ДОКОРЯТИ ДІЛА ТЕМРЯВИ
Ефесян 5: 11-21

“Вино то насмішник, напій п’янкий – галасун” (Притчі Соломонові 20: 1).

Світло і темрява вживаються як образи та синоніми правди та неправди, праведності та гріха. Так “Бог є світло, і немає в Нім жодної темряви”. Ще Ісус сказав: “Я Світло для світу”. Також Він сказав про Своїх послідовників, коли залишав їх: “Ви світло для світу”; “Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі”.
І навпаки, сатана названий “князем темряви”; його панування неправедності названо “владою темряви”, а підвладні його впливу – “синами... темряви”. Злі вчинки всупереч Господу та праведності названі “ділами темряви”.
Коли наші перші батьки згрішили, вони втратили спільність з Богом і через неслухняність стали дітьми противника. Ісус казав до таких за Своїх днів: “Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете” (Ів. 8: 44). Ось так увесь рід потрапив під вплив темряви гріха. Ніч гріха, смутку та смерть триває вже шість тисяч років. У нас є обітниця славного ранку, коли Месія царюватиме, коли сатана буде “зв’язаний на тисячу років” і коли “зійде Сонце Правди та лікування в проміннях Його”.
Та ранок ще не настав; ми сприймаємо його тільки вірою, надією. Божі обітниці про цей славний ранок образно названі “світлом” і становлять Біблію. Святе Письмо, розповівши, що темрява вкриває землю і густа темрява язичників, говорить також, що Біблія є світлом на стежці Божого народу серед темряви. “Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї” (Пс. 119: 105). Св. Петро сказав: “І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися” (2 Петр. 1: 19).

СВІТЛО ДОКОРЯЄ ТЕМРЯВУ

Отже, в теперішньому часі маси людей у світі (введені в оману, поневолені та сп’янілі від неуцтва, забобонів та хитрощів противника) у цілому симпатизують темряві, в якій перебувають. Вони народилися в ній і настільки звикли до неї, що коли б у якусь мить опинилися в присутності світла, то були б спантеличені. У світі небагато носіїв світла. Щоправда, перепис населення повідомляє про чотириста мільйонів християн, та, на жаль, більшість з них не проявляє жодних ознак того, що вона коли-небудь бачила справжнє світло, а багато хто, отримавши світло, ховає його під посудину, аж воно згасне.
Дійсно, сьогодні так само вірно, як за днів Ісуса, що мало хто з людей має справжнє світло Євангелія Бога (Святий Дух, який освітлює їхні розуми та серця) і ставить це світло на свічник, щоб воно давало світло в темряві.
І хоча їх мало, проте вони дуже вартісні перед Господом. Він називає їх Своїми святими, Своїми коштовностями, і говорить, що в Його другому приході, перед встановленням Його Царства, яке керуватиме світом, вони як клас Його коштовностей будуть зібрані до Нього за завісу – змінені силою Першого Воскресіння з людської до божественної природи. Він говорить, що збере їх як Свою справжню “пшеницю” в жниві цього Віку до Своєї небесної стодоли – “раптом, як оком змигнути”. “Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця” (Мт. 13: 43).
Саме до останнього класу звертається апостол у цій лекції – до того ж класу, до якого звертався Спаситель, кажучи: “Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство” (Лк. 12: 32). Коли Отець дасть їм Царство як співспадкоємцям Відкупителя, все зміниться. Князь Темряви буде зв’язаний на тисячу років. Князь Світла даватиме світло, щоб розсіяти всю темряву та випари гріха, неуцтва та забобонів.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НОСІЇВ СВІТЛА

У сьогоднішній лекції апостол пояснює відповідальність цих носіїв світла. Вони представляють Бога в темному, вкритому мороком світі; вони представляють Справедливість, Мудрість, Любов та Силу Бога. Їм не під силу зробити так, щоб усе це славне світло вже зараз сяяло перед людьми настільки, щоб розсіяти густий морок, але вони можуть зробити багато, щоб прославити свого Отця і хоч частково розігнати темряву, щоб декому розвиднілось. На всіх із них покладений такий обов’язок. Але не треба сподіватися, що вони навернуть світ. Ні, вони повинні тільки знайти достатню кількість тих, які схожі характером на них, для завершення вибору до членства в Церкві, у класі Нареченої, співспадкоємцях. Вірність та запал у цій службі покаже, чи вони гідні місця в класі Нареченої, а якщо гідні, то яке високе становище займатимуть. Тому радо слухаймось Божественного Слова щодо цих зобов’язань.
Ми не повинні “брати участі в безплідних ділах темряви, а радше їх картати” (Хом.). Як переконливо, як однозначно: абсолютно нічого не мати з ними! Більше того, ми не повинні обмежуватися негативним ставленням до них, а повинні картати їх. Як би розумно ми не намагалися виконувати ці вимоги, вони викличуть до нас ворожість, немилість та розчарування багатьох тих, кого ми любимо і чиєї доброї думки так прагнемо. Та ми, як вірні воїни Господа Ісуса Христа, повинні бути відданими, вірними. Хто соромиться Учителя та Його Слова і принципів праведності, які Він відстоює, того Спаситель посоромиться, коли прийде встановити Своє Царство, порахуватися зі Своїми слугами.
Мабуть, апостол не має на увазі, що ми повинні картати все, що не погоджується з нашими високими ідеалами на основі Божественного Закону і Божественної волі, тому він згадує тут речі, які слід картати, кажучи: “Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно” – нечисті, непристойні речі. Їх, очевидно, апостол і мав на думці. Ми, стикаючись з такими речами, повинні показати наше несхвалення.
Це не означає, що ми повинні залишити проповідування Євангелія і піти “відвідувати нетрі”, щоб викривати “пороки”. Це, мабуть, також не означає, що ми повинні публічно засуджувати зло, але напевно означає, що наше життя повинно бути настільки протилежним до всіх грішних та нечистих речей, щоб усі пізнали, що ми були з Ісусом і навчилися від Нього. Такою, очевидно, є думка апостола у вірші 13. Нам не обов’язково перейматися тим, що світ влаштовує пануюча темрява та гріх. Навпаки, як висуває припущення апостол (вірш 14), деякі сплять і тому не розуміють різниці між світлом і темрявою. Деякі з них, коли б цілковито прокинулися, були б раді пізнати Христа і справжнє світло.

ПОВОДЬТЕСЯ ОБЕРЕЖНО

З огляду на це, каже апостол, послідовники Ісуса повинні бути уважними, поводитися в житті обережно, бути мудрими, а не безрозсудними, не марнувати час, а викуповувати його, забирати у світських турбот та задоволень, більше використовувати його в службі Учителю, розуміючи, що дні лихі і що потрібна вся наша енергія, якщо ми маємо “вести добрий бій” за світло проти темряви гріха. Щоб це робити, потрібно вивчати і розуміти волю Господа.
Якщо деякі п’яніють від надмірного вживання вина, то ми повинні наповнятися іншим вином – Святим Духом. Якщо деякі шукають утіхи і полегшення в одурманюючому зіллі, то ми повинні намагатися набиратися розуму Христа. Це духовне відсвіження приведе нас до псалмів та гімнів, звеселяючи наше серце перед Господом і дякуючи за Божу милість у Христі.

R5038 (1912 р.)