“ДО ДУХІВ ПРАВЕДНИКІВ, ЩО ДОСЯГНУЛИ ДОСКОНАЛОСТІ”
“Але ви приступили до гори Сіонської і до міста Бога Живого, до небесного Єрусалиму і до десятків тисяч ангелів, до урочистого собору і Церкви первістків, написаних на небесах, і до Судді усіх – до Бога, і до духів праведників, що досягнули досконалості” (Євреїв 12: 22, 23, Гиж.).
Апостол звертається до Церкви, сягаючи кінця, тобто завершення, цього віку. Контекст показує, що в кінці віку все, що може хитатися, похитнеться, за винятком непохитного. Такою непохитною річчю є Царство, яке буде проголошене в той час. Апостол порівнює його запровадження з запровадженням Угоди Закону на горі Сінай, коли весь народ чув громи, сурмовий звук і бачив блискавки та димуючу гору; коли Мойсей “приступив до темної хмари, де був Бог”, і зійшов на гору. Все це було образним – печатання Угоди Закону образним посередником, Мойсеєм (2 М. 20: 18-22).
Позаобраз – це те, до чого ми наближаємося, чого Церква досягне в кінці цього віку. Тоді у світі буде неспокій, заколот – громи, блискавки. Як в образі, так і в позаобразі люди будуть збентежені, повні ляку та тривоги. У кінці часу горя буде запроваджена Нова Угода. Її посередником буде Ісус Месія – прославлений Голова, і Церква – Його Тіло.
Апостол каже, що ми приступаємо до Урочистого Собору Церкви Первістків. У нього входитиме Христос, Голова, і всі вірні цього віку, що були колись і є тепер. Він міститиме Малу Черідку і Велику Громаду, бо разом вони становлять Церкву Первістків, чиї імена написані на небесах. Відповідно, ця демонстрація відбудеться після зібрання Малої Черідки. З кожним днем ми наближаємось до того часу, входимо в нього почасти навіть зараз.
Апостол також каже, що ми приступаємо до того місця, де “духи праведників” будуть вчинені досконалими. Було би нерозумним припускати, що спочатку він згадає Церкву Первістків, яка містить усіх, а тоді якусь її частину. Звідси робимо висновок, що цей вираз стосується іншого класу. Наш розум природно хоче про це дізнатися, звертаючи увагу на Стародавніх Гідних – на клас, який тільки чекає прославлення Церкви. Отже, вони є наступними за порядком. Тому св. Павло, розповівши про згромадження Церкви Первістків, говорить про інший клас – про “духів праведників, що досягнули досконалості”. Існує ще інша причина, чому це не може бути Церква, лиш Стародавні Гідні, чому ані Церква, ані Велика Громада не будуть “праведниками, що досягнули досконалості”. Церква стає духовним класом на тій умові, що відмовляється від людської природи.
А як застосувати цей вираз до Стародавніх Гідних? Ми зробимо це шляхом перестановки кількох слів, а саме: “Ми приступаємо до досконалих людей, чиї духи є праведними”. Стародавні Гідні були праведними, хоча мали плотські недоліки. Апостол згадав про цей клас, кажучи, що вони будуть мати краще воскресіння, хоча не таке добре, яке отримає Церква. Стародавні Гідні здобудуть краще воскресіння в тому значенні, що матимуть удосконалену плоть, коли вийдуть з гробу. Оскільки вони були праведними в дусі, то на початку реституційного часу стануть досконалими людьми.
Символ гори часто застосовується у Святому Письмі до царства. Гора Сіон представляє Боже Царство. Ця гора Сіон-Царство повинна охопити цілу землю. Царство незабаром буде встановлене. Власне, його встановлення і обговорює апостол. В образі Царство також назване Містом. Строго кажучи, гора представляє народ, а місто представляє владу цього народу. Згаданий словесний образ дуже поширений сьогодні. Коли ми читаємо, що Берлін робить те і те, ми знаємо, що мова йде про німецький уряд; коли ми читаємо, що Санкт-Петербург робить те і те, мається на увазі російський уряд. Схоже Вашингтон представляє уряд Сполучених Штатів, а Лондон – британський уряд.
Наш вірш відноситься до святого Божого Царства. Тоді, щоб не загубити його ідентичності, а викласти думку, що Місто представляє ціле Царство, апостол говорить про Місто Бога як про Небесний Єрусалим. Тим самим він схиляє наш розум до думки, що так як буквальний Єрусалим був столицею образного Божого Царства, так і Новий Єрусалим – вищий Уряд – має бути Божим Царством, що управлятиме всією землею. Ці різні описи використовуються для того, щоб показати нам позаобраз царства земного Сіона, Єрусалима. Далі йдуть інші вислови, і один із них стосується праведних у дусі, які досягли досконалості. Вони вже стали праведними в дусі, а тепер стануть досконалими, отримавши обіцяне Господом краще воскресіння.
При цьому ми маємо ще вираз “до десятків тисяч Ангелів”. Ними, вважаємо ми, будуть духовні ангели Бога, які виконали так багато служби для Бога. Думаємо, що мова йде, власне, про ангелів, про яких наш Господь згадував, кажучи, що Він визнає нас перед Своїм Отцем та святими ангелами, які прислуговували святим упродовж цього віку. Цілком властиво, що вони повинні зустріти нас і бачити, як ми будемо представлені Отцеві.
R5294 (1913 р.)