ПРОБА ВИТРИВАЛОСТІ

“Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв’язує” (1 Царів 20: 11).
Проба витривалості, безперечно, є однією з найсуворіших проб вірності, на яку виставлена вибрана Церква, Тіло Христа. Це – проба, яка справджує міць кожної іншої чесноти та благодаті, і жоден воїн хреста не буде увінчаний лаврами перемоги, якщо не встоїть у цій пробі. Християнське життя – сутичка, і згадані слова одного з царів Ізраїлю до хвалькуватих ворогів Господнього народу стосуються не тільки кожного нового рекрута в Господньому війську, але й усіх, хто ще не закінчив доброї боротьби віри.
Перший порив ентузіазму в Господній службі, наскільки ми здатні оцінити його і справді оцінюємо, може бути лише ранніми сходами поверхневого ґрунту серця, яке одразу приймає Правду з радістю, але, не маючи кореня в собі, триває якийсь час, а потім, коли постають утиски та переслідування, зараз спокушується (Мр. 4: 16, 17). Такі характери не можуть вистояти у вогняних пробах цього “злого дня”, про який написано, що “огонь [цього дня] діло кожного випробує, яке воно є” (1 Кор. 3: 13).

ПОТРЕБА У ПОВНІЙ ЗБРОЇ

Тому апостол Петро каже: “Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немовби чужому випадку для вас” (1 Петр. 4: 12). Усі з вибраної Церкви повинні бути випробувані, і блаженний той, хто витримає до кінця. Певне пророче Слово звертає увагу на конфлікти та великі випробування під час заключних сцен історії Церкви. Ілля, образ Тіла Христа, закінчив свій земний шлях і був підхоплений вихором у вогняній колісниці, що є переконливим символом бур та великих утисків. Іван, інший образ Церкви, був кинутий до в’язниці, а тоді обезглавлений. Тому ми маємо пересторогу про велику потребу у всій Божій зброї, якщо маємо встояти в цьому “злому дні” (Виклади Святого Письма, том 2, розд. 8).
Отже, кожному, хто розраховує на нагороду нашого високого поклику, треба зміцнитися перед лицем ще суворіших конфліктів та випробувань віри і терпеливості, які можуть несподівано і без жодного попередження прийти на нього. У битві цього дня, як і в інших битвах, ворог намагається захопити зненацька, несподівано атакувати та здолати Господній народ, Тому єдиним приготуванням, яке можна провести перед лицем таких крайнощів, є постійна пильність, молитва і вдягнення на себе усієї Божої зброї – Правди і духа Правди.

КУДИ ВИ ПІДЕТЕ?

“Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете”. Жодна інша благодать не буде потрібнішою, ніж ця, під час важких вогняних випробувань “злого дня”, тому що без великої терпеливості жодна людина не може витримати до кінця. На своєму шляху християнин час від часу потрапляє в нові кризові ситуації. Часто вони можуть здатися буденними, однак він розуміє, що вони можуть стати поворотним пунктом на його християнському шляху. Хто цього не зауважив? Приходять спокуси відпочити від втоми від добрих вчинків і вибрати легший шлях; або виростає малопомітний корінь пихи чи амбіції з пропозиціями шляхів і засобів для їх підживлення та задоволення. Нарешті приходить вирішальна мить, коли ви повинні вибрати той чи інший шлях, і тут настає криза!
Куди ви підете? Правдоподібно ви підете в напрямку, куди вас вели почуття, які ви плекали досі, яким би не був цей шлях – правильним чи неправильним. Якщо це неправильний шлях, то цілком ймовірно, що ви не зможете розпізнати його виразно, тому що почуття, які ви плекали віддавна, будуть спотворювати ваші судження. “Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерті” (Пр. 14: 12). Тому важливою є молитва, щоб у кожній кризі ми могли пройти пробу успішно! Також ми не можемо безпечно затриматися і помолитися, поки ця криза не прийде на нас. Але таким повинен бути наш постійний стан.

ТІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВПОРАТИСЯ З ВИПРОБУВАННЯМИ, БУДУТЬ ПЕРЕМОЖЦЯМИ

Життя воїна, який завжди є напоготові й пильнує обов’язок, жодним чином не є легким. Також Святе Письмо не дає приводу для таких сподівань. Навпаки, воно каже: “А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса”; “Борись доброю боротьбою віри” (Кул.) і т. д. Однак багато християн має цілком протилежні уявлення. Ідеалом їхнього християнського життя є життя без легкого вітерця чи бурі. Це мала би бути якась постійна тиша. Таке життя справді було можливим раніше, але не зараз, хоча світ, плоть та диявол завжди чинили опір і завжди отримували опір з боку кожного вірного воїна хреста. Але сьогодні опозиція стає з дня на день інтенсивнішою, бо сатана розуміє, що його час короткий, і він повний рішучості з допомогою усіх засобів здійснювати свій вплив, щоб протидіяти завершенню Господнього плану возвеличення Церкви.
У результаті, під час цього жнивного періоду ми мали численні та суворі бурі протистояння, а ще суворіші випробування, не сумніваємось, чекають попереду. Але ті, хто з переможною вірою здатний подолати їх усіх – хто терпеливо зносить їх, хто плекає в собі дух Христа з його плодами та благодатями, хто мужньо веде добру боротьбу, а не відступає з поля бою, – будуть “переможцями”, яких увінчають лаврами перемоги, коли настане день коронації.

R4956 (1912 р.)