СПАСІННЯ – ЗАГАЛЬНЕ ТА ОБМЕЖЕНЕ

“[Бог] хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди” (1 Тимофія 2: 4).
Якщо цей вірш навчає про загальне спасіння, то є вірші, які говорять про остаточне знищення певного класу. Намагаючись узгодити ці вірші, ми зауважуємо, що є різні спасіння. Для прикладу: людину можна спасти з палаючого будинку вранці, а пополудні спасти, не давши їй втопилася у ставку. Наступного дня її можна спасти від фінансового краху, банкротства, а пізніше ще від чогось.
Людський рід має один загальний недолік. Він весь проданий Гріху. Св. Павло, пишучи на цю тему, каже: “Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили”. Отже, це велике лихо. Святе Письмо говорить, що Бог дав Ісуса за Життєдавця для всього людства, що Той помер справедливий за несправедливих. “Смерть бо через людину, і через Людину воскресіння мертвих”. “Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть... Надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують і повиходять...” (Ів. 5: 25, 28, 29). Очевидно, саме це пробудження від смерті мав на думці апостол, коли казав, що Бог є “спасителем всіх людей”.
Та навіть коли б ми уявили собі, що весь людський рід приведений назад до того ж стану, в якому був Адам, це не обов’язково означало би вічне життя. Адам був досконалим, однак він потрапив у смерть, і його рід, навіть повністю відновлений від покарання, буде поставлений на випробування, як був він. І кожен, хто в той час буде неслухняним Богу, не отримає вічного життя. Святе Письмо показує нам, що Христос, відкупивши світ, встановить на початку Тисячолітнього віку Своє посередницьке Царство, яке матиме на меті звільнити людей з рабства Гріха та Смерті. Тоді кожен, хто обере Гріх, обере покарання за Гріх – смерть. А хто обере праведність, обере нагороду, яка її супроводжує – вічне життя. Кожному буде запропонована можливість мати вічне життя внаслідок спасіння Христом від осуду, винесеного Адамові. Але спочатку він має бути звільнений, перш ніж може бути покараний вічною смертю або нагороджений вічним життям.
Бог “хоче, щоб усі люди спаслися [повернулися зі стану смерті, гробу] і прийшли до розуміння правди. Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус, що дав Себе самого як викуп [відповідну ціну] за всіх: свідоцтво свого часу” (Хом.). “Свій час” для всього світу, про який тут сказано, буде під час царювання Месії. Знання про Господа вкриє цілу землю, як води вкривають великі глибини. Але в цьому віці є клас, який благословенний особливим чином, – “очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують”. Маючи це благословення вже зараз, ми маємо блаженну нагоду здобути співспадкоємство з нашим Господом у славі, честі та безсмерті – Божественній природі.

R5372 (1913 р.)