ПЕРЕХІД ЧЕРЕЗ ЧЕРВОНЕ МОРЕ
Вихід 14: 19-31

«Поки покличуть, то Я відповім» (Іс. 65: 24).

Біблійна розповідь про перехід Ізраїлю через Червоне море, яке потім затопило єгипетську армію, здавна піддається сумніву агностиками, які також сумніваються у великій чисельності, приписаній ізраїльтянам – 600 000 чоловік, що означає загальну кількість 2 000 000 або й більше. Однак Біблія нарешті тріумфує. Неправильний переклад та невластиве пояснення словесних образів були причиною наших непорозумінь.

Професор Фліндерс Петрі звертає увагу на факт, що єврейське слово алаф часом вживається в Писанні у значенні тисячі, а часом означає групу, сім’ю або намет – точно так само, як ми вживаємо слово полк, яке означає групу з тисячі чоловік, але яка часом є набагато менша в чисельності, особливо після битви. В такому значенні фраза «від Юдового племені – сімдесят і чотири тисячі й шістсот» (4 М. 1: 27) мала би звучати: «від Юдового племені – сімдесят чотири сім’ї, чи намети, із шістьма сотнями людей в загальному»; «і так рушили кожен за своїми родами при домі своїх батьків» (4 М. 2: 34).

За таким підрахунком повне число ізраїльтян, що залишили Єгипет (чоловіків, жінок і дітей) могло становити близько 30 тисяч. Навіть це було величезною масою людей як для нащадків Якова лише за трохи більше, ніж два століття. Про те, що ізраїльтяни були дуже плодовитими, свідчить єгипетський указ, що велів нищити їхніх дітей, – через страх, що згодом вони переважатимуть в кількості єгиптян.

Потреба в чудесах
Чудо не обов’язково є порушенням закону Природи. Диво, надзвичайне явище, що свідчить про втручання Божественної Сили в людські справи, може бути чудом, навіть якщо воно підпорядковується природнім законам. Бог рідко творить чудеса, хіба що там, де існує потреба.

Три шляхи вели з Єгипту в напрямку Палестини, та оскільки від Середземного моря до Червоного моря простягалася захисна стіна для захисту від нападників, ці шляхи мали доступ до Єгипту тільки через сильні та укріплені охороною залізні брами.

Один із цих шляхів вів через край филистимлян, перехід через який з такою масою людей не був би дозволений. Другий шлях вів через піщану пустиню і був би абсолютно непридатним, не надаючи ні їжі, ні води. Третій шлях був тим, який вибрали ізраїльтяни, що вів через дикі гористі терени Синаю, де вони знаходили пасовища.

Після смерті єгипетських первенців і початку Виходу Ізраїлю проминуло декілька днів, перш ніж вони прийшли до Червоного моря. За той час фараон і його люди трохи оговталися від свого оплакування. Фараон усвідомив, що коли ізраїльтяни отримали можливість залишити Єгипет, то ходили так, наче не постановили, яку дорогу вибрати. Він вирішив, що вони стомляться від своєї нової волі та свого мандрування, і що буде цілком легко повернути їх назад. Було звелено зачинити браму стіни, і кілька сотень колісниць та піхоти були вислані в погоню.

Тим часом, ізраїльтяни пройшли між двома ланцюгами гір до північного лиману Червоного моря – Суецької затоки. Очевидно, ізраїльтяни зайшли в глухий кут, з якого не було жодного виходу. Божественне провидіння влаштувало так, що густий стовп хмари чи туману окутав табір єгиптян, тоді як в таборі ізраїльтян було яскраве світло. Таким чином єгиптяни були стримані, а ізраїльтяни продовжували рухатися, поки не прийшли до моря і не побачили, що їм нема куди йти. Тоді вони, знеохотившись, почали взивати до Господа і Мойсея, щоб їм дозволити повернутись до Єгипетського рабства. Вони воліли підкоритись на добрих умовах, ніж вступати в боротьбу.

Але Господь сказав через Мойсея, щоб народ був мужнім, і що скоро вони побачать, як Бог Єгова принесе їм визволення від їхніх нещасть і від їхніх ворогів. Тим часом, почав дути північний вітер, і поступово води відступили на південь, відкриваючи шельф і мілину, по якій ізраїльтяни перейшли на інший берег. Затуманені єгиптяни пішли за ними, напевне, не усвідомлюючи, що вони пересуваються по ґрунті, за звичай покритому водою.

Коли єгиптяни увійшли у вологий пісок, їх чекали свіжі проблеми. Колеса колісниць почали грузнути, коні сповільнили хід, а далі й зовсім зупинилися, колеса почали ламатись і т.д., доки єгиптяни не збагнули, в чому річ, і не вирішили, що (говорячи образною мовою того часу) Бог подивився на них злим оком з того стовпа хмари. Можливо, був якийсь вияв, такий як яскрава блискавка. Вони вирішили повернутися і покинути переслідування. А в той час змінився напрямок вітру – тепер він дув з півдня. Перш ніж вони змогли вибратися, їх захопила вода. Вони опинилися в трясовині і незабаром були затоплені.

У цій розповіді немає нічого такого, що могло б похитнути віру. Урядовий Вісник США говорить про те, що води Озера Еріе мінялися аж на п'ятнадцять футів в Толедо з причини зміни вітру – і це без ніякого особливого урагану. Те, що підривало нашу віру в минулому, – це вислів, що море стояло стіною по обидва боки ізраїльтян, коли вони переходили. Але слово стіна в його найширшому значенні означає просто загороду. В такому ж значенні ми можемо сказати, що Сполучені Штати мають Атлантичний океан як захисну стіну з одного боку, а Тихий океан – з іншого.

Таким чином, ми бачимо, що коли Біблію пояснювати із здоровим розумом, то вона є абсолютно логічна. Дослідники Біблії все більше довідуються не тільки про її обґрунтованість, але й про багатство знання і мудрості Згори.

Ангел Господній
Про хмаристий стовп (чи туман), який давав світло ізраїльтянам вночі, а темряву – єгиптянам, є сказано як про Ангела Господнього, так наче б Ангел Господній був у ньому. Однак ми повинні пам’ятати широке значення слова ангел. Воно означає посланець. В загальному, духовні істоти є посланцями Єгови у справах людей. Часом, однак, людські істоти є Його посланцями, як, на приклад, говорить Апостол, що всі Божі посвячені є Божими послами, представниками, слугами.

Слово ангел у Святому Письмі вживається в ще ширшому значенні – означаючи вживання Божественної Сили у зв’язку з людськими справами. Так Ап. Павло пише, що Бог «чинить духів ангелами Своїми, а палючий огонь – Своїми слугами» (Євр. 1: 7). Так, на приклад, посланець Господній вдарив військо Сенахеріба смертю, як ця лекція показує, що армія фараона була знищена.

Немає великого значення, чи Писання має на увазі воїнства в значенні ангела Господнього, чи воно має на увазі, що ангел Господній керував і використав воїнства, які виконали це. Результат буде тим самим в обох випадках. Божа Сила буде однаково виявлена, чи то прямо, через елементи природи, чи через втручання духовної істоти, котра керувала силами природи в імені і в силі Єгови.

Існують цінні лекції для християнина у зв’язку з виявами Божественної Сили стосовно образного Ізраїлю. Ці лекції дають зрозуміти, що той же Бог не менше бажає і не менше здатний звільнити Духовних Ізраїльтян від їхнього рабства гріха та сатани. Він так само здатний подбати про шлях спасіння, навіть через кроваві моря труднощів.

Також є лекція для нас стосовно пояснення Божого Слова. Коли ми бачимо, що воно починає все більше і більше відкриватися нам із ясністю, простотою, красою, нехай воно збільшить нашу віру в Бога і в об’явлення, які Він зробив через древніх пророків, а також через слова Ісуса та натхнених апостолів.

Як Бог вже влаштував справи Ізраїлю ще до того, як вони дізналися про свої труднощі і збагнули, що вони оточені зі всіх боків, так той же Бог знає наперед про всі наші труднощі і подбав про наше полегшення та звільнення. Він лише чекає, щоб ми оцінили ситуацію і покликали до Нього у вірі. «Поки покличуть, то Я відповім». А часом ми приходимо до грані всяких людських можливостей. Тоді, і не раніше, ми маємо застосувати слова Мойсея до себе: «Стійте, і побачите спасіння Єгови».