КНЯЗЬ ТЕМРЯВИ І КНЯЗЬ СВІТЛА
Луки 11: 14-26; 33-36
"Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою" (Луки 11: 35).
Скільки б по-світськи мудрих людей не насміхалися з Біблійного вчення, що існує особа диявол, і що він є князем над демонським воїнством духовних істот – бунтарів проти Божого правління, – завжди пам’ятаймо, що від Буття аж до Об’явлення це є вченням Біблії. Трудність по-світськи мудрих полягає в тому, що їхня здібність правильно міркувати не є керована Божим Словом. Вони говорять, що досить важко повірити в Бога і ангельське воїнство, Його слуг, духовних істот, невидимих для людей. Набагато важче – більше того, для них нерозумно – повірити в іншого духовного правителя і інше духовне воїнство, противників Бога. Вони вважають, що немислимо, щоб Бог створив істот, які Йому противляться, або, якщо б вони, будучи створені святими, стали противниками праведності, то неможливо, щоб всесильний Творець не знищив їх, а дозволив їм продовжувати їхнє злісне протистояння.
Біблія пояснює, що сатана був першим правопорушником, і що перед цим він був херувимом, ангелом вищого рангу і природи, котрий через гордість і амбітність втратив свою лояльність до Бога, і що він спокусив до непослуху тих, кого Біблія тепер називає демонським воїнством. Святе Письмо скрізь говорить, що це воїнство духовних істот пов’язане з нашою землею, а не з якоюсь далекою палаючою піччю, в якій мучаться померлі люди.
Біблія показує, що Богу зовсім не бракує сили боротися з цими бунтарями, але що Він протягом деякого часу дозволяє їм, дає можливість показати плоди гріха, гніву, злоби, ненависті, заздрості, суперництва – як урок для ангелів і людей. Вони знаходяться під деяким обмеженням, яке апостол називає "кайданами темряви". Вони не мали права матеріалізуватись як люди від часу Потопу. Але вони шукали зносин з людьми, і пропорційно до того як вони мають успіх в цьому, про їхні жертви говориться як про мучених злими духами. Коли перемога є повною, про жертву говориться як про опанованого демоном або божевільного.
Приблизно пораховано, що, принаймні, половина тих, які знаходяться в психіатричних лікарнях, є опановані демонами – демонами, які належать саме до того класу, який так часто згадується в зв’язку з служінням нашого Господа. Як в минулому спілкування шукалося через гадалок, магів, чарівників і т.п., так сьогодні зв’язок з людьми шукається через планшетки і дощечки для спіритичних сеансів та через духовних медіумів. Люди, введені в оману доктринами цих демонів, які були впроваджені в середніх віках (1 Тимофія 4: 1), нехтували Божим свідоцтвом в Біблії, яке говорило, що мертві є в стані сну і "нічого не знають" (Еклезіяст 9: 5). "Їхні задуми гинуть" аж до їхнього пробудження на ранок нової епохи, інакше названої "Христовим днем" – "часами реституції" – Тисячолітнім днем (Филип’ян 1: 10; Дії 3: 21). Сьогоднішня лекція представляє як Учитель звільнив чоловіка з-під влади демона. Люди правильно розуміли, що це дійсно було важко, але, протидіючи Учителю, деякі з них злобно заявляли, що демони слухались Ісуса, тому що Він Сам був сатаною, Вельзевулом, князем демонів. Інші говорили: "Всі Твої чуда земні, покажи нам якийсь знак з неба".
Ісус відхилив звинувачення, ніби Він є, швидше, князем демонів, ніж Князем Світла, показуючи, що для сатани виганяти своє власне воїнство було б ознакою битви в таборі злих, яка натякала б на те, що дім сатани поділений і невдовзі впаде. Тому для сатани було б нерозумно виганяти сатану, а значить, такі аргументи не мають жодної ваги. Однак, сказав Ісус, інші юдеї вживали таку саму силу, щоб виганяти демонів, і ви ніколи не звинувачували їх в тому, що вони були князями демонів. І як могло бути кілька князів демонів? Судіть згідно з цим, чи ваші аргументи проти мене є справедливі. Але, з другого боку, для тих з вас, котрі розуміють правду, що Я виганяю демонів "перстом" Божим, силою Бога, не буде жодного сумніву, що ця сила, яку Я посідаю більше, ніж інші, і яку застосовую також через Моїх апостолів, є доказом особливої ласки від Бога і підтвердженням Мого свідоцтва, що Боже царство є близько вас – що сила цього царства проявляється серед вас.
Однак насправді, коли цей народ відкинув Христа, царство, яке Бог пропонував їм, було забране від них. Пропозиція припинилася. Вони на певний час були відвернені від Божої ласки, поки послання милості і правди, починаючи відтоді, мало збирати інший Ізраїль – притягуючи спочатку всіх з юдеїв, які були справді ізраїльтянами, а пізніше, йдучи туди і сюди, воно мало зібрати до цього самого класу святих з кожного народу.
Сила Ісуса виганяти демонів показувала, що Він був повністю компетентний мати справу з князем цього світу, князем темряви, сатаною, і що, коли б царство мало бути встановлене в той час, то сатана і його ангели були б зв’язані, або обмежені. Однак з огляду на передбачене і провіщене відкинення Ісуса і царства, праця зв’язування сатани не поступала вперед, а затрималася аж до другого приходу Ісуса. Тоді, коли буде вибраний клас Його нареченої, щоб стати Його співспадкоємцями в царстві, Він візьме Свою велику силу і владу. В той час Він займеться сатаною і підкореними йому демонами; так, і усіма, хто розвинув гріх і духа сатани, який так сильно заволодів людством в умовах падіння.
ЗВ’ЯЗУВАННЯ САТАНИ
Наш Господь говорить, що в кінці цього Євангельського віку сатана буде зв’язаний на тисячу років (тисячу років славного царювання Месії), що Він більше не зможе обманювати людей, як обманював і морочив їх протягом шести тисяч років, представляючи темряву за світло і хибно представляючи небесного Отця як найгіршу істоту з усіх можливих, яка запланувала і призначила, щоб тисячі і мільйони були народжені і пішли на вічні муки.
Ісус зображує контроль сатани над світом в теперішній час, уподібнюючи його до сильного чоловіка, котрий озброївся і стереже свій двір. Він може зберігати свій контроль, доки сильніший від нього не прийде і не переможе його і не захопить його неправедно набутий маєток. Таким чином Ісус провістив, що Його Месіанське царство буде сильнішим, ніж царство сатани, і контролюватиме його і зв’яже його. Наслідком буде звільнення людства з прокляття гріха і смерті, яке лежить на цьому роді вже протягом шести великих днів, кожний довжиною тисячу років. Царство Месії буде в великому сьомому дні, або Суботі, в якому всі, хто прийме Спасителя, зможуть ввійти до відпочинку.
Тим часом Ісус, згідно з планом Отця, впродовж цього Євангельського віку, через Своє послання і послання апостолів, збирає зі світу клас нареченої, щоб вони були співспадкоємцями в царстві. Сатані надана досить велика свобода в випробуванні відданості всіх їх. Може бути лише двоє панів. Свідомо чи несвідомо, люди служать Одному або іншому. Як сказав Ісус: "Хто не зо Мною, той проти Мене".
ЦІЛИЙ СВІТ ОДЕРЖИМИЙ
Св. Павло говорить, що князь цього світу (сатана) "працює тепер в неслухняних". Ісус порушив ту саму думку і уподібнив світ нещасному біснуватому, якого Він визволив з пут сатани. Так само всі, котрі прийняли Христа, є визволені з-під влади сатани. Тому не дозволяймо гріху заволодіти нашими смертними тілами (Римлян 6: 12).
Ісус представляє такі серця як заметені і прибрані – коли гріхи є прощені і милість Бога отримана. Але Він говорить, що через духа світу – гордість, гнів, злість, ненависть, суперництво, діла тіла і диявола – сатана буде намагатись знову здобути контроль над такими людьми (Матвія 12: 43-45). "Противтесь йому, тверді в вірі", – пише апостол (1 Петра 5: 9). Якщо не опиратися сатані, то існує небезпека, що світло і благословення, отримані через пізнання Бога, стануть прокляттям і шкодою; і, як наслідок, таким особам буде гірше, ніж було до того, коли вони прийшли до спорідненості з Христом.
Ісус підкреслив це, говорячи, що як свічку не потрібно ставити під посудину і ховати, а потрібно виставляти так, щоб вона приносила користь, так і світло правди, отриманої милості Божої, не повинно бути сховане, а мусить мати змогу світити для Божої слави. Інакше світло згасне, і запанує темрява. Око представляє розум. І доки ми маємо правдиве просвітлення, тобто розум, ціле тіло через це є благословенне. Але якщо розум стане зіпсутий, якщо око стане засліпленим, ціле тіло постраждає і буде в темряві.
Тому кожен, отримуючи світло, повинен уважати на нього як на дорогоцінну річ, щоб не втратити його і не отримати взамін темряву. Око, світло, представляє тут освітлення святим Духом, який має найбільшу силу благословити нас. І якщо це втрачене, це означатиме для нас навіть більшу темряву, ніж та, в якій ми знаходилися перед тим як прийшли до пізнання Господа.