НАДІЯ ЄВАНГЕЛЬСЬКОГО ВІКУ
“Тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і честі, і нетління, життя вічне” (Римлян 2: 7).
Покликання цього Євангельського віку є покликанням до слави, честі та безсмертя. Як каже апостол Петро, Бог нам “дарував цінні й превеликі обітниці, щоб ними ми стали учасниками Божої природи” (2 Петр. 1: 4, Хом.). Св. Павло каже, що ми “покликані в одній надії нашого покликання” – Надії, виставленій перед нами. Чи ми всі здобудемо цю велику нагороду? Ні. Деякі відступлять. “Та ми не з тих, що відступають собі на погибель, а з тих, що вірують [і йдуть далі], щоб врятувати душу [своє життя]” (Євр. 10: 39, Хом.). Ті, які відступають, йдуть на Другу Смерть. Для них не залишається нічого, окрім вічного знищення. Вони загинуть як нерозумна звірина (2 Петр. 2: 12).
Ми відкуплені від шеолу, гробу, могили. Бог згодом визволить все людство і дасть йому можливість прийти до знання Правди. Тільки відносно мала частина досі стала причасницею Святого Духа. Тільки духовно зачаті здатні бачити речі, запропоновані сьогодні. То ж “очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують”. Це єдиний клас, з яким Бог має справу в нинішньому часі, – зачаті Святим Духом.
ПЕРЕМОЖЦІ І “ПОВНІ ПЕРЕМОЖЦІ” (Хом.)
Та між тими, які зачаті Святим Духом, є різниця. Праця кожного буде випробувана “вогнем”. Апостол говорить нам, що деякі будуватимуть зі золота, срібла та дорогоцінного каміння Божественних обітниць. Він каже також, що інші будуватимуть з дерева, сіна та соломи, що цей останній клас зазнає втрати, однак спасеться, “але так, як через огонь” (1 Кор. 3: 12-15). Остаточно тільки ті з класу Мудрих Дів, які скопіювали характер Господа, вважатимуться “повними переможцями”. “Повні переможці” – це ті, які жертвують себе добровільно, як робив наш Спаситель. Інші не вважатимуться “повними переможцями”. “А переможцеві... Я дам владу над поганами”. Вони є більш ніж простими переможцями, вони стають Царським Священством. Вони успадкують безсмертя, отримають найвище благословення.
Бачимо, що в Об. 7: 4 та 7: 9 представлено два класи. У першому класі є по дванадцять тисяч із кожного з дванадцяти поколінь Ізраїлю – сто сорок чотири тисячі загалом. Це ті, які “йдуть за Агнцем, куди Він іде”. Вони стоятимуть з Агнцем на горі Сіон і сидітимуть з Ним на Його Престолі. Гідні з різних поколінь Ізраїлю були прийняті в першому приході і отримали зачаття Святим Духом у П’ятидесятницю. Але з буквального Ізраїлю не вдалося зібрати повне число. “Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи” (Рим. 11: 7).
Під час цього Євангельського віку Бог укомплектовує вибраних, доповнюючи нестачу, щоб завершити сто сорок чотири тисячі, віддаючи тим, які входять, вакантні місця.
Апостол каже: “Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган”. “Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова”, Мого народу (Рим. 11: 25, 26). Спасителем є Христос, Голова, і Церква, Його Тіло. Цей Спаситель благословитиме всіх, які стануть ізраїльтянами.
Образ в Об. 7: 9 показує Велику Громаду. Читаємо, що Іван бачив велику громаду зі всіх націй, племен, народів та язиків – число, не встановлене наперед, не визначене, яке жодна людина не може підрахувати, бо цього числа ніхто з людей не знає. З ними поводитимуться так, що їм доведеться обмити свої одежі в крові Агнця, і вони стоятимуть перед Престолом, замість того, щоб сидіти на Престолі. Вони матимуть вічне життя, але не матимуть безсмертя. Тільки Мала Черідка, клас Нареченої, матиме безсмертя. Клас Нареченої буде заслуговувати на те, щоб уникнути утиску, який приходить на світ. Вони бережуть свої одежі незаплямленими від світу. Якщо трапиться пляма або зморшка, вони негайно звертаються до Престолу небесної благодаті і знаходять милість, допомогу та очищення в часі потреби.
ДВА КЛАСИ В ЦЕРКВІ
Таким чином, бачимо, що буде два класи – Мала Черідка і Велика Громада. Всі вони були образно представлені в первороджених Ізраїлю, які врятувалися, перейшли, у ніч, коли Ізраїль залишав Єгипет. Тому всі вони будуть Церквою Первороджених. Але частина з них здобуде Божественну природу як Наречена Христа, а частина здобуде вічне життя, схоже на те, яке мають ангели.
На початку тільки Отець мав безсмертя. Логос був первородженим у Отця, був Початком Божого творива, Первородженим з усякого створіння, і через Нього сталося все, що сталося. Св. Іван розповідає, що “на початку був Логос, і Логос був з Богом, і Логос був богом. Все вчинено Ним, і без Нього нічого не вчинено” (KJV). Тож ми розуміємо, що ангели, начальства, сили, херувими, серафими, а також людина – все було безпосередньо створено цим Логосом, хоча не Його власною силою.
Все від Отця, все через Сина, і ми через Нього. Божественну природу має, по-перше, Єгова; по-друге, її має наш Господь Ісус; і, по-третє, її також матиме Церква, Дружина Агнця. Велика Громада буде на духовному рівні, бо вона зачата Духом.
R5371 (1913 р.)