НАЙБІЛЬШИЙ ПРОРОК
Луки 1: 57-80

“Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій” (вірш 68).
Про Івана Христителя Ісус сказав так: “Кажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього” (Лк. 7: 28). Ці слова дуже істотні, бо показують нам, що Іван був останнім з пророків, звіщаючи прихід Месії й початок великої праці вибору з-посеред грішників відданого класу, який мав бути разом з Відкупителем у Його Месіанському Царстві та славі. Іван не міг належати до класу Царства. Його велична праця припинилася перед завершенням жертви Відкупителя – перед настанням благословень П’ятидесятниці, коли деякі були прийняті як співспадкоємці з Христом у Його Царстві. Сам Іван, здається, розумів це, бо сказав: “Хто має заручену, той молодий”, а я – дружко Молодого і радий чути Його голос (Ів. 3: 29).

ІВАН – “МИЛІСТЬ ВІД БОГА”

Іван Христитель народився саме так, як заповідав ангел Гавриїл. Восьмого дня його обрізали та дали йому ім’я. Родичі наполягали на імені його батька, та батько й мати назвали його Іваном, після чого до німого Захарії одразу повернулася мова. Його віра зміцнилася. Він затріумфував над усіма сумнівами і показав це, коли дав ім’я, про яке казав Гавриїл. Ім’я Іван має чудове значення – “Милість від Бога”.
Іван був особливою людиною в тому, що не мав іншої мети, іншого прагнення в житті, окрім бажання бути Божим посланцем – проповідувати Його Помазанця і приготувати народ до важких випробувань та перевірки характеру, які, як звістив Малахія, прийдуть разом зі з’явленням Месії, Який “засяде, як той, що топить і прочищує срібло. Очистить синів Левія,.. і вони будуть тими, що приносять Господеві жертву справедливо” (Хом.). Тому під час свого служіння Іван сказав: “Боже Царство наблизилось”. Віруйте в благу вість. Покайтесь, наверніться. Будьте готові до участі в цьому Царстві.
Труднощі прийшли несподівано. Месія не народився як спадкоємець земних багатств, титулу чи репутації, і те, чого Він зазнав, а також Його вчення відрізнялися від усього, чого сподівалися законовчителі. Опозиція з боку грішників, а також несприйняття Ісусом неправди та лицемірства того часу принесли вогонь, який став очищенням для декого з них, зробивши їх позаобразними левитами, посвяченим народом, з якого багато стали позаобразними священиками, віддаючи своє тіло на живу жертву, стаючи послідовниками Відкупителя.

ПРОРОЦТВО ЗАХАРІЇ

Св. Петро виразно говорить про пророків Старого Завіту, кажучи, що “звіщали його [пророцтво] святі Божі мужі, проваджені Духом Святим”. Він дає зрозуміти, що вони часто говорили правди, глибші й ширші, ніж самі це усвідомлювали – правди, які повною мірою мали бути об’явлені тільки в майбутньому. Це вірно і в стосунку до пророцтва Захарії, про яке йдеться в цій лекції. Вірші 68-70 становлять першу частину пророцтва: спочатку воно говорить про славу для Бога, Джерело всякого доброго й досконалого дару. Йому належить уся честь і хвала за виконання давніх милостивих обітниць, Він “зглянувся й визволив люд Свій! Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги”, на основі цих обітниць. Тут, як зазвичай є в пророцтвах, про речі, які мають виконатися, сказано, немовби вони вже відбулися.
Оскільки Іван Христитель народився за шість місяців до Ісуса, то це означає, що тоді, коли було дане це пророцтво, зачаття Ісуса вже відбулося. Святий Дух говорив про речі, які вже почалися, але ще не завершилися, проте немовби вже виконалися. Він “зглянувся й визволив люд Свій”. Слово “визволив” стосується не тільки викупної праці, виконаної Ісусом у посвяченні Свого життя при хрищенні й до завершення жертви на Голгофі, але є достатньо широким, щоб охоплювати всю працю навернення людства.
Мала частина нашого роду (“вибрані”) навернулася під час Євангельського віку. Однак Святе Письмо запевняє нас, що тисячолітнє Месіанське царювання буде з метою відкупити, повернути з-під влади гріха та смерті Адама і тих його дітей, які будуть готові прийняти Божественну милість, коли вона буде представлена їхній увазі. Тому важливість цієї першої строфи, першої частини цього поетичного пророцтва така: Господу нехай буде хвала за те, що прийшов час на велике благословення, обіцяне з давніх-давен.

ВИЗВОЛЕННЯ ВІД ВОРОГІВ

Друга частина, друга строфа цієї пророчої поеми міститься у віршах зі 71 по 75. Вона стосується визволення Божого народу від влади його ворогів. Важлива думка втому, що ніхто, окрім Божого народу, ніколи не буде визволений від згаданих тут ворогів. Однак багато хто в минулому, як і тепер, був ворогом через злі вчинки – не навмисне злим, але засліпленим богом цього світу, оманою багатства, слабкістю деградованої плоті й т. д.
Під час тисячолітнього царювання Месії, коли всі сліпі очі розплющаться і всі глухі вуха відчиняться, коли знання про славу Божого характеру буде виразно об’явлене, а жахливість гріха – повною мірою показана, багато тих, кого сатана сьогодні самовільно забрав у полон, схилять свої коліна перед Еммануїлом і визнають устами на славу Богу. Іншими словами, Ісус назвав Своїх послідовників Своєю “Малою Черідкою” теперішнього часу. Але під час Свого славного царювання Він збере іншу отару. Він сказав: “Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити... І буде отара одна й Один Пастир” (Ів. 10: 16).
“Одна отара й Один Пастир” не означає, що всі вівці будуть тієї ж природи. Навпаки, апостол говорить, що мета Божого Плану – остаточно “усе об’єднати в Христі [Пастирі], що на небі, і що на землі” (Еф. 1: 10). Серед “всього” цього Церква, Наречена, буде головною, на рівні божественної природи. Велика Громада, херувими та ангели будуть наступними по порядку, а відкуплене та відновлене людство у своїй людській досконалості буде найнижчого рангу в Божественній кошарі.
Св. Павло говорить про ворогів, від яких весь Божий народ остаточно буде визволений. Сатана є ворогом. Він буде зв’язаний на тисячу років і остаточно знищений. Гріх є ворогом, якого вдасться придушити у його різному вигляді під час Царства Месії. Читаємо: “Як ворог останній смерть знищиться”, а з нею гріб. Адамової смерті більше не буде. Ніхто вже не буде під її владою. Влада воскресіння звільнить усіх. Тільки ті, які грішать свідомо, навмисне, помруть Другою Смертю, яка не є ворогом.

ПІДГОТОВЧА ПРАЦЯ

Третя частина, третя строфа цієї пророчої поеми говорить про працю, виконану перед величним завершенням знищення всіх ворогів і підняття всіх, гідних того, щоб стати Божими синами. Про це написано у віршах зі 76 по 79.  Там сказано про те, як Іван Христитель буде предтечою особливого Господнього Слуги, Ісуса, щоби прокласти шлях для Його великої праці. Ця велика праця полягатиме в тому, щоб дати знання про спасіння тисячам, які вже були Божим народом, показати їм “високий поклик” теперішнього Віку. Ось так завдяки ласкавому милосердю Церква бачить “Ранкову Зорю”, “Світову Зірницю”, яка світить на неї перед сходом Сонця Праведності, яке розсіє темряву людства під час царювання Месії. Це менше світло теперішнього часу сяє в серця віруючих силою, яка освячує і запалює їх ревністю до Правди. Вони, у свою чергу, сяють на тих, які сидять у тіні смерті. Ця “Ранкова Зоря” веде ноги святих шляхом миру, навіть якщо вони ще є в часі утиску і перед запровадженням Нової Епохи.

R4940 (1911 р.)