"МЕНЕ, МЕНЕ, ТЕКЕЛ УПАРСІН"
Даниїла 5

"Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, – чи добре воно, чи лихе" (Екл. 12: 14).
Закон відплати діє. Добрі думки, добрі слова, добрі діла, безперечно, повинні принести добрі наслідки – раніше чи пізніше. Лихі думки, лихі слова, лихі діла, безперечно, повинні принести погані наслідки – раніше чи пізніше. Тепер дія цього божественного закону в світі, відплата за добрі і лихі діла, крім виняткових випадків, відбувається лише між юдеями і між християнами. Тому що лише юдеї і справжні християни ввійшли в угоду-споріднення з Богом. Правдивими є слова апостола: "Ввесь світ лежить у злі"; "Для невіруючих бог цього віку засліпив розум". Ще не прийшов обіцяний в пророцтвах час, коли "розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим" (Іс. 35: 5). Однак загальним чином Бог наглядає за справами світу, стримуючи зло, щоб не заходило задалеко, стаючи непоправним; стримуючи його також, щоб не нанесло справжньої шкоди тим, хто є в угоді-спорідненості з Ним, – юдеям і християнам.
Содом і Гоморра, Ніневія, Навуходоносор і наша сьогоднішня лекція говорять про винятки в Божому правилі діяльності лише з людьми, які є в угоді з Ним. Падіння царства Валтасара було не просто судом на нього, але частиною великого образу падіння прообразного Вавилону від руки прообразного Кіра.
Вавилонський цар, почуваючись безпечно в великих мурах своєї столиці, висота яких сягала трьохсот п’ятдесяти футів, бенкетував зі своїми генералами і вельможами. З цієї нагоди він виніс золотий посуд, забраний під час пограбування храму Соломона, щоб пригадати про їхні великі перемоги в минулому, – тріумф над юдеями і, як загально вважали, над Єговою, Богом юдеїв.
Посеред бенкету на зібраних сановників напав жах, коли вони побачили людську руку, яка писала на стіні бенкетного залу вогняними буквами: "Мене, мене, текел, упарсін". Мудреці і астрологи не могли прочитати написане або пояснити його. Тоді згадали про Даниїла і послали за ним. Він не лише прочитав, але й пояснив значення. Таємниця, очевидно, полягала в способі, яким літери були розташовані, самі по собі вони були халдейськими. Пророк Даниїл відмовився від нагород і почестей, обіцяних за пояснення. Він відкрито сказав цареві, що написане означає, що він був "зважений на вазі і знайдений легеньким". Вавилонське царство, таке далеке від сприяння інтересам людей, в дійсності деградувало від свого початкового стану. Нагода мала бути дана іншому народу – Медо-Персії. Пізніше універсальна імперія була дана грекам, ще пізніше – римлянам, а в кінці Бог дозволив те, що було назване "Святою Римською Імперією", або правлінням Христа. Кожна з них довела свою непридатність – свою нездатність принести світу благословення, яке, як проголошує Бог, в кінцевому рахунку зарясніє, коли відбудеться інавгурація справжнього Месіанського правління, і коли благословення та підняття людства стане "бажанням всіх народів".

ДІЛО КОЖНОГО БУДЕ ВИПРОБУВАНЕ

Ми говорили, що юдеї і християни, через угоду-спорідненість з Богом, тепер є на пробі – на суді. Бог часто проголошував це юдеям. Їхні недоліки караються не так, як недоліки інших, які не є в угоді-спорідненості з Богом, але їхні карання і шмагання мають на меті в кінцевому рахунку принести для них благословення. Якщо б не було переслідувань, які прийшли на юдеїв, вони не були б сьогодні відділеним і особливим народом, як задумав Бог, а отже, вони не були б готові, як народ, отримати і першими розділити славні благословення Месіанського царства. Відповідно до того, як вони зберігають вірність їхньому Закону і віру в Божі обітниці, вони будуть приготовані до виконання цих великих обітниць, які все ще є їхніми – земних обітниць реституції і т.д. (Дії 3: 19-23; Іс. 35).
Тоді як Божі обітниці для юдеїв стосуються земної фази царства і його благословень, Його обітниці для християн, які ввійшли в угоду, є духовними, небесними. Такі відгукуються на Боже запрошення: "Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною" (Пс. 50: 5). Ця угода жертвувати земні речі буде нагороджена небесними речами. В тій мірі, в якій вони є вірні своїй угоді жертви, вони будуть духовно відсвіжені, зміцнені волею та могутністю сили Його і багаті в Бога вірою та ділами. Ці багатства благодаті і духа, повне осягнення яких настане в першому воскресінні, сьогодні часто пов’язані з бідністю і земними смутками. Небесні речі повинні бути осягнуті лише тими, котрі жертвують земні речі. Прислухайтесь до слів Учителя: "Та й усі, хто хоче жити побожно в Христі Ісусі, – будуть переслідувані"; "Будь вірний до смерті, і Я тобі дам вінця життя" (2 Тим. 3: 12; Об. 2: 10).

ВСІ ЖНУТЬ ТЕ, ЩО СІЮТЬ

Впродовж тисячолітнього Месіанського царювання праведності світ буде мати справу з судом, тобто буде приведений на свої суди, свої випробування і свої критичні моменти. Але це будуть праведні випробування і критичні моменти, які даватимуть всім людям чесну пробу щодо вірності Богу. Наслідок цієї нагоди, або проби на вічне життя чи вічну смерть, прийде як наслідок великої викупної праці, завершеної на Голгофі. Це Божа воля, "щоб усі люди спаслися [відновилися] і прийшли до пізнання правди" (1 Тим. 2: 4). В цій славній епосі сатана буде зв’язаний, і пута гріха та смерті, які тепер лежать на нашому роді, будуть скинені, і всім буде дарована повна нагода повернення до блаженних умов і милостей, якими втішався батько Адам в своїй досконалості. Але, відкинувши цю милість, вони будуть знищені, і то безповоротно, в другій смерті.
Однак, хоча цей майбутній час буде справжнім випробувальним періодом для світу на вічне життя чи вічну смерть, ми не повинні забувати, що кожне добре діло і кожне лихе діло, вчинене сьогодні, принесе плоди в той час. Кожне добре діло, кожна добра думка, кожне добре слово має свій піднімаючий і благотворний вплив на характер. І кожне лихе слово, думка і діло має свій шкідливий вплив на характер. Кожна послуга, зроблена для когось з Господніх святих, вибраних членів, буде нагороджена. Кожне лихе діло, зроблене комусь з цих найменших, буде неодмінно покаране.
Таким чином світ людства тепер накопичує на запас допомоги або перешкоди для своїх вічних інтересів. Шляхетні, чесні, навіть якщо вони не стають християнами, тобто святими, матимуть відповідно краще становище в майбутній час проби. Нечестиві будуть мати відповідно більшу деградацію в майбутньому, і повиходять відповідно більш деградованими, і потребуватимуть відповідно більше шмагань, щоб піднятися з гріха, зіпсуття і смерті через допомогу Спасителя і прославленої церкви (1 Кор. 6: 2).