“ІНШИЙ ГОЛОС ІЗ НЕБА”

“Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його” (Об’явлення 18: 4).

Об’явлення нашого Господа св. Івану є Книгою знаків, за допомогою яких речі, згадані в ній, символізують речі, які маються на увазі. Наведемо ілюстрацію. У цій Книзі жінка представляє Церкву: чиста жінка – чисту Церкву, а фальшива жінка – відступну Церкву. В Об. 17: 1-6 змальовано фальшиву жінку, невірну своїм зобов’язанням, яка, відповідно, більше не заслуговує на те, щоб бути Нареченою Месії. Ця невірна жінка ганебно названа “Вавилоном”. Читаємо, що вона сиділа на звірині, що символічно стверджувало, що вона контролювала владу в Римі.
У своїй руці жінка тримала золоту чашу, повну гидот, символічно показуючи цим, що вона напоїла всі народи вином фальшивого вчення. Чаша наводить на думку, що невірна Церква, символічно показана в цій жінці, свого часу мала Божественну Правду: “Вавилон – золота чаша в руці Господа” (Єр. 51: 7, Тур.). В Об. 17: 5 вона названа “матір’ю блудницям” (Гиж.). Цей вираз натякає на материнську церкву і на дочірні церкви, про які сказано, що вони надзвичайно нагадують матір. І як матір називали “Вавилоном”, так і дочки, на зразок своєї матері, носять сімейну назву.

ВАВИЛОН – МАТИ І ДОЧКИ

Скрізь довкола себе ми бачимо виконання цього пророцтва. Бачимо, як дочірні системи вийшли з материнської, отримали розвиток із неї. Кілька років тому у Пітсбургу один відомий пресвітеріанський служитель сказав: “Як хочете, але ви повинні визнати, що ця [католицька] церква є Церквою-Матір’ю. Вона володіє безперервною історією, яка сягає часів апостолів. І кожною часткою релігійної правди, якою ми захоплюємося, ми завдячуємо їй як скарбниці. Якщо в неї немає доказів того, що вона – справжня Церква, тоді ми позашлюбні діти, а не сини”.
Неупереджене вивчення віросповідань показує, що вони більш-менш прихильно ставляться до материнської системи. Об’явлення 18: 1-24 простежує історію відступної Церкви і передвіщає, що Вавилон – папська та протестантські системи – упаде. Та Господь ще має справжню Церкву, до якої говорить: “Вийди від неї, народе Мій!” Іншими словами, святі Бога розкидані серед віросповідань. Та сьогодні, при закінченні віку, Бог посилає Вістку, щоб Його народ більше не позоставався в цих віросповіданнях, адже настав час засудження Вавилону, і він впаде (Іс. 13: 1-22).

ПРОРОЦТВО – ГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ІСТОРІЇ

Вивчаючи Писання з метою зрозуміти пророцтво, бачимо, що під час Юдейського віку Бог давав різні образи та картини. Самі юдеї були образним народом. Святе Письмо також показує, що є два Ізраїлі, один з яких має бути, мов “зорі небесні”, а інший – мов “пісок на березі моря” (1 М. 22: 17; Іс. 8: 14; 1 Кор. 10: 18; Гал. 6: 16). Бог вжив тілесного Ізраїля, що створити образи духовних речей – “кращих речей”. Їхні ювілейні роки образно представляли позаобразний Ювілей кращих часів; їхнє левитське священство було образом Священства у славі і т. д.
Під час великого вавилонського полону юдеї були змушені жити у Вавилоні, бути його частиною, підтримувати його, хоча його рабство не було суворим. Так само сьогодні від Божого народу вимагають позоставатися в Містичному Вавилоні, бути частиною Вавилону, підтримувати деякі його ділянки та віросповідання. Ось чому важко утікати з Вавилону. Та ми знаходимо у Святому Письмі графічні образи всього того, що приходить на Містичний Вавилон, і ті, які хочуть урятуватися, мусять утікати. Як Кір (образний Христос) здолав Вавилон, так частиною праці Другого Приходу є повалення позаобразного Вавилону (Єр. 51: 6; Об. 18: 21).

ВАВИЛОН – СИМВОЛ ПЛУТАНИНИ

На початку назва “Вавилон” означала “Божа брама”. Та з часом це слово набуло значення плутанини, суміші, і в цьому значенні вживається в Об’явленні. Вавилон є символом плутанини. Божий народ у Вавилоні зазнає приниження, відчуває скутість. Сьогодні з пророцтва ми чуємо наказ: “Вийдіть із нього, люди мої!” Цей заклик стосується не тільки тих, хто у Великому Вавилоні, але й тих, хто перебуває в інших віросповіданнях – серед матері й дочок. “Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його” (Об. 18: 4). Не будьте з тих, хто не бачить неправд Вавилону і, відповідно, не є з числа покликаних.
Заклик до виходу полягає не тільки в тому, щоб полишити номінальну Церкву. Хто зі справжніх християн починає бачити неправду, в якій його тримали і якої він навчився у Вавилоні, той починає розуміти, що він не тільки хибно представлятиме себе і віросповідання, до якого належить, але й Небесного Отця і Боже Слово, якщо далі триматиметься того, що вважає неправдою. Якщо він розуміє своє становище, то голос Господа через Його Слово промовить до нього, що він повинен відстоювати правду і праведність.
Ніхто не покликаний з Вавилону, доки він не бачить його справжнього стану. Отже, ніколи не вмовляйте нікого вийти з Вавилону, бо якщо він має “вуха, щоб слухати”, Божий голос скаже йому виразно піти на такий крок і покаже причину, чому потрібно це робити. Книга Об’явлення показує нам через символи, що на Вавилон приходить жахливий утиск. Номінальна Церква стверджує, що Христове Царство було встановлене сотні років тому. Відповідно, вона не чекає на прихід Христа, щоб Він встановив Своє Царство, бо вважає, що Він встановив це Царство в часі Першого Приходу.

“ПОЗБИРАЙТЕ ДЛЯ МЕНЕ ПОБОЖНИХ МОЇХ”

Вираз “вийдіть із нього” означає, що Господній народ повинен відокремитися від усього, що є в конфлікті з Божественним Словом. Ми повинні полишити неправди і їхні системи, які суперечать Слову Бога. Але ми не повинні організовувати інше віросповідання, бо початковий поклик був до членства в Тілі Христа.
“Вийдіть із нього, люди мої” – поклик приєднатися до Христа, Месії. Цей поклик Господь дав через пророка, коли він говорить: “Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта [Угоду] зо Мною” (Пс. 50: 5). Вони мали бути зібрані не до римської чи іншої системи, а до Господа, щоб стати одно з Ним. Тому вони не могли бути зібрані до всіх цих різних віросповідань, ані до якогось одного з них. Ті, які чують поклик, повинні вийти з Вавилону і стати на боці Господа. Вони більше не повинні бути лжепредставниками Бога і самих себе.
Ті, які бачать ці речі і достатньо сміливі, вийдуть. Ті, які бачать ці речі, але їм бракує сміливості вийти, мають більше відповідальності, ніж переважна більшість людей у Вавилоні, які не бачать. Якщо ж ті, які бачать, не матимуть достатньо сміливості послухатися Господа, вони, залишаючись там, обов’язково отримають кари і, очевидно, матимуть валику частку в покараннях дня помсти.

БАГАТО ВТРАЧАЄ РЕЛІГІЙНІСТЬ

Багато людей, пов’язаних з різними віросповіданнями, замість того щоб приходити до Правди, втрачає релігійність. Вони в жодному випадку не є поганими людьми і переконуються, що християнство супроводжує велика омана. Вони відкидають багато з того, що Вавилон робить і говорить. Вавилон вважає, що йому вдалося цивілізувати світ, та забуває, що цивілізація існувала ще перед початком християнства. Вавилон забуває, що юдеї є такими ж цивілізованими, як християни, і що мусульмани більш помірковані, ніж багато хто з так званих християн. Та ми зовсім не хочемо казати чогось проти того доброго, що люди отримали від Вавилону. Якщо вони здобудуть ще трохи благословень, то, можливо, побачать, що хоча благословення, які вони мали попередньо, були чимось кращим, ніж послання язичництва, однак те, що є найкраще у Вавилоні, поступається Правді, Світлу.
Улюблені, нам дано насолоджуватися дивовижними речами! Завдяки Божій благодаті ми маємо привілей бачити значення речей, колись таємничих не тільки для нас, але й для наших батьків. У той самий час, як деякі у Вавилоні потрапляють у невір’я, інші з Вавилону стають міцнішими духовно, “аж до середини входячи [надією] за заслону”. Якщо Христос є нашим Предтечою, ми увійдемо туди з Ним. Тим самим ми станемо учасниками Месії, стаючись Нареченою Месії, як це символічно представлено. Справжня Церква має приєднатися до Христа у Його Царстві. Тоді прийдуть обіцяні благословення для “всіх племен землі”.
Усвідомлюючи послідовність Божественного Плану віків, наші серця є повні вдячності Богу. Ми бачимо, що Нова Епоха буде запроваджена “часом утиску, якого не було від існування люду”. На місцезнаходження цього Часу Утиску вказує, серед інших, пророцтво, яке розповідає, що “багато буде бігати туди-сюди, і побільшає знання” (Diaglott), що буде час утиску, що “розумні зрозуміють”. З якого джерела розумні здобувають для себе поради? Вони розуміють на основі мудрості згори, у покорі приймаючи Божественне Слово і отримуючи від цього благословення (Дан. 12: 4, 10).

R5092 (1912 р.)