ІМЕНА, ЗАПИСАНІ В КНИЗІ ЖИТТЯ АГНЦЯ
"Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами" (Об. 3: 5).
Запрошення цього Євангельського віку є до особливого класу, класу, який відкрито визнає, що не є в згоді з теперішніми умовами – не є в згоді з гріхом.
Тим, хто може належати до цього класу, було дароване знання Божого приготування в Христі, і вони можуть скористатися цим привілеєм без зволікання (якщо захочуть), чинячи посвячення Господу.
Як Ісус поклав Своє земне життя в службі Отцю і правді, і Його неправильно розуміли ті, хто був довкола Нього, так і ті, хто йде слідами Ісуса, мусять подібним чином переносити розчарування в земних справах, якщо б вони мали ділити Його славу і безсмертя. Як Ісус переміг і сів з Отцем на Його престолі, так і ті, хто перемагає, сядуть з Ісусом на Його престолі.
Ми повинні бачити різницю між перемогою Ісуса і перемогою Його послідовників. Його перемога була досконалою перемогою. Хоча Він мав вказівки Отця і допомогу ангелів, Він не мав нікого, хто поніс би гріх, нікого, хто б приписав Йому яку-небудь праведність. Його перемога була повна і абсолютна. Його послідовники, будучи недосконалі тілом, не можуть поступати досконало, тому через милість Божу було влаштовано так, що вони можуть бути прийнятні через Ісуса, якщо мають дух до перемоги, бажання перемогти – якщо вони виявляють праведність серця. Але вони мусять показати цей переможний дух, інакше вони ніколи не можуть бути з’єднані з нашим Господом в Його царстві. Вони повинні бути копіями свого Учителя в дусі, хоча й недосконалі в тілі.
Таким чином в мить, коли ми робимо крок посвячення і є прийняті, всі наші недоліки і недосконалості є покриті шатами Христової праведності. Але ми потребуємо бути покритими не лише тоді, коли маємо недоліки; навіть всі ті, які представлені в символічних картинах Святого Письма, показані як одягнені. Образи, дані про небесного Отця, представляють Його одягненим, і образи про нашого Господа представляють Його як одягненого. Образи Об’явлення представляють нашого Господа і святих як одягнених в білі одежі. Ангели, які з’явилися в час воскресіння нашого Господа, є представлені як одягнені в біле. Наш Господь сказав: "Блаженний, хто чулий, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його".
Прославлена церква не є представлена як така, що скидає шати праведності, але як така, що продовжує ходити в білих одежах. Однак це більше не будуть приписані шати праведності; наша праведність буде нашою власною. Бути одягненими в білу одежу тоді буде означати, що ми визнані як чисті – не як тепер, в шатах порахованої праведності, а в шатах справжньої праведності. "Сіється в тління, – в нетління встає, сіється в неславу, – у славі встає, сіється в немочі, – у силі встає".
ДВІ КНИГИ ЖИТТЯ
Біблія згадує дві книги життя – одна відноситься до теперішнього часу, а інша до Тисячолітнього віку. Як читаємо: "Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя". І ще: "І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, – то книга життя" (Об. 3: 5; 20: 12). Особлива книга життя, яка відкрита в теперішньому часі, є книгою, в якій записані імена всіх переможців цього Євангельського віку. Коли ми чинимо крок посвячення і є зачаті святим Духом, то ми властиво повинні бути пораховані як ті, що належать до Божої сім’ї. Як сім’я буде зберігати запис про своїх членів – Йосип, Марія, Марта і т.п. – так і з тими, хто стає членами Божої сім’ї через Христа; їхні імена будуть записані.
Цей запис вівся на протязі теперішнього віку. Це означає, що ті, чиї імена є там записані, є не лише членами Божої сім’ї, але й членами класу нареченої. Щоб зберегти це становище, вони повинні бути переможцями. З деяких місць Святого Письма виходить, що клас великої громади є включений сюди; з інших уривків випливає, що це не так. Ті, з кого буде складатися мале стадо, або ті, хто буде великою громадою, або ті, котрі досягнуть досконалості як земні істоти в майбутньому, всі повинні бути переможцями. Про клас нареченої є сказано як про "більш, ніж переможців". Їм щедро відкриється вхід в небесне царство (2 Петра 1: 10, 11).
З нашого вірша ми не можемо з впевненістю сказати, чи велика громада є включена, чи ні. З однієї точки зору виглядає, ніби вони є включені; з іншої так, ніби не є включені. Ми робимо добре, що надто категорично не вирішуємо цього в своїх розумах, а чекаємо, щоб побачити, яким є Господній намір. Ми знаємо, що деякі імена будуть стерті. Всі ті, хто йде на другу смерть, будуть стерті з особливого запису, і їхнім іменам не буде місця в книзі життя. Можливо, клас великої громади також буде стертий з особливого списку. Але ми не прагнемо пояснювати це. Вони є нашими братами, вони також є братами Господа, і ми хотіли б думати про них настільки прихильно, наскільки можливо.
ПРЕДСТАВЛЕННЯ ОТЦЕВІ
"І Я визнаю його ім’я". Перш за все, це насуває нам думку, що хоча ми були зачаті Богом, ми ніколи не були представлені Йому – в Його дійсній присутності. Наш Господь представлений не лише як наш Наречений, але також як наш Старший Брат і зображений як Той, Хто чекає з іншого боку завіси, доки ми, Його брати, перейдемо. І коли ми перейдемо, то властиво буде, щоб наш Господь, будучи Тим, Кому наш Отець доручив працю навчання нас в школі Христа, представив нас Отцю.
В іншому місці наш Господь говорить, що якщо ми будемо соромитись Ним, то Він посоромиться нами. Цей вислів швидше натякає, що клас великої громади не буде сюди включений. Але ми впевнені щодо класу малого стада, що вони будуть представлені Отцю і святим ангелам як наречена Христа. Це зображене в 45-му псалмі: "У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені". Цими особливо визнаними, представленими, є лише клас нареченої. І ми повинні надіятися і старатися, щоб ми могли мати місце між ними. Місце, яке Отець хотів би, щоб ми мали, це місце, яке ми хотіли б мати.