БОЖЕ ПШЕНИЧНЕ ПОЛЕ
Матвія 13: 24-30; 36-43

“Зберіть перше кукіль і його пов’яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї” (вірш 30).
Наші міжнародні недільні лекції особливо допомогли цього року. Ми раді, що обрали стільки лекцій про Царство. Досі ця тема не була достатньо висвітлена, враховуючи її важливе місце в Біблії – від обітниці, даної Аврааму і записаної в 1 Кн. Мойсея, до опису Об’явлення. Вона також показує повне встановлення Царства, зв’язання сатани та тисячолітнє процвітання як результат того, що “кожне створіння, що воно на небі, і на землі”, кланятиметься Всемогутньому і прославлятиме Його, що буде скасовано гріх, сльози та смерть (1 М. 22: 18; Об. 20: 2; 21: 4; 5: 13).
Сьогоднішня лекція – це ще інша притча про Царство, одна з небагатьох, яку Учитель пояснив докладно і на основі якої потрібно інтерпретувати всі інші. Вона змальовує Царство в зародку, а не Царство в славі. Іншими словами, ця притча також стосується Євангельського віку та праці вибору Церкви. Таким чином, вона зображує весь вік від початку аж до кінця.

“ПОЛЕ – ЦЕ СВІТ”

Особисте служіння нашого Господа було тільки для юдеїв. Так само Його учні певний час трудилися тільки для юдеїв – до кінця “сімдесяти тижнів” обіцяної Божественної милості для цього народу. Згадані символічні тижні закінчилися через три з половиною роки після розп’яття Ісуса. Тоді двері відчинилися також для поган, з яких Корнилій був першим наверненим (Дії 10: 1-48).
Притча також показує нам сам початок Господнього поклику Своєї Нареченої з усіх народів, а не тільки з юдеїв, хоча в Божественному Плані було обов’язковим, щоб вони перші мали нагоду. Св. Павло так і каже, звертаючись до юдеїв: “До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте,.. то ось до поган ми звертаємось” (Дії 13: 46). Увесь світ був “полем”, на якому мало бути посіяне “добре насіння”. Цим “добрим насінням” не є кожне послання, а строго визначене, “Євангеліє Царства”.
Ісус та апостоли сіяли “добре насіння”, і всі Його вірні послідовники з тих пір уповноважені продовжувати цю працю в Його імені, що вони й робили так чи інакше. Однак противник, сатана, як показує притча, приніс фальшиві науки, фальшиві вчення, зовсім інший вид насіння, ніж “насіння” Царства, і розсіяв його скрізь по пшеничному полю. Наслідком сьогодні є “кукіль”, такий буйний і такий показний, що йому здається, що він є “пшеницею”, і, загалом, світ вважає його таким.
Клас пшениці вважається “народом особливим” (Гиж.). Його надії та прагнення в житті спрямовані на те, щоб приносити добрий плід і “звіщати чесноти Того, Хто покликав нас із темряви”. З його добрих плодів апостол згадує покору та лагідність, що дозволяє йому нахилятися під власною вагою, тоді як “кукіль” стоїть пихато, прямо, демонструючи свій “вигляд благочестя”, якому, однак, бракує сили.

“ХАЙ РАЗОМ ОБОЄ РОСТУТЬ АЖ ДО ЖНИВ”

Господь знав увесь час, що сатана діятиме з наміром перекрутити Правду з допомогою фальшивих наук, ціллю яких буде спотворення та применшення Євангелія Царства та дітей Царства. Однак Він дозволив, щоб так сталося, переконаний, що в кінці матиме врожай, якого сподівався, і дуже задоволений з того, що дав великий урок з присутності “куколю” і з того, як Він остаточно потрактує “пшеницю”.
Господь міг перешкодити противнику запровадити фальшиві науки в перших століттях або ж міг багато століть тому розділити класи пшениці і куколю, але це, як показує притча, не входило в Його наміри. Він хотів, щоб “разом обоє росли аж до жнив”. Тож відомо, що справжні християни та ті, які імітували християн, жили пліч-о-пліч у тому ж місті, у тому ж домі і часто у тій самій сім’ї: одні – як результат справжнього євангельського Послання Царства, яке веде до повного посвячення та зачаття Святим Духом і до входження в нове життя, а інші – маючи тільки “вигляд благочестя” упереміш зі світською мудрістю, земними амбіціями та самолюбними бажаннями.
Та кукіль не повинен рости завжди. Як був початок Віку, так буде і кінець. Як був час сіяти добре насіння, так буде час збирати, час Жнив. Деякі переклади містять слова: “Жнива – кінець світу”, що привело до неправильного розуміння. Йдеться не про кінець часу, ані про кінець землі – її знищення, ані про кінець Божественної милості. Вони лише означають кінець теперішнього Віку – завершення теперішньої епохи. Цей вік закінчиться тоді, коли він виконає передбачену для нього працю, коли повне число Божих вибраних виявиться вірним і готовим для “клуні”.

“А В ЖНИВА...”

Цей вираз означає, що Жнива цього Віку будуть не миттєвою справою, а поступовою, яка вимагатиме часу. Є причина вірити, що Жнива цього Віку є періодом у сорок років – стільки, скільки тривали Жнива Юдейського віку. У цьому часі Жнив мають відбутися дві речі: (1) кукіль буде зібраний у снопки, готовий до спалення – знищення; (2) пшениця ж у той самий час буде зібрана до клуні – небесної клуні. Це зібрання до небесної клуні в іншому місці представлене як переміна від земного до небесного стану, яка відбудеться для класу Нареченої в кінці жнив шляхом першого воскресіння. Вони “помруть як усі люди” (Хом.). У призначеному часі відбудеться їхня зміна у воскресінні, яка буде непомітною для людей: “Сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає, сіється тіло звичайне, встає тіло духовне”; “Вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років” (1 Кор. 15: 42-44; Об. 20: 6).

ПАЛЕННЯ КУКОЛЮ

“І вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня, і... буде там плач і скрегіт зубів”. Пам’ятаймо, що цим куколем не є весь світ людства, а лише та його частина, яка пов’язана з класом Царства, – частина, яка тепер дійсно вірить, що вона є Божим народом, так як думали про себе фарисеї в Жнивах Юдейського віку. Серед куколю буде два класи: один клас – ті, які “чинили беззаконня” (поводилися упереджено, несправедливо), та другий клас – ті, які змушували інших спотикатися. Безперечно, серед них буде багато учителів та проповідників, і тих, хто робив чуда.
Але не забуваймо, що ми розглядаємо притчу і що “кукіль” є символічним, так само як “піч” та “вогонь”. Суть інтерпретації в тому, що в кінці цього Віку, у часі Жнив, буде великий “час утиску” на всі народи, суспільство, уряди, фінансові інституції і т. п. Клас пшениці спасеться від цього “часу утиску” через переміну у воскресінні, а кукіль від нього не спасеться. Його повкидають в утиск, і він матиме частку з лицемірами.
Цей утиск не триватиме безконечно. Багато віршів Писання, здається, показують, що він буде жахливим, але дуже коротким, і буде на землі, а не в якомусь віддаленому місці. Коли вогонь цього великого дня анархії та утиску перестане палати, більше не буде куколю, більше не буде людей, які мали тільки вигляд благочестя та претензії на Царство, були зачаті неправдою. Усе людство зазнає великого упокорення і, як подає Святе Письмо, проявить готовність та палке бажання до Царства Месії, яке в той час буде встановлене. Воно буде “бажанням усіх народів” (Аг. 2: 7). Хто був колись куколем, а також решта стогнучого створіння, привітають це Царство та його благословення. У ньому клас пшениці, праведний, згромаджений, прославлений, “немов сонце засяє” для благословення всіх поколінь землі (Мт. 13: 43; Гал. 3: 29).

R5048 (1912 р.)