ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТА

“Він був умертвлений у тілі, але оживлений у дусі” (1 Петра 3: 18, WTB).

Протягом сорока днів після Свого воскресіння і перед Своїм вознесінням наш Господь пробував з учнями. Однак загалом Він відкрився їм, як подає опис, не більше одинадцяти разів, до того ж деякі з цих випадків, мабуть, були дублюванням. Кожна Його розмова з учнями тривала декілька хвилин, за винятком, хіба що, розмови по дорозі до Емаус. Ці появи супроводжувалися обставинами та умовами, які переконливо свідчили про настання великої зміни, яка відбулася з Ним. Очевидно, Він більше не був тією самою особою, хоча цікавився ними з такою ж любов’ю, як раніше. Він далі був їхнім Господом і Учителем, тим самим Ісусом, але вже не Ісусом у плоті. Тепер Він був “Господом, Духом”, “Духом животворящим”.
Немає жодного біблійного твердження, що Ісус встав у плоті. Ми дуже уважно вивчили вірші Святого Письма і не знайшли, щоб якийсь із них говорив, що Ісус встав у плоті. Навпаки, ми знаходимо, що апостол говорить: “Господь є Дух” (2 Кор. 3: 17, Гиж.). Св. Павло розповідає нам, як він бачив Господа Ісуса, кажучи, що бачив Господа не в плоті, а сяючого “ясніше від сяйва сонця... опівдні” (Дії 26: 13-15, Дерк.).
Апостол говорить, що Церква має отримати духовне тіло: “Сіється в тлінне, постає в нетлінному; сіється в неславу, а постане у славі; сіється в немочі, а постане в силі; сіється тіло плотське, а постане тіло духовне (1 Кор. 15: 42-44, Гиж.). Він говорить, що те, чого ми зазнаємо у воскресінні, нагадуватиме те, що відбулося з нашим Господом. У випадку з нашим Господом сіялося в неславі, а постало в славі; сіялося тіло плотське, а постало тіло духовне. Св. Петро звертає увагу на цей факт, кажучи: “Христос... був умертвлений у тілі, але оживлений у дусі” (1 Петр. 3: 18,WTB).
Виникає запитання: як Господь міг встати в духовному тілі? У відповідь можемо навести тільки Господнє Слово. Він був піднятий ось як. Нова природа отримала свій початок тоді, коли наш Господь був зачатий Святим Духом під час Свого хрищення, і отримала завершення тоді, коли Він був удосконалений як духовна істота у Своєму воскресінні.
Різні вірші, які цитують стосовно з’явлення Ісуса в плотському тілі, зовсім не доводять, що Ісус мав плотське тіло, бо і ангели з’являлися між людьми у плотських тілах. Коли Ісус встав із мертвих, Він з’явився, тобто матеріалізувався, так само, як з’явився Авраамові в давнину (1 М. 18: 1, 2; 15: 4, 5). Один із таких проявів після воскресіння відбувся тоді, коли Ісус ішов із двома учнями до Емаус, де сів із ними вечеряти. Коли Він переламав хліб, вони впізнали Його, але Він зник з-перед їхніх очей (Лк. 24: 30, 31).

МАТЕРІАЛІЗАЦІЯ ТІЛА

Коли Він з’явився учням, сказано, що Він зайшов у кімнату, де вони були, “коли двері дому, де збиралися учні Його, були замкнені, бо остерігалися юдеїв”. Далі читаємо, що через вісім днів Він знову з’явився в тій самій кімнаті, таким самим чином, “коли двері були замкнені” (Ів. 20: 19, 26, Гиж.). Ці речі, очевидно, мали на меті показати учням, що Він вже не тілесна істота, а духовна. Протягом сорока днів після Свого воскресіння Ісус з’являвся, мабуть, не більше як три години в цілому. Він залишався з Ними, щоб утвердити їхню віру, щоб у властивому часі вони могли прийняти Святий Дух.
У відповідь на запитання про зникнення Пилипа з-перед очей скопця і знайдення його в Азоті, відповідаємо, що Бог міг його забрати. Але нічого не сказано про те, що він став духовною істотою. Пилип, безсумнівно, у своєму часі матиме частку з Господом у зміні природи в Першому Воскресінні – “раптом, як оком змигнути”, бо “тіло й кров посісти Божого Царства не можуть” (1 Кор. 15: 52, 50).
Коли Ісус з’явився в Єрусалимі посеред учнів, і вони налякалися Його, Він промовив: “Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю” (Лк. 24: 39). При цьому Він давав їм зрозуміти, що вони бачать не духовну істоту, не духовне тіло. Вони бачили матеріалізоване тіло. Господь був Духом увесь час, а плоть і кості були тільки факторами з’явлення. Тому наш Господь з’являвся у плоті, яка мала кості, а також в одязі.

ТІЛО ТА ОДЯГ, СТВОРЕНІ ДЛЯ ТАКОЇ НАГОДИ

Звідки взялися плоть і кості? Звідти, звідки взявся одяг. Людське тіло з плоті та костей і т. п., а також його одяг, що з’явилися несподівано при замкнених дверях, не вийшли через двері, а зникли, тобто розчинилися на ті самі елементи, з яких Ісус створив їх кілька хвилин перед тим. “Але Він став для них невидимий [гр. ginomai aphantos – зник, став невидимим, Strong's Exhaustive Concordance]” (Лк. 24: 31). Як тільки плоть, кості та одяг, у яких Він з’являвся, розчинилися, вони більше його не бачили, хоча Ісус, напевно, залишався з ними, був незримо присутній. Саме так відбувалося більшість часу під час сорока днів.
Сила, яку Він виявив при створенні та розчиненні одягу, в якому Він з’являвся, була такою ж надлюдською, як при створенні і розчиненні Його присвоєного людського тіла, а саме тіло не було Його славним духовним тілом, як і одяг, який Він носив. Треба пам’ятати, що суцільно ткану одежу й інший одяг, у який наш Відкупитель зодягався перед розп’яттям, поділили між собою римські вояки, а погребальна плащаниця залишилась розгорненою у гробі (Ів. 19: 23, 24, 40; 20: 5-7), тому одяг, в якому Він з’являвся в різних згаданих випадках, мусив бути створений особливим чином.
Як ми знаємо, наш Господь, коли був людиною, був досконалим у плоті і дав Себе як приношення, як викупну ціну за Адама: “Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від ангелів, що за [для] перетерплення смерті Він увінчаний честю й величністю”. “Ти... тіло Мені приготував” (Євр. 2: 9; 10: 5). Це земне, людське тіло з плоті зазнало смерті, і Бог вже не зробить Його плоттю, але підняв нашого Господа з мертвих як Нове Створіння Божественної природи. Після Свого воскресіння наш Господь промовив до апостолів: “Дана Мені всяка влада на небі й на землі” (Мт. 28: 18).
Усе це свідчить нам про велику зміну, яка настала для нашого Господа під час Його воскресіння. Якщо Він зараз є тільки людиною, то Він далі є “уменшеним від ангелів”. А вважати нашого Господа людиною, меншою від ангелів, суперечило би Господньому Слову, яке говорить, що Він возвеличений понад ангелів до Божественної природи: “І з вигляду став як чоловік, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерті, і то смерті хресної... Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!” (Фил. 2: 8-11).

R5222 (1913 р.)