ТАЄМНИЦЯ ЦАРСТВА
Марка 4: 1-20
“Прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі” (Якова 1: 21).
Спасіння, відкрите в теперішньому часі, доступне тільки через віру, а віра залежить від міри знання (об’явлення), і це знання (об’явлення) прийшло до нас від Бога, як сказав св. Петро: “Звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим”. Бог у цьому Віці покликує клас, наділений вухами, щоб оцінювати Його Послання. Це переважно знеможені та обтяжені, хворі гріхом, здебільшого вбогі цього світу, багаті вірою.
Недостатньо чути Послання, недостатньо прийняти його, покинути гріх і посвятити своє життя Богу та Його службі, бути прийнятим через заслугу Ісуса та зачатим Святим Духом. З цієї миті такі особи, можна сказати, спасенні та мають вічне життя, якщо будуть дотримуватися відповідного шляху. Цей шлях вимагає постійного вивчення Божественних настанов та обітниць, прояву віри та молитви, слухняності та довіри аж до кінця.
Ціль цієї лекції – показати наскільки важливо мати правильну духовну їжу, споживати її і не дозволяти, щоб земні надії, цілі та амбіції заглушили нову природу. Хто так переможе, успадкує з Ісусом Його славне Месіанське тисячолітнє Царство, яке має благословити Ізраїль і через Ізраїль всі племена землі.
Ісус дав притчу про Сіяча “доброго насіння”. Деяке насіння впало на узбіччя, і його повидзьобували пташки; деяке впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, і воно не принесло жодного плоду; деяке впало між терня, яке заглушило його; деяке впало в добрий ґрунт і принесло плід у тридцятеро, у шістдесят і в сто раз. Учні були здивовані і не могли зрозуміти цього, тому вони запитали Великого Учителя про значення.
Він відповів, що готовий пояснити їм цю притчу, що вона стосується Божого Царства, і її не можуть зрозуміти сторонні. Він пояснив, що завжди говорить притчами тому, щоб люди загально бачили і чули, та не розуміли, тому що натовп, навіть юдеїв, не був у такому стані серця, щоб зрозуміти і мати користь із цих лекцій про Царство. Тільки ті, які прагнули стати членами класу Царства і були готові прийняти суворі вимоги “вузької дороги”, могли повною мірою і виразно зрозуміти притчі про Царство. Це відповідає усім Божим діям у теперішньому часі. Читаємо: “І цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні [перед Богом] зрозуміють”. Читаємо ще: “Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм”.
У 13 вірші Учитель дає зрозуміти, що ця притча мала служити Його послідовникам загальним ключем до інтерпретації всіх Його притч. “Насіння” не означає буквального насіння, “птахи” не означають птахів, “терня” не означає терня і т. п. Далі Великий Учитель розтлумачив притчу: (1) Посіяне насіння представляє Боже Слово. Більше того, воно представляє ту частину, ту рису Божого Слова, яка стосується Царства.
Це показано в описі тієї ж притчі св. Матвієм (Мт. 13: 19): “До кожного, хто слухає слово [Послання] про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою”. Наша лекція каже, що лукавий – це сатана. Сатана та його злі знаряддя показані в притчі як “птахи”, і лекція в тому, що скільки б ми не читали чи не чули проповідей про Євангеліє Царства, ми не будемо мати користі з того, чого не розуміємо.
Очевидно, більшість дослідження Біблії та читання на релігійну тему губиться через нерозуміння. Друга причина, чому “добре насіння” не потрапляє в розум, у тому, що серце не є в стані сприйняття. Воно тверде, немов узбіччя. Спаситель не хоче, щоб такі тверді серця, самолюбні серця, пихаті серця розуміли Його притчі та славний План щодо Царства, який вони пояснюють.
(2) Насіння, посіяне в кам’янистому місці, представляє тих, які, почувши Послання Царства, радіють. Вони кажуть: “Як це гарно звучить! Який чудовий час буде, коли Месія пануватиме в праведності, щоб благословити світ і підняти бідних, деградованих членів роду Адама! Який великий привілей стати членами Нареченої Христа, бути з Ним у Його славній праці Царства!”. Але клас, показаний в кам’янистому ґрунті, має неглибокий характер, керується тільки емоціями.
“Насіння”, тобто Послання Царства, яке вони слухали з такою радістю на початку, ніколи не дозріває в їхньому серці, бо вони надто поверхневі, надто обмежені у своїй любові до праведності. За їхньою зовнішністю ховається тверде та самолюбне серце, тому, коли вони бачать, що добре Насіння Царства непопулярне і принесе їм той чи інший докір, зневагу або переслідування, весь їхній запал щезає, а ентузіазм закінчується. Послання Царства не може принести в них бажаного плоду. Проблема не в Насінні, ані в Сіячі і не в сонці переслідування, потрібному для дозрівання, а в тому, що їхнє серце не таке, яке має бути, а тверде, кам’яне.
(3) Насіння, посіяне в ґрунт із терням, представляє тих, які мають добре серце, чули Послання Царства, оцінили його, зраділи йому, однак їхнє серце поділене. Вони дозволяють цьогосвітнім турботам та любові до багатства здобути стільки місця в почуттях свого серця, що Послання Царства не має змоги принести плід, який подобається Господу.
Зверніть увагу на те, що це терня не представляє, як деякі думають, азартні витівки, гру в карти, проведення часу в барах та інших місцях сумнівної репутації, ані таємні гріхи чи пороки. Жодна з цих речей не повинна захоплювати християн взагалі. Учитель виразно каже нам, що терня представляє “клопоти цьогосвітні й оману багатства”. Ось так кожний християнин і кожна християнка, які прийняли Послання Царства і дозволили життєвим клопотам та омані багатства заглушити і розладнати їхні плани щодо Царства, показані в цій притчі. Ґрунт із терням представляє клас, до якого належать дуже гарні люди, гостинні, освічені і т. д.
(4) Судячи з притчі, буде три класи віруючих, які здобудуть Царство, або ж, як би ми сказали, усі вони будуть одним класом у тому значенні, що принесуть один вид плоду, і Господь прийме їх як спадкоємців у Його Царстві. Різниця між ними полягатиме в кількості принесеного плоду – одні в тридцятеро, інші – у шістдесят раз, а ще інші – у сто раз.
Господь не пояснює різниці між цими плодами, але ми можемо зробити висновок, що кількість плоду буде вимірюватися любов’ю та запалом серця. Ті, які найкраще оцінюють і мають повну любов, будуть найбільш діяльними в пізнанні та виконанні волі Учителя і принесуть найбільше плоду – у сто раз. Вони також займатимуть головні місця в Царстві.
Св. Павло каже, що як зоря відрізняється від зорі славою, так і ті, хто удостоїться Першого Воскресіння, повиходять славними істотами, але деякі з них будуть сяяти більш яскравим блиском за свій великий запал і, відповідно, за свою велику схожість на Відкупителя та Господа. Ісус так само згадує відмінність між тими, які сидітимуть із Ним на Його Престолі. Він запевнив Якова та Івана, що якщо вони готові пити Його чашу та христитися в Його смерть, вони обов’язково сидітимуть із Ним на Його Престолі, але чи вони займуть головні почесні та особливі місця, вирішувати не Йому. Ці місця будуть дані так, як вирішить Отець, тобто згідно з принципами справедливості, заслужено. Почесні місця поруч із Відкупителем займатимуть ті, хто в цьому житті покаже перед Богом найвищу подібність до Його характеру, запал, любов до Бога, Правди та братів.
Ми не повинні думати, що ті, кого представляє ґрунт із терням та узбіччя, зазнають вічних мук за свою невірність щодо Царства, ані не повинні думати, що інші, які взагалі не чули про Царство в теперішньому житті, зазнають за це вічних мук. Тим не менше, всі вони втратять величезний привілей та славне благословення брати участь у Царстві, незалежно від того, чого б вони досягли під реституційними благословеннями, які це Царство запровадить для благословення всього людства.
R5038 (1912 р.)