ПОКАРАННЯ ЗА ГРІХ І НАГОРОДИ ЗА ЧИСТОТУ
“Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім” (Римлян 6: 23).
ТІЛЬКИ БОГ МОЖЕ ДАТИ ПЕРЕМОГУ
Ми не вникаємо в статистику, щоб показати, що гріх справді є у світі і проявляє себе в багатьох формах: у політичному зіпсутті, у фізичному зіпсутті, тобто хворобах, у моральному зіпсутті, тобто нечистоті, та в їхніх різних розгалуженнях. Ми намагалися вникнути глибше, щоб показати, чому людські істоти народжуються на світ із грішними нахилами або тенденціями. З’ясувавши причину, джерело гріха, ми повели розмову про лік і показали, чому всі порядні люди повинні об’єднатися у своєму неприйнятті гріха та намаганні заклеймити його, хоча досвід показав, що жодна панацея у світі насправді не лікує.
Людству доводиться постійно боротися з гріхом, щоб тільки переконатися, що гріх, нечистота з’являються в інших місцях або в інших формах. Це так немовби вести боротьбу з вогнем або епідемією. Перестати боротися означає підкоритися. Однак під час цього поєдинку за чистоту, коли ми переконані, що потрібна постійна пильність, яка, однак, ефективна тільки частково, цікаво дізнатися, що все, що перебуває на боці чистоти, воює на боці Бога, і що у Його відповідному часі та Його шляхом Він прийде нам на допомогу і дасть повну перемогу. Ця перемога буде такою повною, що більше не буде ані зідхання, ані плачу, ані вмирання; не буде більше смутку ані болю, бо не буде більше гріха, ані нечистоти. Небесні умови прийдуть на землю, і вся вона стане Раєм (Іс. 35: 1-10).
Ми зазначили, що цей погляд на речі цілком протилежній до популярної теорії еволюції. Мислячі люди щораз більше приходять до висновку, що чудові благословення наших днів, матеріальні та інтелектуальні, не підтримують теорії про виживання найсильнішого, а також теорії про загальний поступ – фізичний та розумовий. Тенденція спрямована вниз. Натомість зростає недоумство, безумство та моральне виродження, що особливо проявляється в сім’ях багатих та освічених. Поступ наших днів треба приписувати Богу і вважати його ознакою запровадження Нової Ери, Царства Месії, обіцяного віддавна.
БОГ НЕ ВІДПОВІДАЛЬНИЙ
Тільки Біблія пояснює теперішню ситуацію. Тільки вона розповідає, чому так багато людей пішло на манівці. Діти народжуються з поганими, неморальними інстинктами, з якими вони самі та суспільство повинні постійно вести боротьбу. У Псалмі 51: 7 читаємо: “Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя”. Ось пояснення. Ми успадкували нашу схильність до гріха, і деякі успадкували її більше від інших. Небагато хто розуміє священність та відповідальність батьківства. Тільки деякі батьки зрозуміли, як багато вони повинні робити для морального та фізичного стану своїх дітей – не тільки виховуючи їх після народження, але й закладаючи в них відповідні риси під час зачаття та в період вагітності.
Нехай ніхто не подумає на основі того, що ми сказали, що дитина може народитися досконалою фізично, чи розумово, чи морально. Насіння гріха та виродження було посаджене ще задовго до появи наших безпосередніх батьків. Як фізична подоба переходить від прабатьків до правнуків, так переходять і моральні риси та тенденції, вади крові та ідеалів. Біблія звертається до першого чоловіка та першої жінки, розповідаючи історію їхнього непослуху Богу і пояснюючи нам, що Адам та Єва, ставши грішними, позбулися спільності з Богом і потрапили під вирок “смертю помреш” (Гиж.). Тоді почалася низхідна тенденція, яка з того часу постійно зростає.
Бог створив людину досконалою, на Свій образ і подобу – запевняє Біблія – і ми скрізь бачимо підтвердження цього факту. Майже в кожній людській істоті все ще знаходиться певна міра морального характеру, не дивлячись на 6000 років гріхопадіння. У декого можна помітити ту чи іншу міру подоби до характеру Творця, однак всі грішні, всім не вистачає Божої слави – Божої подоби, початково даної нашому роду. Бог за це не відповідальний, бо, як говорить Святе Письмо, всі Його діла досконалі (5 М. 32: 4). Він цілком виправдано відсунув від Себе наших неслухняних прабатьків та засудив їх як негідних Своєї милості та вічного життя декретом: “Смертю помреш”.
З тих пір людство знаходиться під пануванням Гріха та Смерті. Гріх здобуває щораз більше влади. А природною тенденцією всякого гріха є смерть. Нічого дивного, що людство звертається до ліків, хірургів та всіляких мислимих заходів, щоб полегшити собі тягар Гріха та Смерті. Ці зусилля привели до появи шляхетних характерів у світі.
Боротьба проти Гріха та Смерті ведеться далі. Тим не менше, наші лікарі розуміють, що розумові та фізичні захворювання людства набувають поширення, множаться, і їхня вченість, знання та уміння не поспівають за цим. Аналогічно відбувається з неморальністю. Але ми не повинні послаблювати наших зусиль ні на мить. Кожний добрий чоловік і кожна добра жінка повинні бути пильними, щоб протистояти впливу панування Гріха та Смерті настільки мудро та твердо, наскільки це можливо. Коли ми споглядаємо на працю, яка проводиться в цьому напрямку, то радіємо, що бачимо таке шляхетне військо, яке бореться за загальне добро. Ми захоплюємось усіма щирими працівниками, які проводять реформи у будь-якому напрямку.
ЧИ БОГУ ЦЕ НЕЦІКАВО?
У міру того, як ми усвідомлюємо власне глибоке зацікавлення благополуччям світу, здається дивним, що наш всемогутній Творець ніби не зацікавлений людством, яке Він створив і справедливо засудив на смерть. Але Біблія показує, що Бог далі любить світ, що Він має великий план повернення людства з гріха, смутку та смерті. Стурбованість християн у минулому виникала з недостатньо широкого погляду на Божественний характер і План. Свого часу ми дивувалися, чому Бог не благословить більш рясно реформаторів, не вживає Своєї сили для повалення лютих та зіпсованих елементів суспільства. Та тепер світло Тисячолітнього Поранку світає. Біблія пояснює, чому Бог дозволив на панування Гріха та Смерті, і розуміння цієї таємниці є благословенням.
Біблійним вченням про покарання за гріх не є те, чого нас навчали через віровчення Середньовіччя. Учення Біблії показують, що існує справді жахливе покарання за гріх, але цим покаранням не є вічні муки, як ми свого часу думали. Карою за гріх є смерть, а вічне життя є даром від Бога, який буде даний тільки віруючим, через Христа. Отже, злі люди не можуть здобути вічне життя. “Вони загинуть”, “безбожних усіх Він понищить”. Та скільки безбожних є насправді – ось запитання. Скільки таких, які віддають перевагу гріху перед праведністю? Скільки таких, які вважали б за краще бути добрими, аніж поганими, якби не грішна тенденція, яка переважає в них, і вплив з боку інших, на який вони податні?
САТАНА, ГРІХ ТА СМЕРТЬ БУДУТЬ ПОВАЛЕНІ
Ретельніше розглянувши Святе Письмо, ми звернули увагу на те, що Бог глибоко любить Свої створіння – не лише Церкву, але й світ. Він любив людство тоді, коли “ми були ще грішниками”. Бог втілює великий План Спасіння, який охопить кожного члена роду і принесе кожному нагоду повного відновлення з гріха та смерті – чи в цьому житті, чи в наступному. Для цього Христос помер за всіх. Від П’ятидесятниці працею Бога є покликання, випробування та перевірка вибраного класу, дуже відданого та вірного, який має бути співспадкоємцем з Ісусом у славному Царстві праведності. Це Царство має бути встановлене на землі і має не тільки повалити сатану, гріх та смерть, але й повернути до людської досконалості всіх, хто виявиться охочим та слухняним, отримавши в той час для цього світло та можливість.
Тим часом панування Гріха та Смерті не було некорисним. Воно принесло повчальні уроки – ангелам та людям – про Божу святість та розсудливість Його вимог. Воно продемонструвало, що всі Божі створіння повинні бути святими, чистими, щоб користуватися Його благословеннями, які Він не дає нікому іншому. Хто здобув трохи знання і цінує праведність, повинен бути пильним, щоб служити праведності, чистоті, Правді, наскільки розуміє їх і бачить жахливі наслідки гріха та нечистоти. Весь світ повинен знати, що тільки щирі послідовники Христа здобудуть велику нагороду співспадкоємства з Ним у Його Царстві. Натомість весь світ переконується у правдивості слів: “Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне”.
Іншими словами, хто служить гріху, хто розбещує себе та інших, той деградує в міру свого знання та умислу. І наскільки хтось намагається жити справедливо, чисто, тверезо, настільки він приносить користь іншим і готується до більш сприятливих умов у воскресінні. Хоча всі засинають у смерті, кожен вийде у великому Дні Воскресіння, який триватиме тисячу років. Люди вийдуть у тих чи інших сприятливих умовах, на той чи інший сором та ганьбу, щоб отримати кілька або багато різок (покарань), відповідно до того, наскільки вони знали або не знали волю Пана – дорогу праведності.
БУТИ НАПОЛЕГЛИВИМ У ВИВЧЕННІ БІБЛІЇ
Коли б розповідь Біблії розуміли краще, її розсудливість промовила б до більшої кількості, а її вплив був би благословенням – фізично, морально і усіляким іншим чином. Тому будьмо пильні у вивченні Біблії, уникаючи сектантства. Наблизитись до Бога означає більше відчути силу Бога, яка дає перемогу над гріхом у серці і зробить справжніх християн більш придатними і готовими до великої праці майбутнього, коли вони будуть спадкоємцями Божими і співспадкоємцями з Ісусом Христом, їхнім Господом, у Царстві, яке має благословити все людство і про яке ми молимося: “Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”.
Водночас ті, які готуються до праці в майбутньому і співпрацюють із Богом у ділі благодаті в їхньому власному серці тепер, повинні з радістю брати участь відповідно до нагод у всіх моральних реформах теперішнього часу, або, принаймні, прихильно підтримувати руки тих, хто зайнятий цими реформами.
R5360 (1913 р.)