НЕСЕННЯ ХРЕСТА – ШЛЯХ ПОСТУПУ
“І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм” (Луки 14: 27).
Учень, школяр, який наслідує вчителя або лідера. Господь обіцяв Своїм учням певні великі благословення, тобто якщо вони будуть слухняні, то отримають велике благословення у вигляді вічного життя, сядуть із Ним на Його престолі і будуть із Ним там, де Він.
Постає важливе питання: чим є учнівство? Воно – легка чи важка річ? Як вступити в Школу Христа? Господь у різних місцях розповідає нам про умови. У іншому вірші Він каже: “Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною”. “І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм” (Мт. 15: 24; Лк. 14: 27).
Отже, ця річ, очевидно, характеризується певним процесом. Перш за все, треба бачити, чим є учнівство і чим є хрест. Хтось може це розуміти краще ніж інші. Для когось взяти хрест може бути дуже важким випробуванням. Деякі люди роблять висновки про вагу речей через сприйняття, інші – на основі досвіду.
Наш Господь сказав, що краще не брати хреста, якщо немає рішучості йти вперед до кінця. Він ілюструє це словами: “Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства” (Лк. 9: 62).
Господь виразно розповів, що буде означати хрест для тих, хто став Його учнем. Він сказав, що той, хто буде Його учнем, буде мати переслідування, і застеріг, що несення хреста – серйозна річ. Тож якщо ви вирішили, що хочете бути Його учнем, сядьте і порахуйте кошт. Якщо ви візьмете хрест, то його треба не тільки підняти, але й нести вірно до самої смерті.
ЩО ОЗНАЧАЄ НЕСЕННЯ ХРЕСТА?
Отже, ми беремо хрест, прийшовши до пізнання Правди. Світ не несе хреста взагалі, ані ті, які весь час йдуть проти власної волі. Багато хто каже: “Відколи я одружився, хрестом для мене стала дружина”. Багато жінок каже, що хрестом для них є їхні чоловіки. Та жоден із цих хрестів не є хрестом Христа: проблемою є непорозуміння між одруженими. Сторони – погано підібрані.
Однак така річ може стати несенням хреста. Якщо, наприклад, протидія з боку чоловіка або дружини постала внаслідок вірності Господу, то це – несення хреста, бо вона є заради Христа, заради Правди. Поява опозиції з боку бізнес-конкурентів із причини нашої вірності Христу буде частиною несення хреста. Можливо, це добре для нас, що ми не завжди знаємо, що означає хрест.
Все, що мене чекає,
Закрив Господь мені.
І з кожним кроком відкрива
Він хід нових подій.
Ми не можемо взяти хреста, доки не дізнаємося, чим він є, доки не вирішимо його взяти і не станемо учнями Христа. Взявши хрест, ми повинні його нести, як говорить Господь. Нести хрест не означає утікати від нього або боязко дивитися на нього. Нести хрест означає тримати його. При цьому ми повинні дотримуватися рад.
Наш Господь сказав: “Коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого”. Той, хто вірний, зазнає переслідування. Отже, відсутність протидії – не доказ того, що ми маємо милість у Бога, а доказ, що Він не поводиться з нами як зі синами. Тільки ті, з ким Він поводиться як зі синами, стануть Царським Священством і будуть мати участь у Його славному Царстві. Хто намагається утікати від труднощів, які приходять, робить помилку.
ЩО ДАЮТЬ ВИПРОБУВАННЯ?
Отже, що може бути причиною звільнення від випробувань? Ми не повинні їх уникати, хіба що усвідомлюємо, що вони не несуть зі собою жодного служіння Правді. Тому треба дивитися, чи Господь не відчинить інші двері. Наприклад, якщо хтось бачить, що він тільки страждає і цим не приносить жодного добра, нехай він оглянеться довкола і попросить Господа в молитві показати йому, що робити. Можливо, Господь відкриє шлях для втечі. Однак ми не позбудемося наших випробувань та вад, поки не позбудемося смертної плоті, бо поведінка світу не відповідає праведності. Увесь світ збився з пуття через неуцтво, забобони, засліплення, і серед нього ми повинні звіщати чесноти Того, Хто покликав нас із темряви у Своє дивне світло.
Тому наш вірш особливо наголошує на тому, щоб йти слідом за Господом. Несення хреста – це шлях розвитку характеру посвяченої Божої дитини. Якщо на нас не приходять жодні випробування та труднощі, якщо нашим нахилам або прагненням ніщо ніколи не протистоїть у службі Господу та Правді, можемо бути певні, що ми допускаємося якоїсь помилки. Тоді ми ще не стали Його учнями.
Та коли ми маємо ці випробування, апостол каже, що їх треба вважати тільки легкими і короткочасними стражданнями; що вони “достачають для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги”. Ми шукаємо в цей час не те, що видиме – земну похвалу та славу, а Небесну Славу – речі, які Господь обіцяв тим, хто Його любить (2 Кор. 4: 17, 18).
R5223 (1913 р.)