СВЯТЕ ПИСЬМО – ДЖЕРЕЛО СПРАВЖНЬОЇ МУДРОСТІ
Напевно, навіть Господній народ часом може не оцінювати усієї вартості цієї великої Книги, Біблії, яка мала більший вплив на світ, ніж усі інші книги разом узяті. Небагато хто усвідомлює, що Біблія знаходиться в руках громадськості трохи більше століття. Коли були організовані наші найстарші Біблійні Товариства, Біблією володіли тільки багаті. Тепер її можна зустріти в кожному домі, а набути її за безцінь може навіть бідняк. Крім того, надруковано багато підручників для вивчення Святого Письма, і люди дізнаються про цінність деяких з них і про корисність Біблійних Конкордансів.
Більше того, ми схильні забувати, що загальне знання тільки почало ставати масовим. Минуло всього кільканадцять років, відколи у більшості цивілізованих земель освіта стала обов’язковою. Ось так Бог подвійним чином поставився прихильно до наших днів, даючи нам Біблію і потрібний розум для її вивчення.
ВИЩА КРИТИКА – НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШИЙ ВОРОГ ВІРИ
І от тепер, коли ці дорогоцінні нагоди є в руках мас, коли благословення зростаючого знання є дані людству, коли християнство готове до вивчення Біблії, Господь дозволив противнику вплинути найбільш витонченим чином, щоб протистояти Святому Письму. Лихословляче невір’я минулого поступилося місцем набагато небезпечнішому ворогові християнської віри – невір’ю, відомому загально як “Вища Критика”, небезпечному своїм підступним характером.
Вища Критика оселилася майже в усіх коледжах та теологічних семінаріях християнства. Допоки усі наші церкви усіх віросповідань начебто виступають у ролі захисників Біблії, цитадель віри захоплена великим противником Бога та Правди – сатаною. Він обманює, веде на манівці і збиває з пуття натовпи християнства через тих самих теологів (професорів та докторів богослов’я), до яких вони мали звертатися за духовним світлом та вказівками і яких вважали стійкими захисниками Біблії як натхненного Божого Слова.
Це – суворе обвинувачення, але, як кожен може переконатися, правдиве,. Найбільш прикре те, переконані ми, що чотири з п’яти служителів та опікунів Недільних Шкіл християнства перестали вірити в Біблію як Божественно натхнене об’явлення волі та намірів Всемогутнього. Деякі з них, однак, вважають себе щирими послідовниками Ісуса як Божого Сина Божественного походження. Та яким слабким є їхнє становище! Якщо Мойсей не написав Закон, якщо цей Закон не натхнений, то що казати про Ісуса та Його апостолів, які приймали ці писання як натхнені і ґрунтували на них свої вчення? Цілком очевидно, що прихильники Вищої Критики, які ще вірять в Ісуса як Божественного Божого Сина, ще не думали тверезо над цим, і коли задумаються, то відкинуть все, що має відношення до Святого Письма.
ТИСЯЧІ ПОТРАПЛЯЮТЬ У НЕВІР’Я
Коли ми з жалем приглядаємося до того, як виконується Святе Письмо, як відпадають наші приятелі, яких піймав у пастку великий Птахолов (Пс. 91: 3), нас ніщо не змушує робити висновок, чи то на основі розуму чи Святого Письма, що їхнім покаранням за таке невір’я будуть вічні муки. Ми переконуємося, що Господній народ стає міцнішим у своїй вірі з дня на день, навіть якщо Святе Письмо передбачає, що тисяча впаде з боку від нього, а десять тисяч праворуч (Пс. 91: 7).
Дослідження Біблії з допомогою підручників, які Бог дає сьогодні, вияснює таємниці, які турбували нас ціле наше життя, і дозволяє краще оцінити Його славні задуми, бути відданішими Йому, наполегливіше прагнути служити Його Справі Праведності й підносити прапор Хреста Христового. Справді, як обіцяв Господь через пророка, наші ноги були збережені, щоб не спіткнутися, тому що більше знання наших днів підняло нас на вищий рівень відданості та оцінення висот, глибин, широт і довжин любові Бога, яка перевищує всіляке розуміння!
ДЕЯКІ МОЖУТЬ ВИПЛУТАТИСЯ З ТЕНЕТ ПТАХОЛОВА
Ми не говоримо зневажливо, ані недоброзичливо про наших дорогих приятелів, які спотикаються об освітні можливості нашого часу. Навпаки, ми прихильно ставимося до них. Свого часу ми знаходилися там, де вони є зараз. Свого часу ми відкидали Біблію як Боже Слово. Ми були такими ж чесними тоді, як вони сьогодні, і відчуваємо, що повинні поважати таку ж чесність інших. Ми пояснюємо їхнє становище фактом, що вони засліплені яскравим блиском земної науки наших днів. Якщо вони і знали Писання, то забули його і полишили Науку, яка походить тільки згори. Віримо, що деяких із них можна вирвати з тенет противника, як і нас вдалося вирвати.
Однак є виразна різниця між становищем представників так званої Вищої Критики і нами. Більшість із них радіє з приводу свого невірства і пишається своєю опозицією до Біблії, тоді як наше становище було цілком протилежним. Ми шкодували, що треба покинути Біблію. Ми вважали раціональним сподіватися від Найвищого Творця якогось об’явлення Його задумів щодо людства, щодо мети творення, щодо задуму, який вдасться досягти, дозволивши зло, і схожих до цього тем. Це об’явлення, як ми мали надію, містить Біблія.
Ми не сумніваємося, що багато з вас має досвід, схожий на наш. Надіємося, що так само як ми виплуталися з тенет Птахолова, так зможуть і деякі інші. Будьмо готові негайно подати помічну руку і слово підбадьорення. Зрозуміймо, що для чесного серця втрата Біблії повинна бути величезним лихом для його віри та надії, як це було в нашому випадку. Маймо віру, що є багато інших, таких чесних, як ми, які ще зможуть виплутатися з цього. Будьмо готові допомогти їм, пам’ятаючи, яке велике благословення прийшло до нас через правильне розуміння Слова.
R5104 (1912 р.)