ДОВІДАТИСЯ ПРО НАУКУ
Івана 7: 17

"Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку [доктрину], чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я" (Івана 7: 17).
Ми живемо в часах, коли саме слово "доктрина" здається образливим для більшості християн. Кожне віровизнання усвідомлює, що його власна система доктрин є недосконалою, незадовільною, непідкріпленою доказами. І так само думають про всі інші доктрини. Отож за взаємною згодою християни, здається, схильні і надалі завжди ігнорувати доктрини, бо вони вірять, що якщо після дев’ятнадцяти століть вони так заплутались, то ця справа ніколи не була і ніколи не буде ясною нікому.
Все це є великою помилкою. Науки Христа, представлені Великим Учителем і Його апостолами, були великим посланням, якого ніхто з них не соромився. Трудність для Господнього народу сьогодні полягає в тому, що ми поступово відійшли від цих наук – ми поступово прийняли темряву за світло, а світло за темряву, і таким чином поступово потрапили в дух Вавилону, в дух рабства людських традицій і віровчень. Замість того, щоб уникати доктрин, ми повинні усвідомлювати, що вони є особливо потрібні, щоб розсіяти темряву і забобони і притягнути весь Божий народ ближче один до одного.
Науки Христа і апостолів потрібні нам, щоб надихати нас понищити всі конфесійні перегородки, які так довго відділяли нас, як Божий народ, один від одного в різних християнських кошарах, кожна з яких суперечить божественному розпорядженню, бо Бог має лише одну кошару для всіх Своїх "овець" в цьому віці, і матиме іншу кошару для реституційних "овець" в наступному віці – в віці Месіанського царства.

"ОДИН ГОСПОДЬ, ОДНА ВІРА, ОДНЕ ХРИЩЕННЯ"

Чи можемо ми сумніватися, що коли, як Божий народ, ми відкидаємо сектантство і сектантські окуляри наших прабатьків, і коли ми з чистими, щирими серцями йдемо до Господа і Його Слова, то ми знову знайдемо там, що є "один Господь, одна віра, одне хрищення, один Бог і Отець усіх", і один Господь і Спаситель Ісус Христос, і "одна церква первороджених, на небі написаних" (Еф. 4: 5, 6; Євр. 12: 23)? Прислухаймось до слів: "Не втрачайте довір’я вашого, бо воно має велику нагороду", але "згадайте перші дні ваші, коли ви, як тільки просвітилися, витерпіли великий подвиг страждань, то самі серед ганьби й скорбот, бувши видовищем для інших, то поділяючи участь інших, які переживали те саме". "Бо вам потрібне терпіння, щоб виконати волю Божу й одержати обітницю" (Євр. 10: 35, 32, 33, 36, Дерк.).
Цей час здається всім нам довгим, навіть якщо ми пам’ятаємо, що "один день – немов тисяча років". Коли ми думаємо про факт, що від Божої обітниці Аврааму, що його насіння буде благословити всі народи землі, минуло тридцять дев’ять століть, – коли ми думаємо про факт, що Ізраїль не отримав цього великого привілею бути духовним насінням, від якого насамперед це благословення повинно іти, і що "вибрані" отримують його; коли ми думаємо про факт, що Бог майже дев’ятнадцять століть вибирає "вибраних" з Ізраїлю і з усіх народів, цього достатньо, щоб похитнути нашу віру, хіба що ми міцно тримаємось божественної обітниці і пам’ятаємо, що Бог скріпив її Клятвою. Через ці дві незмінні речі, божественне Слово і божественну Клятву, ми знаємо, що насіння Авраама повинно бути розвинене, і що в кінці кінців воно повинно благословити всі народи землі. Це божественна воля, щоб ми дозволили нашій вірі в цю велику обітницю Бога бути "для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону" (Євр. 6: 19).

НАУКИ ХРИСТА

Те, що всім нам, як Божому народу, потрібно, це відкинути людські теорії та інші євангелії і знову вхопитися за Євангелію Христа. Ці інші євангелії є іншими посланнями надії, осторонь послання, яке пропонує Біблія. Наприклад, Теософія є одним з них, Еволюція іншим, Нова Теологія ще іншим. Всі вони пропонують євангелію, відмінну від тої, яку представили Ісус і апостоли, і яка була дана для нашого освячення, і через яку, якщо ми будемо міцно триматися її, і через послух Вірі, ми повинні бути збережені і нам буде дана частка з Месією в Його славній світовій імперії.
Науками Христа вважаються ті доктрини, які представили в Біблії Ісус та Його мовні знаряддя, апостоли. Ці доктрини стосуються церкви, і світу, і Божого благословення для кожного. Ці доктрини стосуються гріха і його прощення, умов цього прощення, основи цього прощення – смерті Ісуса, і надії цього прощення, звільнення від божественного осуду – спільності з Богом і вічного життя, осягнутого через воскресіння мертвих. Дивіться Євр. 6: 1-3.

ПЕРЕДУМОВА ЗНАННЯ

Але хтось може запитами: Чому так важко зрозуміти науки Христа? Чому в християнстві є шістсот різних віровизнань? Чому всі вони так неправильно розуміють цю справу – що ці різні деномінації виникли внаслідок відмінностей теорій щодо наук Біблії? Простим поясненням цього є, що невдовзі після смерті апостолів, коли церква до певної міри почала процвітати, прийшов противник і посіяв насіння фальшивих наук, вживаючи (через гордість і амбітність) людські уста і людське перо в своїй службі. Темрява стала такою великою, що сьогодні, оглядаючись назад, ми говоримо про цей період як про "темні віки".
Різні деномінації християнства є доказом чесності, наполегливості і любові до Правди, тому що наші прабатьки, котрі створили ці віровчення, щораз більше намагалися вибратися з темряви і повернутися до "Світла Правдивого". Однак всі вони помилялися, надто міцно тримаючись віровчень і теорій минулого. Не робімо тієї ж помилки. Повністю звільнімось від будь-якого впливу, що є осторонь Божого Слова. Якщо хтось може допомогти нам зрозуміти Боже Слово, ми повинні з радістю прийняти цю допомогу, але ми не можемо визнавати натхненими або такими, що заслуговують довір’я, науки "Отців" стародавніх часів, якими б чесними вони не були, тому що ми не можемо визнавати, ніби у апостолів були якісь настільки ж повноважні наступники.
Бог, Котрий через пророків провістив цей довгий період темряви, і Котрий протягом цього періоду благословив Своїх святих дітей і керував ними без усунення всієї їхньої сліпоти, обіцяв, що в кінці цього віку настане велике благословення і просвітлення для Його народу, коли "мудрі діви" побачать, що їхні каганці палають яскраво, і будуть здатні зрозуміти і оцінити глибокі Божі речі. "Мудрі зрозуміють, й не зрозуміє сього ніхто з нечестивих". В кінці цього віку заслона мусила бути стягнена і "правдиве світло" повинно було засяяти, розсіюючи всю темряву. Сьогодні ми знаходимося в зорінні цього нового віку, а тому можемо бачити набагато ясніше, ніж могли наші прабатьки, божественний характер і план для спасіння людства.

БАЖАЮЧИЙ ЧИНИТИ ЙОГО ВОЛЮ

Сьогоднішнє дослідження є посланням з уст самого Учителя. Він дає нам ключ до ясного знання Його доктрин, а саме, що учень мусить бути повністю посвячений Богу і повністю прагнучий знати Його волю і Його план. Щоб побачити світло в Божому світлі – побачити правду з божественної точки зору божественного об’явлення, ми мусимо наблизитися до Бога в дусі нашого розуму, посвячені в нашому серці. Ми мусимо хотіти виконувати Його волю.
Але що це означає? Що це – хотіти виконувати Його волю? Божа воля представляє справжню досконалість думки, слова і діла в стосунку до Бога, до наших ближніх в тілі Христа і до всього людства. Є виставлений божественний критерій, але ми здатні виконувати його вимоги не більше, ніж були здатні юдеї. Як проголошує ап. Павло: "Ви не можете робити того, що хотіли б" (Хом.). Всі ми, як і світ, маємо слабкість тіла, нестійкість і недосконалість. Найкраще, що ми можемо зробити, це бажати чинити правильно і з усіх наших сил виконувати цю угоду з Господом чинити Його волю. При найкращих стараннях ніхто не зможе досягти досконалості.
Але для тих, хто через Христа прийшов до гармонії з Богом – для тих, хто вчинив з Ним угоду при жертві – для тих, кому Ісус є Заступником, було вчинено приготування, через яке бажаючі, всі котрі прагнуть виконувати божественну волю і виявляють зусилля так поступати, є пораховані праведними – мов би вони чинили божественну волю досконало. Цей клас знаний в Святому Письмі як "святі". Вони є очікуваними членами Тіла Христа. Це їх стосується обітниця нашого вірша, що вони довідаються як чинити божественну волю, знатимуть, чи Ісус просто Сам вигадав ці науки, чи Він був діючим знаряддям Єгови в тому, що робив, і в тому, чого навчав.
Наприкінці року і на порозі нового, чи не вирішуємо ми повністю віддавати наше серце, нашу волю Господу – чи не вирішуємо ми в нашій волі виконувати Божу волю? Якщо так, то йдучи за вказівками Божого Слова впродовж наступаючого року, ми, без сумніву, будемо благословенні і здатні повністю знати, оцінювати, розуміти науки Христа – глибокі Божі речі, які об’явлені цьому класу через Божого Духа. Блаженні всі, хто покладає надію на Нього!