ЗАЛЕЖНІСТЬ ДУХОВНОГО ЗОРУ ВІД ЧИСТОТИ СЕРЦЯ
“Очистьтеся ви, що носите посуд Господній” (Ісаї 52: 11).
Господній посуд у Наметі, а також у Храмі, був посудом, який використовували у священному служінні на Подвір’ї, у Святині та Святому Святих. Він складався з гачків, кадильниці, горщиків зі щипцями для знімання нагару, кропильниць, келихів – різних дорогоцінних речей. Той, який використовували у Святині та Святому Святих, був зі золота, а той, який використовували на Подвір’ї, був із міді.
Єдиними, кому взагалі дозволялося мати справу з цим посудом, були особи з посвяченого класу. Священики використовували його в Святині та Святому Святих під час деяких частин служіння, натомість під час менш важливих служінь його закривали, і тоді його носили в руках левити. Отже, посуд брали в руки тільки священики та левити. Вони повинні були очиститися перед виконанням праці. Для цього вони обмивалися. Кожен, хто носив цей посуд, мав очиститися, образно обмитися від гріха.
У позаобразі наш Господь є великим Первосвящеником. Найбільш вірні Його послідовники в Божих очах вважаються Священством і є на випробуванні, щоб було видно, чи вони становитимуть священиків у славі. При цьому всі посвячені мають одежу Христової праведності. Той, хто не зодягнувся у праведність Христа, хто не виправданий таким чином у Божих очах, не може мати нічого зі святими речами – дорогоцінними правдами.
Позаобразне значення перестороги з боку пророка у нашому вірші полягає в тому, що оскільки в образі Бог вимагав, щоб все було чистим, ми теж зобов’язані бути чистими, чистими серцем: “Блаженні чисті серцем”. Зараз наша плоть є недосконала. Коли ми увійшли в Христа, ця недосконалість плоті, як сказано, була вкрита чистою, білою одежею, що представляє праведність, заслугу Христа. Ми повинні перебувати в Ньому. Доки ми знаходимося в плоті, ми повинні мати на собі Одежу Христової Праведності, щоб бути чистими.
Більше того, як від священиків вимагалося тримати одежу чистою, так і ми застережені позбутися усілякої нечистоти плоті і берегти нашу одежу чистою. Нам сказано, що Церква буде без плями, чистою (Еф. 5: 26, 27). А якщо ми дивуємося, як це можливо, то Святе Письмо пояснює. Ми були очищені від гріхів минулого, коли отримали цю одежу, а це означає також, що Бог подбав про наступне очищення від усіх гріхів, які ми маємо внаслідок слабостей, спокус, неминучих невдач. Та ніщо в цьому задумі не вказує на очищення від свідомого гріха.
ВАЖЛИВІСТЬ ЧИСТОТИ СЕРЦЯ
Як Нові Створіння, ми не можемо добровільно грішити і при цьому залишатися Новими Створіннями, бо Нове Створіння представляє розум Христа, який є святим. Усі можливі слабості та недоліки треба приписувати плоті, і всі вони вкриті Одежею Христової Праведності. Ми наближаємося до Престолу Небесної Благодаті і знаходимо благодать для своєчасної допомоги.
Контекст, здається, дозволяє застосувати цей вірш до теперішнього часу. Він стосувався днів нашого Господа, Який був святий, незлобивий, невинний. Він стосувався днів апостолів, бо всі вони мали бути чистими. Один Юда, нечистий, пішов на власну загибель. Віримо, що він пішов на другу смерть, бо не зміг використати даних йому нагод.
Якщо Юда міг зазнати невдачі, то можемо і ми – тією чи іншою мірою. Як він був позбавлений Божественної служби через нечистоту серця, любов до грошей і т. п., то ми можемо бути певні, що всі, хто не є чистий серцем, будуть позбавлені цієї служби. Як ніхто не може увійти в цю службу, не маючи чистого серця, так само кожен, стаючись нечистим, буде позбавлений її.
Ілюстрацією цього є випадок з Ананією та Сапфірою, які втратили зв’язок зі священством через свою любов до грошей і намагання ввести інших в оману.
Бачимо це також у випадку ворожбита Симона та інших, згаданих у Новому Завіті. Хтось може мати занечищене серце, тоді як інші про це не знають. Як дає зрозуміти Святе Письмо, когось можуть вельми поважати люди, та він може не мати поваги в Божих очах. А може бути так, що люди когось не дуже поважають, та його поважає Бог. “Світ нас не знає тому, що Його не пізнав” (1 Ів. 3: 1).
НИНІШНІ ПРОТИВНИКИ ПРАВЕДНОСТІ
Безперечно, деякі, займаючи трибуну, можуть вважати себе справжніми служителями Бога, і такими їх можуть вважати інші, які не мають поваги до Його Слова. Нам сказано, що деяких служителів сатани вважають служителями Бога (2 Кор. 11: 13-15; Об. 2: 2; 3: 9). Дехто з них заявляє, що вони не мають ні віри, ні Бога. Дехто стверджує, що Богом є лише бог природи. Інші, натомість, кажуть, що вони вірять у Бога, але не вірять у Святе Письмо.
Ми не можемо припустити, що вони в якомусь значенні носять посуд Господнього Дому. Мабуть, вони ніколи так і не носили цього посуду, або, можливо, робили це, але потім потрапили в неправду, полишили стан Подвір’я цілковито, стали ворогами хреста Христового (Фил. 3: 18). Апостол згадує про тих, які тримали (гр. katecho) Правду в неправедності. У цьому вірші слово “тримали” використовується не в значенні утримувати Правду, а в значенні гамувати її (Рим. 1: 18).
В іншому Посланні апостол говорить, що деякі проповідують Христа зі суперництва (Фил. 1: 15, 16), але тут він жодним чином не згадує тих, хто носить посуд Господнього Дому. Здається, він згадує про тих, які не пізнали Христа, та при цьому звертали увагу на факт, що Христос є; що вони чули, що так казали інші – що Христос є, так само як сьогодні деякі більшою чи меншою мірою звертають увагу на окремі риси Правди. Ми не думаємо, що вони в якомусь значенні слова носять посуд Господнього Дому, радше – займають протилежне становище.
Уривок, з якого взятий наш вірш, здається, показує, що ті, хто носить посуд Господнього Дому, матимуть особливий авторитет та вплив у теперішньому часі. Це показано у виразі: “Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: «Царює твій Бог!»” (Іс. 52: 7). Ці слова, мабуть, можна застосувати зараз у тому значенні, в якому було неможливо застосувати колись раніше, адже час для царювання Царства практично настав, і час для цього Божого Послання вже поряд. Віримо, що Боже Царство є в процесі побудови, і зібрання святих є в процесі закінчення. Зі завершенням цього класу настане інавгурація Царства.
Контекст також показує, що близько час, коли це Послання буде проповідуватися кожному створінню. Віримо, що це виконується вже навіть зараз. Багато хто бачить реституцію всіх речей і славний наслідок Божественного Плану. Тому всі, хто хотів би зайнятися представленням цього Послання, мають пересторогу бути чистими.
ЧИСТОТА СЕРЦЯ Є МІШЕННЮ ДЛЯ ВОРОГА
Святе Письмо скрізь наголошує, що у світі діють несприятливі впливи, які ведуть до забруднення Божого народу. Він має, звичайно, вдосталь спокус внаслідок слабості плоті, які доводиться, так би мовити, перемагати. Та Святе Письмо говорить, що це ще не все, з чим йому треба воювати. Є ще грішні ангели, які діють через окультні впливи, маючи на меті осквернити перш за все клас святих. При цьому вони прагнуть осквернити всіх.
Чим чистішою є особа, тим більше певності, що вона буде мішенню. Чи ви зауважили, що птахолови полюють більше на строкатих птахів, аніж на інших? Так і всі, які носять посуд Господнього Дому, є особливими мішенями для вогняних стріл лукавого. Отож ми повинні воювати зі світом, плоттю та противником. Ті, які є в правильному стані серця, є чистими в серці, наполегливими як Господні діти, пильнують, щоб берегти свою одежу чистою. Якщо вони не пильнуватимуть, то напевно осквернять свою одежу. Сатана особливим чином намагається доторкнутися до них, і ми знаємо, що кожна річ, до якої він доторкнеться, стає брудною. Той, кого лукавий торкається, зазнає певної шкоди. Та перш ніж він торкнеться такої особи, у ній є певна міра вини.
Суть у тому, що наскільки хтось стає забрудненим, нечистим, настільки він не надаватиметься до того, щоб йому був довірений посуд Господнього Дому. Можливо, весь Божий народ може сказати з власного досвіду, що він дещо знає про це. Безсумнівно, всі Господні діти мають досвід того, що наскільки їхні серця є чистими, є чистим і їхній духовний зір. А наскільки вони полишають цю чистоту, настільки матимуть щораз менше нагод служити – носити посуд Правди.
R5258 (1913 р.)