ПІЗНАТИ БОГА

“А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло” (Євреїв 5: 14).

У цьому вірші апостол використовує відому істину про здоров’я, щоб проілюструвати важливу духовну істину. Немовля поперхнеться або розладнає собі травлення твердою їжею, яку з користю засвоюють дорослі, тому, як каже апостол, духовні немовлята потребують більш простих істин, щоб рости і розвивати характер, а також вчитися оцінювати Божественний План. Те, що тверда їжа для дорослих, незаперечний факт. Дорослі можуть проявляти обережність, вибираючи, яка їжа їм найдоцільніша, найсмачніша, принесе найкращі наслідки, і підходять до цього вибору з розумом. Ми всі знаємо, що їжа, яка подобається одним, не подобається іншим. Те, що одним смачне, іншим – несмачне.

Наскільки хтось оцінює та вживає їжу, яка найкраща для нього, настільки він розвивається та набирається сил. Так само з тими, хто в Христі. Господній стіл заставлений рясно, і коли ми приходимо до цього столу, кожен може знайти їжу, яка підходить для його особливих потреб у цей час. Хтось може потребувати віри, хтось – терпеливості, хтось – наполегливості і т. д. У міру того, як кожен досягає відповідного розвитку в християнському знанні та досвіді, він повинен вміти визначити, які риси Слова Правди йому потрібні, щоб позбутися недоліків у своєму характері. На початку християнського досвіду неможливо виразно розрізняти добро і зло. Дитячий розум може хибно інтерпретувати Святе Письмо або поєднувати вірші так, щоб прийти до помилкових висновків, вириваючи їх з контексту. Та зрілий розум буде бачити, що таке укладання віршів завдає шкоди.

НЕВМІННЯ ОЦІНИТИ ДОБРО І ЗЛО

Деякі християни спотикаються об біблійні Істини і роблять неправильні висновки. Наприклад, наш добрий брат Кальвін, очевидно, не досить виразно оцінював добро і зло. Як наслідок, замість того, щоб почерпнути добро з вчення про Вибір Церкви, він прийшов на його основі до дуже поганого переконання: всі невибрані є засуджені. Його новий розум був недостатньо розвинутий, щоб правильно послуговуватися Словом Правди (2 Тим. 2: 15). Кожен, хто належно оцінює Божий характер, знатиме, що Бог, незалежно від помилкових учень, не міг свідомо засудити наш рід на вічні тортури ще до його створення.

Багато людей сьогодні, хоч і використовують свої почуття, проте розвинули їх недостатньо. Вони звинувачують Всемогутнього у речах, які жодній людській істоті не прийдуть на гадку, що таке можна робити. Вираз “чуття, привчені” не стосується тільки розуму, але охоплює також серце. Брат Кальвін мав дуже здібний розум, та, мабуть, йому забракло єднання в серці з Господом, бо коли б він знав характер Господа, то знав би також, що вчення про вічні катування суперечить кожному елементу Божественного характеру (див. Єр. 7: 31; 19: 5).

Наскільки ми можемо судити, брат Веслей був достатньо розвинутий, щоб духовно оцінювати Господній характер. Сумніваємось, що він мислив більш логічно, ніж Кальвін, швидше навпаки, але він був у серці в згоді з Богом. Веслей цілком слушно зробив висновок, що Бог не міг створити такий план, який виклав Кальвін. У нашому випадку знаємо, що ми можемо мати поверхове знання, але не мати духовного розвитку – знання в серці про Бога. Ми повинні намагатися не тільки мати інтелектуальне знання Біблії, тобто бути ознайомленими зі словами Біблії, але й оцінювати настрій, дух, який знаходиться за цими словами – характер нашого Небесного Отця і нашого Господа Ісуса Христа – дух, який Їх характеризує і повинен характеризувати нас.

КОРИСТЬ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ

Коли в наші дні люди говорять про дослідження Біблії, вони дуже рідко мають на увазі вивчення і сприйняття глибоких духовних правд, представлених у ній. Здається, вони зацікавлені вивченням географії, історії, психології і т. п. Коли ми бачимо цей стан, це підштовхує нас до висновку, що більшість християн сьогодні, як і за днів апостолів, потребує, щоби хтось знову навчав їх перших принципів учення Христа.

Апостол Петро (1 Петр. 2: 2) говорить про те саме: “І, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам”. Ми всі потребували простих речей. Та духовні немовлята, які не ростуть, ніколи не дійдуть до зрілого стану. Вони ніколи не будуть царями та священиками. Ми повинні по-справжньому пізнати Бога. “Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його”, – не тільки дізнатись про Бога й Ісуса Христа, а пізнати Їх у тому значенні, щоб близько познайомитися з Ними, пізнати Їх через наявність того ж Святого Духа і зростання у ньому, пізнати через вивчення “Божих глибин”.

R5326 (1913 р.)