БОГ СТВОРИВ ЛЮДИНУ НА СВІЙ ОБРАЗ
1 Мойсея 1: 26-31; 2: 1-25; Псалом 8: 1-9

Наскільки відрізняється вираз про створення людини від опису про створення рослин та нижчих тварин, які видало море та земля! Створення людини було продуманим. Бог заздалегідь вирішив, що людина буде царем Землі, пануючи над рибою, птахами й тваринами, так як її Творець має найвищу владу над Всесвітом. Людина мала бути створена на Його образ, але не фізичним виглядом, а моральними та інтелектуальними рисами. Вона повинна була мати не Божественну, а людську природу – бути тілесною істотою, схожою на свого Творця – Духовну Істоту. Цей намір Божества був повністю втілений при створенні людини. Читаємо: “Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх”. Жодне слово тут у жодному значенні не можна сприйняти як натяк на еволюцію людини з нижчих створінь.

ПАДІННЯ, А НЕ ЕВОЛЮЦІЯ

Біблія, Старий і Новий Завіт, навчає про щось протилежне, ніж еволюція. Св. Павло стверджує, що як через непослух однієї людини ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі – грішники (Рим. 5: 12). Пророк Давид згадує про цей стан гріхопадіння і випитує про Боже милосердя в приготуванні для людини відкуплення й відновлення до Божественної милості, кажучи: “То що [є] людина, що Ти пам’ятаєш її?” (Пс. 8: 5, Гиж.). Тоді він коротко змальовує славний стан людини до гріхопадіння: “Не вельми Ти применшив її перед ангелами; славою і честю увінчав її; Настановив її володарем над витвором рук Твоїх”. Далі він описує панування людини над польовими звірами, небесними птахами і морськими рибами.
Словом, Біблія показує людину, як найбільш майстерний витвір з-посеред земних створінь. Печать Божого Слова дана у тому вислові, що Бог назвав її “дуже доброю”. Про це також йдеться у словах, що Бог створив її на Свій образ, бо, як стверджує Святе Письмо, “діло Його досконале”. Та ми ані на мить не вважаємо справедливим або правильним, щоб хтось інший, окрім досконалої істоти, був поставлений на випробування вічного життя чи вічної смерті.

НЕМАЄ ДВОХ ОПИСІВ СТВОРЕННЯ

Вищі критики, намагаючись дискредитувати Біблію, твердять, що 2 розділ 1 Книги Мойсея є іншим описом всього творення, який представила інша особа. Вони заявляють, що в ньому наведений відмінний порядок творення, показуючи, що людина була створена першою, а тоді дерева, тварини і т. д. Для нас все це безумство. Мойсей, описуючи творення в логічному порядку, лише наголошує і докладно спиняється на деяких зі своїх попередніх висловів.
Він стверджує (1 М. 2: 4), що вже навів опис походження, тобто розвитку, небесних та земних речей від самого початку до появи якого-небудь рослинного життя. Одночасно він згадує, що в той час – перед потопом – не було дощу. А ще він запевняє нас, що людина була останнім Божим творінням і мала стати царем, тобто доглядачем, землі. І тоді, щоб краще переконати нас, Мойсей наводить опис особливості творення людини, такого відмінного від творення нижчих тварин і рослинності. Людина не виникла в процесі еволюції, а була справою Божих рук. Вона була не духом, а плоттю, сформованою зі земного пороху. Та в неї був дух життя, спільний для всіх нижчих створінь, для яких вона була головою, тобто царем. Єврейський текст буквально звучить так: “У його ніздрі дихання живих”, – дихання (дух життя), спільне для всіх створінь, які дихають.
Далі йде опис Едену і того, як Бог особливим чином наглядав, щоб той був приготований стати домом для царя землі, де і помістив людину. Ніщо не свідчить про те, що Еден постав після створення Адама. Навпаки, нам вже було сказано, що з появою матері Єви Божа творча праця припинилася, і що з того часу Він відпочив, тобто утримався від подальшого земного творення, залишивши Своєму славному Синові, Месії, працю відкуплення та реституції людини (Дії 3: 19-21).
Коли читаємо (в. 19), що всі тварини, які попередньо створив Бог, отримали назву від Адама, то було би безглуздо припускати, що тварини були створені пізніше. Той факт, що Адам звернув увагу на всіх тварин, свідчить про його владу над ними і веде до висновку, що в жодній з них він не зміг знайти спільності і товариства. Бог хотів, щоб він усвідомив потребу в товаришці і дружині, перш ніж міг би її отримати.

БЕЗ ВИЗНАЧЕНОЇ СТАТІ НА ПОЧАТКУ

Подробиці створення людини наводять на думку, що Адам жив у Едені якийсь час сам і був особою без визначеної статі. Деякі дослідники Біблії припускають на основі хронології, що від створення Адама до вигнання з Едену, після вироку смерті, минуло біля двох років. Подана причина розділення Адама на дві особи: потрібно було наповнити землю, населити представниками його виду, і між усіма створіннями не знайшлося відповідної товаришки, яка б надавалася бути його дружиною, матір’ю нащадків на його подобу.
Отже, це ще раз показує, що Адам цілком відрізнявся від мавп та всіх інших створінь, відданих під його владу. Він був створений на подобу свого Творця. Інші вірші Писання показують, що, після того як землю наповнять мешканці, Божественною ціллю буде покласти край статевим відмінностям між людьми. Ось слова Ісуса: “Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку [досконалості – майбутнього],.. не женяться і не виходять заміж,.. тому що до ангелів подібні” – у них відсутня стать (Див. Лк. 20: 34-36, Хом.).
Розділення Адама на дві частини – на особи чоловічої та жіночої статі – залишило головування за чоловіком, але позбавило його деяких ніжних рис. Його дружина, в якій переважали більш ніжні прикмети, у своїй досконалості була менш мускулистою та напористою. Та обоє разом вони були досконало пристосовані до взаємних потреб і відповідали ідеалам один одного. Втрата Божої милості вплинула на обидві статі й порушила первісний баланс та гармонію, призводячи до крайніх проявів грубості та жіночності, руйнуючи досконалість та викрадаючи у шлюбних стосунків більшу частину ідеалу щастя.
Реституція (воскресіння) охочих та слухняних, яка прийде завдяки Царству Месії, не означатиме повернення статевої досконалості, а радше поступове вдосконалення кожної особи на образ та подобу Бога в особистій неподільності, якою Адам володів до розділення.
Коли статева принадність мине, людина не почуватиметься самотньою, як Адам на початку, бо земля буде повна людей-братів на образ Бога, які матимуть найповнішу єдність духа і насолоджуватимуться земним Еденом. Такий стан справ можна оцінити тільки приймаючи Божественний погляд і розуміючи вищу досконалість Бога та ангелів у їх безстатевому стані, хоча про них завжди говориться як про істот чоловічого роду.

“ЧЕРЕЗ НЕПОСЛУХ ОДНОГО ЧОЛОВІКА”

Зауважте послідовність біблійної теорії, яка говорить про обов’язковість розділення однієї людини на протилежні статі. Бог постановив, що весь людський рід повинен походити від однієї людини. Бог передбачив гріх і те, як Він дозволить гріху процвітати і як подбає про відновлення людини. Коли б дві (чи більше) окремі особи згрішили і втягли у це весь людський рід, потрібно було би стільки ж відкупителів відповідно до Божественного Закону “око за око, зуб за зуба”, людське життя за людське життя (5 М. 19: 21). А так як Бог від початку передбачив тільки одного Божого Агнця, одного славного Відкупителя, то весь рід походить від однієї людини Адама: “Смерть бо через людину, і через Людину воскресіння мертвих” (1 Кор. 15: 21).

ДРУГИЙ АДАМ І ДРУГА ЄВА

Ми не повинні забувати, що Адам та Єва у певному значенні були тінню Христа і Церкви. Ісус особисто є великим Спасителем людства, а Його смерть – викупною ціною за гріхи Адама та всього людського роду. Він має бути Великим Життєдавцем, Батьком людства. Під час Його Тисячолітнього царювання Він поверне людське життя Адаму і тим з його роду, хто прийме це життя, підносячи їх поступово з умов гріха та смерті до досконалості під час цієї тисячі років – “часів відпочинку... від обличчя Господнього,.. часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх” (Дії 3: 19-21). Це буде славна праця відродження світу, і той, “хто схоче”, зможе пити воду життя дармо.
Та перед початком Його праці відродження світу Бог постановив, щоб спершу з рани в боці Христа (образно) була сформована Вибрана Церква і щоб вона була Його товаришкою та співспадкоємицею у Його Царстві – другою Євою на духовному рівні, як Він, Небесна Істота, є Другим Адамом.
Церква не буде Життєдавцем, тобто Батьком, але вона буде матір’ю, тобто піклуватиметься відродженими натовпами людства у Тисячолітті. Під її опікою охочі та слухняні збережуть образ Бога у плоті.

R5140 (1912 р.)