ЗАМІНЕНІ ТАБЛИЦІ ЗАКОНУ

"Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий" (Неемії 9: 17).
Хто не бачить, що Мойсей, Ізраїль і Закон були символами, той не може взяти з них дійсної лекції. Мойсей не тільки був образом на Ісуса, але, як пояснює Св. Петро, він був образом на цілу Церкву Христа, якої Ісус є Головою - на Церкву в славі. Ось слова Св. Петра: "Бо Мойсей провіщав: "Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене" (Дії 3: 22, 23).
Ісус був піднятий першим, і від часу П'ятидесятниці це підняття серед братів йшло вперед. Праця буде завершена тоді, коли повне число вибраної Церкви буде знайдене, випробуване, перевірене і прийняте до слави. Тоді позаобразний Мойсей почне свою велику працю визволення всіх з людства, які бажатимуть повернутися до гармонії з Богом - всі з яких були представлені в дванадцятьох поколіннях Ізраїля.
Церква цього віку Євангелії є, як говорить ап. Яків (1: 18), "якимсь первопочином творів Його [Бога]". Інакше вона є названа Церквою первороджених і була образно предсталена в поколінні Левія, з якого всі представляли первороджених Ізраїля, збережених під час пасхи. Цих первороджених поділено на дла класи - священиків та їх слуг. Священики представляли Христа - Первосвященика і підсвящеників. Левити представляли решту з числа переможців.
Позаобразні священики стануть царським священством. Ісус, великий Первосвященик, надарений царськими почестями, матиме з Собою вірне мале стадо, царське священство, Своїх співспадкоємців. Решта переможної церкви є співпрацівниками на менш славному, хоч і духовному, рівні. Працею всіх буде перш за все благословити народи землі, які бажають прийти до гармонії з Богом і які є образно представлені в решті поколінь Ізраїля.

ПЕРШІ ТАБЛИЦІ ЗАКОНУ

Перші таблиці Закону були приготовані самим Господом і були Ним написані. Це предсталяє як створена людина була досконалим образом свого Творця, сформованим і створеним в повній згоді з божественною волею, і повним вираженням божественного закону. Адам не потребував жодного подальшого приготування і не потребував жодного іншого закону, ніж того, який був у ньому як досконалій істоті.
Але внаслідок гріха цей закон був зламаний. Бідне людство вже не має властивого погляду на гріх і праведність. Перші таблиці є розбиті вщент, і їх неможливо прочитати. Людина потребує великого Посередника, щоб Той вчинив примирення за її беззаконня і наступно переписав Божий закон в її тілі.
Мойсеєві було сказано витесати дві таблиці Закону. Це б вказувало, що Христос у славі є повністю уповноважений приготувати людські серця до переписання божественного закону. Приготування людини до слухняності Божому закону вимагатиме чинності реституції - підняття з гріха і деградації. Ця праця, в образі доручена Мойсеєві, є в позаобразі доручена Христові.
Другий прихід Мойсея з гори з двома таблицями Закону особливим чином відрізнявся від представлення перших таблиць, які були розбиті. Коли Мойсей прийшов з другими таблицями, його лице променіло, і тому йому потрібно було накинути на лице покривало, яке він опісля носив в присутності ізраїльтян, але скидав, входячи перед лице Боже.
Це зрозуміло показує, що працю Христа як Посередника в Його другому приході буде супроводжувати покриття Його слави, так що світ не бачитиме Ісуса. Про це Він сказав: "Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете". Однак апостол пояснює, що Церква буде приготована до того, щоб бачити Христа в Його славі, через переміну з земної природи до небесної. "Будемо бачити Його, як Він є", тому що "будем подібні до Нього" - "перемінимось, раптом, як оком змигнути", бо "тіло й кров посісти Божого Царства не можуть" (1 Івана 3: 2; 1 Кор. 15: 50-52). Пам'ятаємо, що Савло з Тарсу бачив Ісуса в Його славі - бачив "світло, ясніше від світлості сонця" опівдні. То ж побачивши Його без заслони, Савло впав на землю і був осліплений.
Одягання покривала на лице (Вихід 34: 1, 4, 28-35) представляло те, що при другому приході Христа, коли Він здійснюватиме велику працю Посередника для людей і стане їхнім Провідником до обіцяного краю - відновленого Раю, - Він заслонить свою славу від людства і говоритиме до них крізь покривало, а не безпосередньо з духовного рівня. Хоча людство більше не бачитиме Ісуса, це буде йому на користь. Замість того люди бачитимуть Його через представників - стародавніх гідних, так як Він сказав: "Побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх" (Луки 13: 28).
Ані це не означатиме, що людство просто бачитиме стародавніх гідних такими, якими вони були. Швидше, світ бачитиме їх воскреслими в людській досконалості, а отже досконалими, на образ Бога, зразками того, чого все людство може досягнути, якщо братиме до уваги слова великого Пророка - позаобразного Мойсея.
Св. Петро говорить нам про цей час, кажучи: "І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка [не була б слухняною], знищена буде з народу" (Дії 3: 22, 23).

ІНШІ РИСИ ОБРАЗУ

Помазання священиків Аронового священства зображувало помазання Ісуса і Його царського священства. Як в образі було обов'язковим принести жертви перед помазанням і посвяченням до чинностей, так повинно бути і в позаобразі. Ісус повинен був принести Себе і через це принесення Самого Себе показати Своє посвячення і відданість Богу - через жертвування аж до смерті.
Схоже ті, котрі покликані бути членами тіла Христа, підсвящениками, серед яких Він є Первосвящеником, могли посвятитися до цього чину лише через жертву. У випадку образного Первосвященика жертвою був телець. Позаобразом цього було власне тіло Господа. У випадку образних підсвящеників жертвою був козел. Позаобразом є тіло, людська природа Церкви. Отож, коли ап. Павло навчає Церкву стосовно її частки, він говорить: "Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, - повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу" (Рим. 12: 1).
Ті самі жертви, які стверджували відданість образного первосвященика і підсвящеників, стали також жертвами примирення за гріхи народу - образами дійсних жертв, які є основою для прощення гріхів світу і таким чином для примирення світу у властивому в Бога часі. Це є "кращі жертви", згадувані ап. Павлом (Євр. 9: 23). Іншими словами, кожна річ в образі була меншою за масштабом, нижчою від позаобразу. Образний посередник приносив образні жертви. Дійсний Посередник приносить "кращі жертви". Образний посередник провадив образні покоління Ізраїля до обіцяного краю. Позаобразний Посередник на протязі тисячі років Свого царювання провадитиме назад до благословень і привілеїв, втрачених через непослух Адама, всіх, котрі стануть Божим народом і котрі викуплені Жертвою на Голгофі.

МИЛОСТИВИЙ І ДОБРИЙ БОГ

Наш заголовний вірш описує Бога, Котрий звертається до наших сердець, - милостивого, доброго, готового прощати, повільного на гнів і багатого милосердям. Нам важко уявити, як багато втратили християни і світ в загальному через жалюгідне, неправильне розуміння характеру Бога, передане нам через вірування темних віків.
Думка, що Бог мав намір мучити Свої створіння руками демонів на протязі вічності, без сумніву, стала причиною великої, розповсюдженої тепер зневіри, а також величезною перешкодою для справи Христа між поганами. Людство сьогодні не може шанувати і цінувати неправильне розуміння брата Кальвіна про характер Всемогутнього. Цілий світ повинен з полегшенням зітхнути відтоді, коли наші пресвитеріанські приятелі відкинули ту частину науки Кальвіна, яка проголошує, що всі невибрані діти йдуть на вічні муки.
В минулому Бог показав своє милосердя і доброту образно для образного народу, лише караючи їх за гріхи, але прощаючи їм і дозволяючи йти і старатися далі. Але Бог ні разу вповні не показав світу Своєї любові і милосердя, аж поки наш Господь не прийшов вперше. Про цю велику подію читаємо: "Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ", "щоб кожний, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне".
Аж до цього часу гріх і смерть панували безперестанку протягом 4 124 років. Пославши Свого Сина, Бог вперше виразив намір прощення. Але Він ще не простив гріхів світу. Він лише вчинив відповідне приготування для них через смерть Свого Сина, щоб гріхи світу могли бути скасовані у властивому в Бога часі. Цілий світ все ще "лежить у злому" - невільником гріха і смерті. Надія світу лежить по той бік, у славному володінні царства Месії. Вона зосереджується в Ньому як в позаобразному Пророку, Священику і Царю. Месія, як насіння Авраама, згідно з обітницею, буде благословити, допомагати і піднімати назад до гармонії з Богом всіх охочих і слухняних з усіх народів землі.
Єдиною поки що зробленою працею є поклик Церкви бути Нареченою Месії і співспадкоємицею та співпрацівницею з Ним у цьому славному Месіанському царстві, яке ми очікуємо і за яке молимося: "Нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі". У цьому Царстві Божа милість, а також мудрість і сила, буде повністю засвідчена ангелам і людям.

"Збережений, відкуплений останок
З Ізраїля, що впав колись у гріх,
Прославить Господа за ласку, за рятунок,
Вітатиме Владику - Господа усіх.

Погани, ідучи, співатимуть весело
Скрізь по просторах цих земних:
Осанна нашому небесному Цареві,
Вітаємо Владику - Господа усіх!"