ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА ТА ЇЇ МІСІЯ

Не може бути жодного сумніву стосовно того, що церква Христа є еклесією, тілом, і що Христос Ісус є Головою Церкви, «а вона – Його тіло» (Еф. 1: 22, 23). Не може бути жодного сумніву, що різні члени церкви покликуються – притягуються в процесі вибору – зі світу людства. Свідоцтво Святого Письма на тему поклику також виглядає зрозумілим. Апостол Петро говорить, що церква є рід вибраний, тобто Бог має особливу мету або ціль у виборі церкви. Вона повинна «звіщати чесноти Того, Хто покликав її із темряви до дивного світла Свого», «щоб люди бачили її добрі діла та прославляли Отця її, що на небі» (1 Петр. 2: 9; Мт. 5: 16).
Ми питаємо про мету цього сяєва світла, і Святе Письмо відповідає, що воно матиме вплив на світ, докоряючи людям і показуючи їм приклад кращого способу життя, кращого дякування. Ми питаємо, чи це кінцева мета поклику. Святе Письмо відповідає, що ні, що церква покликана бути привілейованим людом і стати співспадкоємцями з її Господом в Його царстві. Ми питаємо далі, чи Він дійсно повинен мати царство. Святе Письмо відповідає: Так. При кінці цього Євангельського віку Він прийде, не як приношення за гріх, а як великий Цар, Пророк, Суддя, щоб розподіляти благословення, гарантоване Його смертю. Ми питаємо про частку церкви за теперішнього часу. Надходить відповідь, що ті, котрі вірно йдуть за Агнцем через добре і погане свідчення, котрі беруть свій хрест і йдуть за Ісусом, вважатимуться гідними бути Його співучасниками в царстві.

МІСІЯ ЦЕРКВИ

Ми питаємо, чи церква буде здатна подолати погані тенденції світу. Відповіддю є: Так. Сатана буде зв’язаний на тисячу років, щоб не зводити більше народи, поки не скінчиться тисяча років. Протягом тих років місією Спасителя буде благословити людство як «Сонце Праведності» з «лікуванням» в Його променях. І церква повинна мати частку з Ним в благословенні світу. Ми питаємо, чи це якась нова пропозиція, дана Богом, і надходить відповідь: Ні. Це був Божий план і мета ще перед закладенням світу. Це Євангеліє, або добра новина, проголошена спочатку Аврааму: «І благословляться в тобі всі племена землі» (1 М. 12: 3) і т.д.
Бог задумав благословити всіх членів людського роду, всі племена, і роди, і язики, мав на меті те, щоб це благословення прийшло до них через насіння Авраама. Юдейський народ був лише образним насінням; позаобразним насіння є Христос (Ісус Голова і церква, Його тіло), котрий буде «благословити всі племена землі». Але світ мусить чекати на своє благословення, доки церква не буде укомплектована, не перейде за завісу і не сяде з Христом на Його престолі.
Запитують про успіх благословення, який буде досягнутий працею церкви, і Святе Письмо відповідає, що «вклониться кожне коліно, і кожний язик визнає», і що знання Бога наповнить усю землю. Щодо того, чи це означає універсальне спасіння – що кожний буде спасенний – відповіддю є, що Бог подбав про те, щоб як усі померли в Адамі, так усі були оживлені, повернені до привілею осягнути вічне життя через заслугу Христової жертви, але щоб осягнення вічного життя залежало від способу, яким цей привілей буде вжитий. Нікого не будуть заставляти, чи змушувати.
Більшість людей має таку пошану до праведності, що коли нагорода за неї буде такою ж певною і бажаною, як є нагорода за гріх, то вони, без сумніву, надаватимуть перевагу тому, щоб поступати правильно. Багато-хто говорить нам, що їх майже примусили чинити зло. Зовсім небагато людей готові зректися гріха і ввійти на вузьку дорогу послуху та самопожертви. В той час як ті, котрі так поступають в цьому віці, повинні мати дуже особливу нагороду, інші, котрі люблять праведність і ненавидять беззаконня, матимуть, під правлінням Христового царства, усіляку допомогу без примусу. В своїх зусиллях вони співпрацюватимуть для праведності. Однак Святе Письмо з такою ж силою проголошує, що смерть як була первісною карою за гріх у випадку Адама, так і завжди буде карою за гріх, і що кожен, котрий впродовж майбутнього віку добровільно грішитиме, помре другою смертю, з якої не буде ніякого воскресіння, ніякого відкуплення, ніякої надії відновлення.

ЗЕМЛЯ МАЄ БУТИ МАЙБУТНІМ ДОМОМ ЛЮДИНИ

Перш ніж гріх увійшов у світ, божественним приготуванням для наших перших родичів був Едемський Сад. Коли ми думаємо про це, нехай наш розум, керований Словом Бога, звернеться до майбутнього; і в уяві ми побачимо відновлений Рай – не просто сад, а цілу землю, вчинену прекрасною, плодовитою, безгрішною, щасливою. Тоді ми пригадаємо натхнену обітницю, таку близьку нам – «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерті, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об. 21: 4, 5).
Пригадуючи слова запевнення св. Петра про цей славний «часи реституції всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пороків Своїх», ми бачимо, що в Божий «свій час» земля має бути приведена до досконалого стану, на початку задуманого для неї і зображеного в Едемі. Ми віримо, що той час недалеко, поруч. Ми бачимо, що надходить обіцяне благословення. Чим є наші численні зрошувальні системи на основі артезіанських джерел і на основі каналів, як не виконанням пророцтв, які відносяться до царювання Христа і благословення землі! «Води в пустині заб’ють джерелом, і потоки в степу. Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда» (Іс. 35: 6, 1).
Святе Письмо говорить нам, що після того, як Бог створив різні ранги духовних істот, Він створив людину, «мало меншою від ангелів» (Пс 8: 5). Людський рід почався від Адама і Єви, котрі мали здатність збагнути і оцінити божественне улаштування, чого не могли німі створіння. Бог учинив людину на Свою власну подобу. Факт, що гріх увійшов і привів Батька Адама під кару смерті не означає, що Небесний Отець змінив Своє улаштування. Мета, яку Він мав «на початку» ніколи не змінювалася.
Ми можемо розуміти причину того, чому цілий світ не був зроблений Едемом, а саме: Бог задумав випробувати цей рід. Згідно із записом Святого Письма, якщо б перша пара зберегла свою праведність, свою святість, то вона залишалася б досконалою і розмножила б досконалий рід; і якщо б не увійшов гріх, Бог мав би відповідальність за їх утримування. Але, передбачивши, що увійде гріх, Бог учинив досконалим тільки Едем і дозволив, щоб решта землі залишилась у незавершеному стані. Як наслідок, Бог сказав до Адама: «Проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину і осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб» (1 М. 3: 17-19).

НЕДОСКОНАЛІСТЬ ЗЕМЛІ Є БЛАГОСЛОВЕННЯМ ДЛЯ ЗІПСУТОЇ ЛЮДИНИ

Бог міг вчинити цілу землю досконалою так само легко, як Він «насадив» маленький сад Едем. Але Він передбачив, що якщо земля буде вдосконалена, смертна агонія буде довшою, а деградація людини більшою. Убогість світу сприяла стримуванню людей від більших глибин беззаконня. Вирок «у поті свойого лиця ти їстимеш хліб» був, очевидно, задуманий як благословення, щоб людина могла засвоїти уроки досвіду, борючись із землею за своє життя. Як Творець сказав людині про прокляття землі, воно було «через тебе [людину]». Отож людина має навчитися, що «заплата за гріх – смерть». Однак Небесний Отець не змінив Свого плану. Коли царство буде встановлене, земля дасть свій урожай, Бог запевнює нас: «Місце ніг Своїх Я пошаную» (Іс. 60: 13).
Едісон був знаряддям провидіння, щоб дати нам чудові електричні пристрої. Бурбанк та інші під божественним керівництвом зробили чудеса в садівництві. Які чудові фрукти і квіти з’явилися внаслідок цього! Важко уявити щось ближче досконалості чи то в стародавньому Едемі, чи у всесвітньому Едемі, який буде встановлений! Говорячи про «часи реституції», Пророк заявляє, що «земля врожай свій дала» (Пс. 67: 7). Ми бачимо приготування до виконання цієї обітниці.
Кілька років тому один фермер з Вірджинії знайшов величезну рослину пшениці – із сто сорока двома стеблами, кожне з яких мало добре розвинутий колос – плід одного зерна пшениці! Під назвою «Чудо-пшениця» її тепер поступово розводять в різних частинах країни. Виглядає, що середній врожай буде близько дванадцяти сотень зерен з однієї зернини. В той особливий рік було знайдено такий самий особливий овес, рослина виросла дика на обочині. Те саме божественне провидіння, на додаток, скеровує наших хіміків до економічних методів добування азоту з повітря для підживлення ґрунту і таким чином збільшення благословення землі у виконанні Божої обітниці, що Він вчинить Свій підніжок славним.
Чому земля не зроблена славною вже? Відповіддю є, що Бог спочатку дозволяє цьому роду розмножитися. Коли б люди були досконалими, вони могли б навчитися лекцій про гріховність гріха таким самим чином як навчилися ангели. Але спішачи чинити гріх, люди навчилися спочатку зла і були об’єктом всяких напастей гріха і смерті. Ангели засвоїли інший урок – що таке праведність, що таке добро – не лише теоретично, але й в сенсі оцінювання.

ЛЮДСТВО ЗАСВОЇТЬ ДРУГИЙ УРОК

Тепер Бог вибирає церкву. Як тільки церква буде укомплектована, людство отримає нагоду засвоїти урок праведності, знання Бога і буде підняте з гріха і смерті, з немочей, які прийшли на нього через гріх. Цей час підняття чітко позначений в Святому Письмі як «часи реституції» – відновлення всього, що було втрачене. Оскільки втраченою була людська досконалість і блаженство Едему, людство не отримає небесного, а земне благословення. Божа воля буде виконана. Світ буде приведений до досконалості протягом тисячі років царювання Месії. Найважливіша частина реституційної праці стосується людини. Тверде, кам’яне самолюбство серця, поширене по всьому світі, не є ані Богоподібністю, ані славою для Бога.
«Людська нелюдськість до людини
Скорботи незліченні чинить».
Дев’ятнадцять століть проповідування показують, що лікування цього недугу нам не під силу, і що лише дехто бажає шукати Господнього духа лагідності і доброти. Але великий Цар Слави є також Добрим Лікарем. Тільки Він може вилікувати недугу гріха та її наслідки. Через Нього Божа обітниця для Ізраїлю буде виконана: «І викину камінне серце із вашого тіла, і дам вам серце із плоті» (Єз. 36: 26). Ця праця продовжиться від Ізраїлю до всіх родів землі, піднімаючи всіх охочих і слухняних з гріха і смерті до всього того, що було втрачене в Едемі і відкуплене на Голгофі. Дякувати Богу, що неохочі і неслухняні не будуть відправлені на вічні муки, а на «другу смерть» – «вічну погибель». Вдосконалена земля пробуватиме повік для досконалої істоти, людини.

ГОЛОВУВАННЯ ХРИСТА

Бог задумав учинити нове створіння. В зв’язку з цим Він використовує нагоду кликати церкву, яка має бути з’єднана з її Господом в божественній природі, набагато вищій від усякого уряду, і влади, і всякого ймення, що назване. Отож остаточно, коли всі добровільні грішники будуть знищені, бачимо, як стверджує Святе Письмо, що буде чути як «кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і на морі» говорить: «Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві – благословення, і честь, і слава на вічні віки» (Об. 5: 13). Так Господь збере всіх вірних на небі і на землі під головування Христа, Головою Котрого є Єгова (Еф. 1: 10).

R5057, (1912 р.)