ВРЯТОВАНІ В ДЕНЬ УТИСКУ

“Вони будуть Моїми, – говорить Господь сил, – у той день, що Я готую, стануть Моїм скарбом. Я їх помилую, як чоловік милує свого сина, що йому служить” (Малахії 3: 17, Хом.).

Ці слова пророка Малахії, як і інші численні пророцтва, очевидно, мають загальне застосування протягом всього Євангельського віку і особливо в його кінці. Вісімнадцять століть тому Господь Єгова почав готувати Свої скарби. Першим із цих скарбів був наш Господь Ісус Христос, відшліфований, удосконалений і взятий угору. Удосконаливши Свого Сина, нашого Господа, Єгова не припинив праці. Він постановив відгранувати і відшліфувати інше каміння на зразок Свого Сина, щоб вони сяяли з Ним у небесній славі та Царстві, як написано: “Бо ми – Його творіння – витворені у Христі Ісусі на добрі справи” (Еф. 2: 10, Гиж.).
Ці самоцвіти знаходить Бог, Який робить із них коштовності. Знайшовши їх, Він віддає їх у руки великого Гранувальника, нашого Господа Ісуса, щоб відгранувати, відшліфувати і зробити їх придатними до славної праці, коли вони сяятимуть із Ним у Царстві. Наш Небесний Отець призначив нашого Господа великим Майстром у приготуванні цих коштовностей.
У нашому вірші Господь Єгова каже, що в день приготування коштовностей Він помилує цей клас, як батько милує свого сина, єдинака, який йому служить. Він не помилував цей клас у тому значенні, щоб звільнити його від усіх страждань, бо коли б він був так помилуваний, то не мав би частки в славі після цього часу випробування. Він не помилував Ісуса, Голову над Церквою, яка є Його Тілом. Але Він не дозволить їм зазнати спокуси понад те, що вони можуть знести (1 Кор. 10: 13). Він зацікавлений в них, прихильний до них і визволяє від того, що стане для них надто обтяжливим.

ВСТАВЛЕННЯ КОШТОВНОСТЕЙ В ОПРАВУ

У певному значенні Бог готує Свої коштовності вже понад вісімнадцять століть – у сенсі їх приготування. Але ще є остаточне зібрання, згромадження цього класу, який ще не завершений. Зібрання цих коштовностей повинно охоплювати також воскресіння: не тільки тих, які спали як члени Тіла Христа, але й тих, які живі й позостали до кінця віку. Усі вони зазнають переміни від фізичних до духовних умов, “раптом, як оком змигнути” (1 Кор. 15: 51, 52). Згромадивши цей клас – вставивши, так би мовити, коштовності в оправу, – Господь покаже Свій майстерний виріб: річ, яку Він взяв із багна та бруду грішного людського роду, і те, що Він із неї зробив.
Збирання коштовностей згадує пророк Малахія у наступній цитаті: “Ось Я посилаю Свого Ангела, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангел заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот! І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з’явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг. І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді” (Мал. 3: 1-3).
Ангел Заповіту (Угоди) це, перш за все, наш Господь Ісус, Який прийшов понад вісімнадцять століть тому і представив Себе спадкоємцям Нової Угоди – юдеям. Апостол показує, що цей новий порядок передбачав для них не тільки нового Посередника, але й кращі жертви і нове священство, здатне досягти відшкодування за гріхи народу, щоб більше не потрібно було приносити образні жертви із року в рік (Євр. 9: 11-15).
Ангел Заповіту прийшов до Своїх, та Свої Його не прийняли, “а всім, що Його прийняли, їм владу дав дітьми Божими стати” – бути Його співучасниками, ототожнюватися з Ним як члени Його Тіла. Вони зачаті до нової природи, та не з волі плоті, а Богом (Ів. 1: 11-13).

ГОСПОДНІ СЛОВА – ВОГОНЬ ОЧИЩЕННЯ

У такому значенні слова наш Господь сидить і очищує золото та срібло – відрізняє, перечищає. Слова, які Він говорив, були не тільки словами благодаті, вічного життя, але й словами перечищення, уподібненими в іншому місці до гострого, обосічного меча (Євр. 4: 12). Пророк Малахія порівнює їх із лугом пральників, який забирає всі плями і робить одіж чистою і білою. Також він каже, що наш Господь буде сидіти і очищати золото та срібло, щоб клас левитів міг приносити Господові прийнятну жертву.
Це пророцтво стосується, як бачимо, позаобразного священства і охоплює як Царських Священиків, так і Велику Громаду. Праця цього великого Очищувача полягає в тому, щоб перечистити членів класу Церкви – не тільки Малу Черідку, але й Велику Громаду.
Процес очищення відбувається впродовж усього Євангельського віку. У міру того як окремі члени Тіла Христа зростають у благодаті, вони піддані не тільки попереднім процесам очищення, але й більш ґрунтовним. Золото представляє Божественний, тобто вищий порядок духовної природи, тоді як срібло – нижчий. Золото представляє Малу Черідку, а срібло – Велику Громаду.
Жоден із них не в змозі складати з себе прийнятну жертву. Для цього великий Заступник приписує Свою заслугу кожному, хто приносить себе в жертву, і дає йому таку можливість. Отець дозволяє Заступникові зробити ці жертви прийнятними. Це Його жертви, не їхні власні. Тоді вони стають зачаті до нової природи і прийняті в Тіло Христа. Цим жертвоприношенням наш Господь, великий Посередник, готує встановлення Нової Угоди.

СЬОГОДНІ ЧУДОВИЙ ЧАС

Сцени, які завершуватимуть Євангельський вік, будуть найзнаменнішими в історії світу. У той час Церква має бути укомплектована. Ми не маємо права вгадувати, коли буде кінець цього утиску. Чи весь утиск прийде за наступні два чи три роки, ми не знаємо. Та думаємо, що найсерйозніша частина утиску займе дуже короткий час.
Пам’ятаймо, що ми живемо в найбільш дивовижних часах. За місяць може відбутися більше, ніж за роки в минулому, а за годину – більше, ніж за кілька днів колись. Ми далі перебуваємо в стані очікування, щоб Господь міг показати нам Свою волю в цій справі. Віримо, що 1915 рік буде ще більш вражаючим, ніж цей. Ми цілковито віримо, що 1914 рік стане кінцем Часів Поган, бо не можемо знайти жодної неточності в нашій біблійній хронології. Але ми не претендуємо на непомильність. Людині притаманно помилятися. Тому, якщо Отець дозволить нам вхибити щодо Його Слова в цій справі, Він, безперечно, матимемо велике благословення для нас. І коли б 1914 рік не позначив кінця Часів Поган, ми далі будемо вірити, що час зовсім недалекий, бо чим більше ми наближаємося до цього часу, тим більше бачимо виконання того, що, як вказує Святе Письмо, має статися.
Невдовзі Господь помилує Свій народ – не від утиску в цілому, а від зайвих випробувань. Не можна сподіватися, що Він помилує його як коштовності більше, ніж помилував Свого Єдинородного Сина. Він дозволив, щоб Син був відданий на смерть, та ще й смерть на хресті. Однак Він захистив нашого Господа і не дав Йому зазнати нічого, що завдало б Йому шкоди. Так само Господь помилує нас як Нові Створіння. Він готує нас до славних речей, які зберіг для вірних.

R5119 (1912 р.)