з неба; Він виводив нам Воду Життя з великої Скелі Віків, удареної заради нас, щоб ми могли пити і жити. Він обмив наші ноги від пилу нашої мандрівки пустинею. Він вірно навчав нас і картав як Своїх синів; Він ішов перед нами впродовж усього втомливого переходу і був нашим ар’єргардом, щоб захистити від усякої небезпеки та лиха. Якщо буквальний Ізраїль мав вагому причину для вдячності та хвали, то якою має бути наше відношення за всі дивовижні прояви Його любові та турботи до нас, Його Духовного Ізраїлю! Справді, як жоден інший народ на землі – в минулому чи сьогодні – ми можемо славити нашого Бога! Разом з поетом можем сказати:

“Для мене Він кращий від всіх надій
І кращий від страхів всіх.
Він міст збудував з моїх зламаних діл
Й веселку зі сліз моїх.
Здіймалися хвилі на моїм шляху,
Та ось Господь на гребені їх!
І коли я по місці пустинному йду,
В Ньому спокій, найкращий від всіх.

Він руки звільнив від того, що я мав,
Й Заповітну любов об’явив.
Від рани у серці я сильно страждав,
Та Він подихом Своїм зцілив.
Картання, потрібне і лагідне те,
В своїй мудрості вчило мене,
Аж поки душа не довірила все
Йому лиш, й нікому уже!

Він вів мене там, де я бачить не міг,
Дорогами, що я не знав.
Вирівнював Господь шлях звивистий мій,
Коли я за Ним лиш ступав.
О, слава Йому за тінь лагідну пальм,
За водні джерела теж,
За вогняний стовп у нічний темний час
І за хмару, що вдень веде!

У нічний темний час так ніщо не зміцнить,
Як любові обітниці ці.
Із минулого бачу, що майбутнє колись
Буде краще за мрії усі.
Мов із Манною те золотеє відро,
І мов палиця, що зацвіла,
Всі безпечні в Ковчезі з Законом Його,
Хто із Богом Угоду уклав!”

ВІРНІ ОСОБИ ТЕМНИХ ВІКІВ

Наш Бог ніколи не покидає Своїх дітей: Його ім’я – Вірність! Він ніколи не дозволив, щоб Його Церкву знищили, попри всі нападки неправди та сил темряви. У світі все ще є вірний народ Бога, і завжди був. Упродовж темних віків деякі правдиві Господні святі далі трималися великого факту жертви за гріх, даної нашим Відкупителем. Ця дорогоцінна правда ніколи не загубилася під час років темряви та мороку, і у властивому в Бога часі Його Церква “вийшла із пустині, спираючися на свого коханого”. Відтоді для вірних, пильних світло ставало щораз яскравішим. І який потік світла зараз сяє на стежці святих!
“О, як вдячним буду я,
Що провадив Ти мене щодня”.
Божі святі під час минулих століть не потребували цих додаткових благословень, які дані вірним сьогодні, хоча кожна їхня потреба була задоволена. Ми живемо в днях “очищеної Святині”. Сьогодні є більше Правди, ніж у будь-якому часі історії Церкви. Справді, наш Господь “впровадив нас до винярні, а прапор його над нами – Кохання” (Пісня Сол. 2: 4). Справді, Він “зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись”, незважаючи на тисячі пасток, поставлених нашим ногам великим противником та його слугами, багато з яких служать йому мимоволі. Бачимо, що ми давно були би переможені атаками противника, якби наш великий Бог не був Муром Захисту довкола нас.

ЙОГО СВЯТІ НІКОЛИ НЕ ПОХИТНУТЬСЯ

“Межі мої пролягли пречудовими [місцинами]” (Пс. 15: 6, Гиж.). Але тільки вірні є бережені таким чином. Не думаймо, що Господь оберігає когось, хто не прикладає відповідних зусиль, щоб знати волю Бога і виконувати її. Він оберігає тільки тих, які, йдучи слідом за Ісусом, роблять все, що в їхніх силах, щоб подобатися Господу, як тільки їм вдасться зауважити шлях, яким Він хоче, щоб вони йшли. Вони розголошують хвалу Йому, і достаток благодаті є їхнім наділом. Навіть якщо випробування віри, покори і довір’я виявляться у близькому майбутньому більшими, ніж були попередньо, ці вірні не впадуть. Вони не спіткнуться, навіть якщо проти них виступить натовп, і тисячі впадуть поруч. “Отут терпеливість та віра святих”. Вони будуть міцними в Господі та в силі Його могутності, навіть якщо їм доведеться якийсь час ходити, не відаючи де.
Тому йдімо вперед з відвагою, знаючи, що Той, Хто досі вів нас, вестиме далі. Той, Хто проявив до нас милість на початку, проявлятиме до кінця, і “коли за нас Бог, то хто проти нас?” Дякувати Богу, що Його благодать оберігала нас, що Він не дав нам упасти, що стільки з нас далі мають одне серце і один розум, щоб йти вперед непохитно, не дивлячись на те, що принесуть наступні дні! Якщо вони принесуть труднощі та переслідування, біль та випробування, Його благодать далі зміцнятиме нас. Якщо вони принесуть проби віри та витривалості, Його обітниці не підведуть. Нехай уся наша довіра буде в Бозі. Продовжуймо радіти в Ньому. “Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь” (Єр. 9: 23). Випробування є дозволені на Божий народ з метою відсіяти всіх, хто не Його. Тоді стіймо твердо, знаючи, що Він вірний.

R5500 (1914 р.)