ЧИ БУДЕ СПАЛЕНА ЗЕМЛЯ?

Ми зобов’язані виступити не тільки проти поглядів Других Адвентистів, але й проти переконань усіх ортодоксальних віровчень християнства, коли кажемо, що згідно з Біблією наш світ ніколи не буде спалений, хіба що в образному, символічному значенні. Біблія навчає, що в кінці цього віку прийде великий утиск, який знищить, поглине, тобто образно спалить, теперішні інституції – церковні, релігійні та громадські. Цим лютим вогнем буде анархія, а її жахливим наслідком, судячи з Біблії, буде перетворення на попіл теперішніх інституцій.
Шість тисяч років світ мав свої злети і падіння – особисті та національні. На деякі з них мало вплив християнство, і ще більше – церковництво. Справжнє християнство привело до появи справжніх святих, які пішли слідом за Учителем і яких вважали, як і Його, брудом та покидьками землі – доки вони жили – щоб після смерті оточити їх почестями як святих та героїв. Церковництво має форму побожності без її сили. Ця форма у багатьох відношеннях допомагала здобути вплив та владу у світі, часто провадячи до жахливих злочинів у ім’я Христа та Його Церкви.
Тепер, коли Євангельський вік закінчується і Месіанський вік зоріє, підняття завіси Нової епохи дає дивовижні результати між людьми. Темрява, неуцтво, забобони щезають перед світлом нового Дня. Світ прокидається, тому що це Ранок. Людська думка стає стрімкішою, а чудові винаходи наших днів – пара та електрика – несуть думки людей назустріч одна одній по всьому світу. Могутніми факторами прокинення є друкарський прес та пошта. Знання наповнює землю, як Господь через Своїх пророків звістив, що має бути в цьому часі (Іс. 11: 9; Ав. 2: 14; Дан. 12: 4).
Але це знання приходить до людей, які у своєму серці не готові до нього. Руки неуків та неосвічених намагаються захопити владу – політичну, громадську, релігійну та фінансову. Зло стає явним, однак ті, хто хоче його вилікувати, тільки погіршують справи. Всі ще повинні навчитися, що єдина надія світу є в Божому задумі – Царстві Месії.
Та перш, ніж вдасться засвоїти цю лекцію, дух невдоволення, викликаний знанням, скористається з можливості і поступово та несвідомо, ненавмисне спричинить велику руїну наших нинішніх громадських, релігійних, політичних та фінансових інституцій у “часі утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу” “й не буде” (Дан. 12: 1; Мт. 24: 21).
Цей великий катаклізм утиску, який всі розумні люди так чи інакше виразно бачать, змальований у Біблії за допомогою різних символічних виразів. Часом він змальований як вихор, іншого разу опис подає, що це буде буря; ще він показаний як велика припливна хвиля, коли море (представляючи маси) поглине гори (які представляють царства) (Пс. 46: 3, 4). Далі він змальований як вогонь, що поглине цілу землю (Соф. 1: 18; 3: 8). У кожному випадку символ пов’язаний з чимось, що має показати, що це тільки символ і не означає повного знищення людства. Наприклад, після опису бурі Господь через пророка стверджує, що Він накаже народам заспокоїтися і визнати Його як Бога, наслідком чого буде велика тиша (Пс. 46: 9-11). У випадку вогню ми читаємо, що після того, як він поглине цілу землю (суспільну будівлю), Господь поверне людям чисті уста, чисте Послання, щоб вони всі кликали ім’я Господа, щоб служити Йому однодушно (Соф. 3: 9).
Зрозуміло, що вогонь, який поглине землю, повинен бути символічним вогнем утиску, що поглине символічну землю, тобто суспільні умови, бо люди далі залишаться і повинні отримати Господнє благословення. Чисте Послання, яке буде дане світу, дуже відрізнятиметься від плутанини послань суперечливих віровчень, які століттями давали світу і які численні розсудливі розуми зі світу не змогли збагнути або прийняти, які спантеличили розуми християн.
Тому приймаймо Слово Господа і відкидаймо послання усіх віровчень християнства. Не думаймо ані на мить, що буквальна земля має бути спалена у другому приході Ісуса. Зовсім навпаки, віруймо словам св. Петра, що в той час почнуться “часи відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх” (Дії 3: 19-21). Пам’ятаймо твердження Святого Письма, що “земля віковічно стоїть” (Екл. 1: 4), що Бог “землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував” (Іс. 45: 18).
Пам’ятаймо, що світ ще ніколи не був населений. Великі території ще не освоєні людиною. Пам’ятаймо Божу обітницю про землю: так само, як небо є Його престолом, так “земля то підніжок для ніг Його”, і Він напевно зробить місце Свого підніжка славним (Іс. 66: 1; 60: 13). Царство Месії не тільки підніме людство, але й принесе землі благословення досконалості. Еден остаточно пошириться на весь світ. “Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда”.

R5363 (1913 р.)