ВАЖЛИВІСТЬ ЗРАЗКА

"Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але стань зразком віруючих у слові, у поведінці, у любові, у дусі, у вірі, у чистоті" (1 Тимофія 4: 12, Diaglott).

Ми пам’ятаємо, що Тимофій був старшим у церкві, хоча й був молодий віком. Тому св. Павло доречно переконує його, що він повинен бути зразком для віруючих, прикладом для всієї церкви; і така наука мається на увазі і в інших частинах цього Послання. Проте зауважте, що апостол в нашому вірші не говорить: "Будь зразком для віруючих", а "будь зразком віруючих". Яка різниця!

Бути зразком віруючих означає, що хтось повинен звіщати не лише своїм співробітникам у Євангелії, а особливо світу, що саме обстоюють віруючі: у що вони вірять, чого навчають, як живуть. Ми повинні слідкувати, чи ми даємо такий приклад у слові, як заохочує апостол, у характері нашої мови, коли звіщаємо послання правди. Ми не повинні бути просто лестивими і вкрадливими; ми не повинні просто вживати милі слова; але доброзичливість і зацікавлення повинні бути справжніми – з серця. Весь Господній народ таким чином має бути зразком, намагаючись звіщати славу Учителя.

Далі св. Павло наполягає: "Будь зразком у поведінці". Наша поведінка стосується наших звичок, того як ми ходимо, як поступаємо, наших манер, а не тільки наших слів. Ми повинні бути зразком у наших добрих манерах. Ми не повинні гримати дверима, ані бути галасливими, чи грубими, чи такими, які не думають про інших. В усіх відношеннях ми повинні бути добрими, милими і тактовними, а не грубими.

"Ваше світло нехай світить"
Ті, котрі зачаті до нової природи, повинні старатися бути для кожного прикладом того, якими мають бути християни. Праця, до якою ми займаємось, повинна бути чесною. Це може бути світська праця, але ми повинні робити її як для Господа, старанно, вірно, не лише про людське око, а в щирості серця, як слуги Бога, "бо служите ви Господеві Христові". Християнин повинен поводитися доброчинно – з любов’ю: зі співчуттям, доброзичливістю, добротою слова і поведінки. Загалом дух співчуття повинен пронизувати його слова і діла, всю його поведінку. Небесний Отець полюбив людство; хоча люди ще були грішниками, Він так полюбив цей рід, що дав найкращий скарб Свого серця задля відновлення людини. Він і далі любить світ і підготовляє церкву, щоб вона благословила світ у майбутньому. Отож кожен зачатий Господнім Духом повинен зазнати перетворюючого впливу в житті – впливу, який проявлятиметься навіть стосовно тих, котрі не є на цій дорозі, котрі ще не були благословенні світлом Бога.

У нашому вірші говориться також: "Будь зразком у дусі". Цієї фрази, "у дусі", немає в оригіналі, але думка виглядає досить властивою: ми повинні виявляти доброту духа, вдачі, до всіх. Дух, який усякого часу оживляє нас, повинен бути духом, розумом Господа.

Ми маємо застереження бути зразком "у вірі". Застереження апостола стосується усіх нас. Віра християнина також виявляється іншим в його поведінці, в його словах, в життєвому шляху. Якщо він повний віри, то не буде нарікати на життєві проби, коли вони приходять, на Господнє провидіння. Всемогутній прийняв нас як Своїх дітей; ми повинні постійно і безумовно довіряти Йому, і кожен, хто має справжню віру, має це довір’я. Якщо комусь із нас бракує віри в Бога, ми не виявимо віри іншим і не вдихнемо віру в них.

Ми повинні бути зразком "у чистоті". Чистота супроводжує все, що стосується Бога та Його Слова, і є вершиною мірила, яке не може бути знайдене деінде. В поганських землях є люди, які живуть більш-менш чистим життям, але ніде немає такого високого мірила як у християнській релігії. Все нечисте противиться Богу. Чистота є одним із складових елементів християнського характеру. Як сказав апостол при іншій нагоді, ми повинні бути "насамперед чисті, а потім спокійні, лагідні".

Живі листи, які знають і читають всі люди
В усіх цих напрямках кожен з Божого народу повинен бути живим уроком, живим листом, скрізь, куди б не йшов; він повинен бути зразком для світу. Чи світ вірить у те, що ми проповідуємо, чи ні, ми повинні виявляти ці риси, які він не може проявити, але схвалює і шанує. Цей приклад свого часу, якщо не тепер, принесе плоди. Кожен старший, як Тимофій, повинен бути особливо пильний щодо своєї поведінки, своїх слів, свого прикладу. Вибравши такого старшим, церква висловила віру, що він буде зразком плодів благодаті Бога в серці.

Апостольську раду Тимофію: "Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує", – потрібно розглядати як пораду не тільки Тимофію, але й усім старшим церкви, котрі є молоді віком, щоб своєю поведінкою вони були зразком черідки, щоб їхня манера і здібність "правильно навчати Слово правди" була такою, щоб ніхто не мав причини нехтувати посланням, яке вони приносять, або думати про них як про незрілих і негідних вести Божу черідку.

Нехай кожна Божа дитина, молодша, а також старша, намагається бути гідним наслідування прикладом – прикладом щирості, вірного старання копіювати Учителя в своєму щоденному житті, взірцем активної горливості в службі нашому Богу. Поки ми в тілі, ми не зможемо бути прикладом в повному сенсі кінцевої слави і краси святості, яка буде нашою за завісою: ми не можемо сподіватися цього в теперішньому житті. Тільки наш Господь був таким взірцем.

Апостол Павло закликав: "Будьте наслідувачами мене, як і я Христа" (1 Коринтян 11: 1). Св. Павло був шляхетним прикладом щирого старання досягнути досконалої подоби Христа, і його любов, його горливість, його гаряча ревність в старанні копіювати Учителя і виконувати Його волю повинні бути натхненням для всіх нас. Нехай кожна Божа дитина особисто усвідомлює свою особисту відповідальність. Ми як "місто на горі". Нехай кожен задає собі питання: Чи є я "зразком віруючих"?