СТАРОДАВНІ І ТЕПЕРІШНІ ЛИХА
Амоса 6: 1-8

"Шукайте добра, а не зла, щоб вам жити" (Амоса 5: 14)

З певністю можна сказати, що кожен шукає добра, а не зла. Кожен шукає задоволення, а не горя – щастя, а не лиха. Трудність полягає в тому, що всі наші погляди так чи інакше є спотворені. Дехто має більшу мудрість, ніж інші; але немає нікого досконалого, "нема доброчинця, нема ні одного". Ніхто не відповідає славному зразку, який встановив Бог. Трудність полягає в тому, що всі ми були народжені в гріху, і всі є потворними. Не лише наше тіло є недосконале, але й наш мозок є неврівноважений – в декого одним чином, в декого іншим. Як наслідок, юнаки і дівчата, від дитинства і юності дивлячись на проблеми життя, мають різні поняття про щастя, задоволення, радість, і роблять різні постанови та спроби щодо наповнення свого келиха благословеннями – довголіттям, достатком, свободою, почестю і т.д.

Вчителі наших громадських шкіл та коледжів мають найбільш чудову нагоду для впливу на шлях людей. Ми радіємо думкою, що вчителі світу в загальному шляхетно борються за здійснення милосердних, великодушних ідеалів і використовують свої нагоди для благословення та підняття своїх учнів. І все-таки очевидно, що багато з них лише поверхово оцінюють свої великі привілеї. Деякі, зазвичай, подібно до решти світу, є самолюбними і думають про свою працю з точки зору заробітку – стільки зусиль, скільки платні.

Ми з радістю заохочували б світських вчителів дивитися не тільки за теперішньою нагородою, а особливо за ще більш важливою нагородою майбутнього. Це є зростаюче переконання дослідників Біблії, що всі наші вчинки і слова, більше того, навіть наші думки, наші мотиви впливають не лише на наші теперішні досвіди, але також на майбутнє життя – забезпечене всім викупною жертвою на Голгофі.

Звичайно, перша і головна відповідальність за дітей лежить на батьках. І, без сумніву, більшість батьків до деякої міри усвідомлює свою відповідальність перед Богом і людьми за дітей, яких вони привели на світ. Але вони піддані труднощам власного неуцтва. Вони не знають як вибрати властивий напрямок у своєму власному житті. Їхнє життя було послідовністю помилок – в декого більш, в декого менш серйозних. Вони вважають, що їхні діти мусять помилятися так само, а успіх буде більше справою везіння. Не бачачи принципів, які лежать в основі життєвих досвідів, вони не здатні розумно скеровувати своїх дітей. І тут з'являється нагода для вчителів, моралістів, релігійних людей і гуманістів. Але як мало кому-небудь вдається щось зробити в котромусь з цих напрямків! І як знеохочуються доброчинці!

Однак в загальному широкий погляд показує (порівнюючи теперішній час з часом п'ятдесятилітньої давності), що в багатьох напрямках відбувається прогрес. Наші міста є чистіші – як фізично, так і морально – принаймні, настільки, наскільки це стосується зовнішнього вигляду і норм. І якими б шокованими і засоромленими ми не були, випадково виявивши розбещеність та аморальність, ті, котрі можуть повернутися подумки на півстоліття назад, можуть сказати, що у нас більше немає старих гидких "пивничок" з нещасними п'яницями, що сидять та лежать п'яні всередині та надворі. Порок вже не афішує себе перед лицем суспільства. Боротьба проти п'янства та громадського лиха робить поступ, принаймні, в тому, що колишні умови стали неможливими.

В деяких штатах прогрес більший, ніж в інших. "Пивнички" перетворено в розкішні особняки. П'яницею бридять навіть ті, хто підштовхує його до провалля, спокушуючи його пристрасть, яка понад його силу волі.

ТЕПЕР НОВІ ПРОБЛЕМИ – НОВІ СПОКУСИ

Наша лекція розповідає про час в історії Ізраїлю, коли клас тих, хто досяг успіху, став заможним – коли багато з наймудріших і найвидатніших людей народу задовольнилося безтурботністю та розкошами – потаканням своїм примхам. Вони вирішили, що вони перемогли в життєвій боротьбі і тепер влаштуються зручніше і втішатимуться плодами своїх зусиль та старанності. Нехай їхні ближні далі метушаться, а вони будуть жити на широку ногу.

Господь через пророка докорив їм, переконуючи їх, що Він незадоволений їхньою поведінкою. Він говорив, що, як наслідок, вони повинні сподіватися лих. Місією Амоса було звернути увагу на факт, що наполегливе самолюбство нагромадило велике багатство, що багатії жили в великих розкошах, і ці умови виховали гордість та відсутність моральності між багатими; водночас бідні були наповнені жадобою, втрачаючи пошану до Бога та релігії, до правди, милосердя та подальшого бажання пізнати Бога. Суспільство знаходилось над прірвою великого вулкану, і Бог проголосив, що вибух є зовсім поруч. Амос був Його речником. Сьогоднішня лекція є частиною переданого ним послання.

УМОВИ СЬОГОДНІШНІХ ДНІВ Є ТІ САМІ

Наша лекція відповідає нашим часам. Незважаючи на прогрес, який був зроблений в багатьох добрих напрямках, і незважаючи на благочинні настрої багатьох людей (всередині і зовні християнських деномінацій), все-таки існує небезпека. Перш за все розгляньмо небезпеку багатства. Багатство сьогодення в певній мірі сягає навіть найбідніших і розповсюджує благословення для всіх.

Однак основна маса багатства світу є в руках небагатьох. Надмірно багаті є в великій небезпеці самі собі нашкодити. Деякі з них навіть не можуть придумати способів і засобів, щоб потратити свої прибутки. Випробовуються різного роду розкоші з надією знайти відпочинок, щастя, радість, мир. Не знаходячи їх, люди далі женуться за ними, шукаючи нові шляхи до щастя. Багатство приносить зростаючу можливість для гріха в його різних формах, включаючи розпусту.

Відчутним є вплив на бідних. Шукаючи задоволення, вони помилково уявляють собі, що його знаходять багатії та нероби, хоча вони самі шукають надаремно. Таким чином, бідніші, оточені чудовими благословеннями наших днів, часто є нещасні через невдоволення свого розуму. Вони хочуть щастя, радості, приємностей і вірять, що можуть досягнути цього лише багатством. Наслідком є те, що їхні серця наповнюються гнівом, злобою та заздрістю багатства. Таким чином стелиться шлях для найбільш злого і огидного стану, і багато-хто наповнений переконанням, що наші теперішні сприятливі суспільні умови утримуються лише завдяки поліції та війську, маючи всебічну підтримку сьогодення – телеграф, телефон і т.п.

"НАПОУМЛЯЙТЕ БАГАТИХ"

Ці слова апостола ніколи не були більш вчасними, ніж тепер. Ті, хто покладається на непевність багатства, потребують пробудження. Їм потрібно засвоїти урок, що задоволення, яке вони шукають, знаходиться не в потаканні собі, а, швидше, в самопожертві – в служінні іншим. Дійсно, це великий урок до засвоєння усіма – багатими і бідними. Хоча мільйони шукають радості, задоволення, лише на диво мала кількість знайшла їх. Ота мала кількість є Божим святим народом – чи то католики, чи протестанти.

Секрет їхнього успіху в пошуках того, що інші далі шукають, полягає в факті, що вони звертались до неба і йшли за керівництвом Божого Слова. І чим пильніше вони звертали увагу на його настанови, тим більше благословення отримували. Божим посланням до всіх є: шукайте найперше Божої праведності, Божої волі, божественного правління або царства. Батько Адам повстав проти божественної волі і, зламавши свою угоду, стягнув на себе лавину недосконалості і смерті, які відтоді перебувають у світі, – панування гріха і смерті.

Боже Слово виявляє, що у властивому часі Він відверне прокляття і спричинить благословення і нагоди для кожного члена нашого роду. Але поки що Він збирає особливий клас для особливої мети – церкву первороджених, чиї імена записані в небі (Євр. 12: 23). Вони повинні бути високо піднесені і разом зі Спасителем Ісусом повинні бути вжиті Всемогутнім у великій праці благословення цілого світу. Вони є насінням Авраама, Тілом Месії, Головою якого є Ісус (Галатів 3: 16-29).

Найбільшим привілеєм теперішнього часу є ввійти до цієї громади Божих святих. Щоб стати членом цієї громади, обов'язково вимагаються віра та послух. Ця віра мусить визнавати Ісуса як Агнця Божого, Який бере гріх. Вона мусить визнавати Його також як Зразок і Приклад. Для тих, котрі мають Його духа, Його вдачу, і котрі в теперішньому житті йтимуть в Його сліди, буде нагорода. Такою нагородою, очевидно, буде отримання з Ним слави, честі, безсмертя – царства.

В теперішньому часі світу здаватиметься, що такі знаходяться на неправильному боці, воюють проти світу, плоті та противника. Світ не може зрозуміти, яке задоволення та благословення вони мають насправді, тому що вони піддали свою волю Божій волі і, внаслідок цього, отримали Духа Господа. Однак лише вони мають мир, радість і благословення, яких світ не може ані дати, ані забрати. Те, що інші люди шукають і не можуть знайти, Божі святі вже мають.

"Мир, що не має меж, належить їм
І радощі, що вічно пробувають".