ПОГАНИЙ ЧОЛОВІК, ЯКИЙ БОЯВСЯ БОГА
Числа 22: 1 до 23: 10.

"Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх" (Якова 1: 8).

Після того, як ізраїльтяни ввійшли в Ханаан і були вповні визнані Божим святим народом, здавалося б, що всякі відносини між Богом і поганами були припинені. Очевидно, що до цього люди віри в Бога були більше чи менше визнані Ним – наприклад, Авраам, Йов, Мелхиседек і Валаам, – і саме останній є центральною постаттю нашої сьогоднішньої лекції. Валаам жив над річкою Євфрат, в місцевості, яку Авраам покинув, коли вирушив до Ханаану. Він скрізь був знаний як людина, чиї повідомлення, добрі чи погані, обов'язково виконувались. Іншими словами, його вважали пророком.

Коли цар моавітян зрозумів, що ізраїльтяни перемагають усіх, з ким воюють, він дуже налякався їх, не дивлячись на те, що вони не нападали на моавітян. Він порадився з правителем мідіан і послав вістку до Євфрату (чотириста миль від нього) до Валаама, щоб той прийшов виголосити прокляття на ізраїльтян. За це була запропонована велика нагорода.

Пророк Валаам запитав Господа, повинен він чи ні вирушити з такою місією. Відповідь була: Ні. Ізраїль був благословенний Господом, а не проклятий. Валаам передав своє рішення, і посланці вернулися. Але Балак все більше наполягав і послав нових, більш знатних посланців, обіцяючи ще вищу винагороду. Валаам знав думку Господа, але був грошолюбом і так чи інакше надіявся на шанс здобути яку-небудь винагороду неправедності. У відповідь на другий запит, може чи ні він піти з цим чоловіком, він отримав дозвіл іти.

Власне під час цієї подорожі Валааму докорила його ослиця. Господній ангел став на стежці у вузькому місці, так що ослиця, побачивши ангела, не могла обминути його. Очі Валаама не були відкриті, і він не бачив ангела. Ослиця, коли її побили, запротестувала. Та навіть це чудо не зупинило Валаамову жадобу грошей. Він жадав багатства і зробив би все, що в його силах, щоб осягнути його – зупиняючись лише там, де мусив.

Валаам був прийнятий Балаком, моавським царем, з пошаною. Він розпорядився, щоб збудували жертовники і принесли жертви Богу. Йому так хотілося мати вигляд побожності навіть в той час, коли хотів вчинити протилежне божественній волі, яку він вже знав. Принісши жертви, він почав своє пророцтво (яке, як сподівався цар, мало бути прокляттям, але яке насправді було благословенням) словами, натхненими божественно. Як писав Св. Петро, "від Духа Святого розбуджувані, промовляли святі люди Божі" (1 Петра 1: 21, Кул.). Цар був незадоволений, що замість прокляття прийде благословення. Валаам заперечив, що він від початку говорив, що буде безсилий промовити щось, окрім божественного послання.

Розчарований цар, який боявся Ізраїлю, намагався якимось чином застосувати проти нього чорну магію. Він взяв пророка в інше місце і наполягав, щоб той прокляв хоча б цю частину війська. Знову збудували жертовники; знову принесено жертви. І знову надія на прокляття замість благословення не справдилась. Доведений до відчаю і люті цар наполягав, щоб проклясти, принаймні, якусь малу частину, і тому привів пророка в ще інше місце, з якого було видно ще менше крило військ Ізраїлю. Але й тут наслідком було благословення, а не прокляття – утретє.

ДВОЄДУШНА ЛЮДИНА

Двоєдушність пророка Валаама, як ми розглянули, була очевидним чином виявлена його поведінкою. Він бажав бути Господнім пророком і говорити Його Слово в Його ім'я, однак він також бажав багатств і почесті, яка б їх супроводжувала. Він бажав того, що Боже провидіння не вважало за найкраще дати йому. Правда і неправда – Божий шлях і шлях багатства – були перед ним. Який шлях він вибере усім своїм серцем? Він не вибрав жодного. Він намагається мати обидва – бути слугою і речником Бога і отримати нагороду протилежного шляху.

Як жаль, що так багато в кожному віку мали духа Валаама! Ісус застерігав проти цього духа, кажучи: "Не можете Богові служити й мамоні". Скільки переконалось в правдивості слів Учителя! Скільки переконалось, що Господь позбавить Своєї ради і Своєї спільності тих, котрі в своїх серцях поважають беззаконня, і котрі, хоча й не люблять служити йому, люблять, принаймні, його нагороду. Пам'ятаймо, що Бог зазирає усередину – на серце. Пам'ятаймо, як було написано про Ісуса: "Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радості понад друзів Твоїх" (Пс. 45: 8).

Бог в Своїй діяльності з нашим Відкупителем показав принципи Свого праведного володарювання. Двоєдушна людина є ненадійною в кожній справі – неприємною Богу, неприйнятною для Нього.

СЕРЦЕ ЗІ СКАРБОМ

Учитель сказав: "Де скарб твій, – там буде й серце твоє". Тим, хто звертає своє уподобання головним чином на земні речі, важко обминути пастки, котрі приходять з ними. Єдиним безпечним шляхом для Валаама була сердечна вірність Богу. Знаючи думку Господа на цю справу, він мав би задовольнитися цим і повністю відкинути будь-яку спробу глянути в протилежному напрямку. Вельможам, які принесли другу пропозицію царя Балака, потрібно було дружелюбно, однак твердо сказати, що законом Валаама є божественна воля; що він ані на мить не думатиме над тим, що суперечить божественній волі; що гроші, багатство і почесті як стимули, щоб чинити наперекір Божій волі, були б образою. Нехай кожен з нас застосує цю лекцію в життєвих справах. Нехай Бог буде першим в нашому серці, а також в наших словах і ділах.

І якщо, потрапивши в оману, Валаам зайшов аж так далеко, що вирушив в подорож з надією якимось чином отримати грішну нагороду, то він мав би повністю опам'ятатися після випадку з ослицею. Навіть ослиця знала щось краще поза тим, щоб намагатись йти проти Вищої Сили. Очевидно, що більші розумові здібності та відвагу людини порівняно з твариною можна вжити з великою користю.

Бачимо, що серце Валаама було погане. Він все ще продовжував бути пророком, але переставав бути святим пророком в міру того, як загравав зі спокусою багатства, з нагородою неправедності. На жаль його розум був зіпсутій, розбещений любов'ю до грошей! Хоча зовні він ще залишався вірний Богу в тому, що не промовлятиме неправдивого послання, однак всередині його гармонія з Богом була втрачена. Хвороба, будучи спочатку лише крупинкою бажання грошей, швидко розросталася настільки, аж поглинула все шляхетне і правдиве в цій людині. Гниття, або зіпсуття, яке почалося в його серці, нагадує гниття серцевини гарного яблука, поширюючись доти, аж не залишиться нічого, крім зовнішньої форми.

Чоловік, який визнавав Бога, плазував в трясовині гріха в своєму бажанні отримати запропоноване Балаком багатство. Він говорив царю: "Причиною того, що мені не можна проклясти Ізраїль, є те, що вони є благословенні Господом; однак я хочу пояснити тобі, що вони мають Господнє благословення тому, що вони є Його посвяченим народом, є в угоді спільності з Ним, намагаються бути слухняні Його закону. Єдиним шляхом, яким ти міг би спровадити прокляття на Ізраїль, було б спокусити їх до непослуху Богу".

Проваджений Валаамом цар Балак звернувся до проводирів мідіян і переконав їх, щоб їхні жінки та дочки відверто закохувались в ізраїльтян і впроваджували серед них плотські релігійні обряди, практиковані мідіянами. В якій мірі вони досягатимуть успіху в заманюванні ізраїльтян в гріх та ідолопоклонство, в такій мірі прокляття ізраїльського закону падатиме на Ізраїль. Як сумно, але як правдиво, що знання є небезпечною річчю для тих, хто його неправильно вживає! Наскільки правдиво є сьогодні, що ніхто не може стати таким успішним знаряддям сатани, як ті, хто має деяке знання про Бога!

БОГ ДАВ ДОЗВІЛ НА ЛЕКЦІЮ

Бог міг стати на перешкоді всім цим злим задумам так само, як Він може стати на шляху злих вчинків та злих планів сьогодні. Але Він дозволив, щоб справи йшли своїм шляхом і тим самим можна було навчитися великої лекції – тоді, тепер і кожного часу. Хитрий задум виявився успішним. Деякі з провідних дружин та дочок мідіян звабили провідних чоловіків Ізраїлю до перелюбу, до поклоніння ідолам та до оргій. Услід за цим серед ізраїльтян почалася пораза – згідно їхньої угоди з Богом на Сінаї, Евалі та Гарізімі.

Божа угода з Ізраїлем полягала в тому, що коли вони будуть вірні Йому та Його закону, то їхні вороги не зможуть їх здолати. Вони повинні бути Його народом. Вони повинні бути благословенними у всіх своїх земних справах. Та коли вони знехтують Його уставами та потраплять в ідолопоклонство, то Він приведе на них різні порази. Таким чином це не тільки покарає їх за їхні злі вчинки, але й стане лекцією, пересторогою, щоб втримати їх від крайностей, поширених серед язичників.

Ми повинні пам'ятати, що смерть тисяч ізраїльтян в таких випадках була повним покаранням за їхній гріх. Вони не потрапили до пекла вічних мук, а лише заснули, щоб чекати кращого дня Месії, прообразного Мойсея, коли вони будуть пробуджені зі сну смерті і приведені до повного, виразного знання тих речей, якими вони втішалися тоді лише образним чином.

Бог не тільки покарав ізраїльтян згідно з умовами їхньої Угоди Закону, але й покарав мідіян та Валаама. Під Господнім проводом Мойсей покликав тисячу озброєних воїнів з кожного покоління. Ця армія дощенту винищила мідіян, як народ, включно з Валаамом, пророком, котрий, щоб здобути винагороду за свою нікчемну пораду, мабуть, залишився спостерігати за беззаконним дійством.

Наш прославлений Відкупитель в Своєму останньому посланні до Церкви провістив, що деякі Його послідовники будуть наслідувати Валаама і ради земних користей кидатимуть камені спотикання на стежку братів. Натяк, мабуть, в тому, що розпуста та фальшиве поклоніння будуть значно більшими від тих, об які спіткнувся Ізраїль – так само, як усе є прообразним в цій християнській епосі.

ЧУДОВЕ ПРОРОЦТВО ВАЛААМА

Кілька уривків з пророцтва Валаама є дивовижними за своїм виконанням. Наприклад:

"Бо я бачу його з вершка скель,
І з пагірків його оглядаю,
Тож народ пробуває самітно,
А серед людей не рахується".

* * *

"Хто благословляє тебе – той благословенний,
А хто проклинає тебе – той проклятий".

* * *

"Дивлюся на нього, та він не близький!
Сходить зоря он від Якова
І підіймається берло з Ізраїлю...
І той запанує, хто з Якова..."

Справді, ми бачимо виконання слів, що Ізраїль буде відокремлений від усіх інших народів. Яка ще нація тих днів позостається народом, що зберіг власну тотожність?

Наскільки вірне твердження, що ті, хто проклинав Ізраїль або завдавав йому шкоди, приносили шкоду собі! Якщо ми простежимо всю історію світу, то побачимо, що кожен народ, який грубо поводився з Ізраїлем, отримав суворе покарання або зазнав занепаду. І навпаки, Великобританія та Сполучені Штати – народи, які благословили юдеїв, – отримали, в свою чергу, великі благословення.

Також правдиві рядки, що стосуються Царства Месії. Берло піднялося з Ізраїлю. Той, Хто має запанувати над землею, є нащадком Якова по тілу. Мов яскрава ранкова Зоря, Він провадить до славного сходу сонця – світанку Месіанського дня, який повинен розігнати земну ніч і принести благословення замість прокляття.