“ПІД ЙОГО КРИЛАМИ”

“Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти” (Псалом 91: 4).
Псалом 91 безсумнівно стосується Церкви і особливо Церкви в кінці цього віку. Та оскільки він адресований немовби до однієї особи, особисто, то, можливо, звертання є загально до Христа, від Голови до останнього члена Тіла. Наш Господь Ісус мав Свої випробування і труднощі і потребував захисту та опіки. Тому Він звертався до Небесного Отця і шукав потрібної допомоги. Так само є з усім Господнім народом.
Але псалмист, здається, має на думці, перш за все, наші дні. “Впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде”. Звичайно, в минулому були часи, коли тисячі падали від переслідувань і т. п., але відпасти, як згадано тут, здається, означає відпасти від Божого народу. В описаній великій битві багато хто відійде убік, постраждає, буде поранений і навіть вбитий.
Ця битва, розуміємо, є при завершенні Євангельського віку. Сили темряви шикуються проти посвяченого Божого народу і тих, хто з ним. Ще ніколи не було такого часу, щоби Божий народ, як одне ціле, мав стільки нагод і такий великий успіх, як мало християнство у минулому столітті (написано на початку 20 ст. – прим. ред.). Внаслідок нападів сатани, які були за останні п’ятдесят, шістдесят чи сімдесят років, багато хто потрапив у невіру, поступився Вищій Критиці, недовір’ю, різні сторони якого показані як велика моровиця. Бачимо, яке морове невір’я існує в цій землі. Його прибічники введені в оману противником – можливо, без жодного такого наміру з їхнього боку.
Цілком ймовірно, що в майбутньому багато з них, зрозумівши Правду, визнає свою помилку; а поки що в християнстві панує велика засуха. Відвідуваність церков падає. Численні служителі проповідують те, у що самі не вірять. Вони відпали від благодаті, відпали від Божественної милості, перестали оцінювати Боже Слово.

НОГИ ХРИСТА

Цей вірш дає також зрозуміти, що клас “ніг” Христа живе в наші дні. “Своїм Ангелам Він накаже про тебе,..  щоб не вдарив об камінь своєї ноги”. Всі члени пов’язані з Головою і один з одним. Ці “ангели”, розуміємо, представляють Божественні обітниці та різне сприяння святим. Сказано, що вони носять ці “ноги” на руках, щоб ті не спіткнулись об Камінь Спотикання в теперішньому часі (Іс. 8: 14). Замість того, щоб спіткнутися об цей Камінь, вони будуть підняті Ним до того, щоб краще оцінювати і до вищих умов. Ці “ноги” стоятимуть непорушно.
В образній мові нашого вірша ті, хто “вкритий пером”, представляють кожного зі згаданого класу. Як курка збирає курчат під свої крила, так Бог є немовби матір’ю для Свого народу і радо громадить його до Себе, даючи потрібний захист під Своїми крильми. Вони можуть цілковито довіряти, що все буде для їхнього добра, бо вони – Його, пробувають “в тіні Всемогутнього”.
Всемогутній зображує Себе як матір-пташину. Терпеливість матері до малих курчат є дивовижною, вона готова пожертвувати для малих пташенят своїм життям. Так і Господь готовий зробити все, щоб захистити Своїх, тих, що знаходяться під Його опікою. Ісус прийняв би юдеїв під Свій захист, та вони як народ не зрозуміли своїх потреб і тому загинули у великому часі утиску. Він звернувся до них зі сльозами: “Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!”.

“КРИЛА” І “ПЕРО” НАШОГО ОТЦЯ

Якщо би ми провели детальний розгляд нашого вірша, то сказали би, що слово “перо”, мабуть, містить у собі трохи іншу думку, ніж слово “крила”. “Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти”. М’яке, пухнасте пір’я крил квочки зберігає тепло для курчат і захищає від ворогів, що збираються напасти. Отже, малих курчат захищають не тільки міцні крила, але й пір’я на грудях матері-квочки. Ми бачили, як квочка попереджає їх про наближення небезпеки і квокче до них. Вони біжать до неї і вмощуються під її крилами, вільні від страху і задоволені, що знаходяться в безпечному місці. Тепер видно тільки маленькі голівки і визираючі оченята. Але курчата почувають себе в повній безпеці.
Так само з нами. Любов нашого Небесного Отця, опіка і захист є Його крилами і пером, які заслоняють нас від усякої кривди, тримають у теплі і безпеці. Він здатний зробити так, щоб кожне випробування в житті було для нашого добра. Однак треба пам’ятати: ця обітниця, що з волі Бога все допомагатиме нам на добре, є обітницею для Нового Створіння, а не для старого. Часто інтереси Нового Створіння і старого відмінні. Бога цікавить все, що стосується нас, і Він спрямовує наші дочасні справи для наших найкращих духовних інтересів. Коли би ми занадто розбагатіли, це могло би стати шкодою для нас як Нових Створінь. Тоді наші дочасні справи можуть піти не так, як потрібно. Ми не є настільки мудрі, щоб знати, що найкраще для наших інтересів як Нових Створінь і що було би найкорисніше у нашій боротьбі проти світу, плоті та диявола. Тому ми повинні утікати до Господа і приймати всі труднощі, які можуть прийти, бо вони є найкращими для нас, і ми повинні намагатися здобути з них призначені уроки віри та слухняності.

R5437 (1914 р.)