У ЛЕВ’ЯЧІЙ ЯМІ
Даниїла 6

"Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, – і визволяє їх" (Пс. 34: 8).
На той час Даниїл був уже старим чоловіком. Він довго служив, мудрий і вірний в управлінні державними справами, які були йому ввірені. Він бачив загибель вавилонської династії. На її місце прийшла імперія мідян і персів. Вони також віддали належне величному характеру Даниїла – його відданості принципам, його вірності як державного діяча, його послуху Богу і принципам праведності. Нова універсальна імперія була поділена на сто двадцять провінцій зі сто двадцятьма правителями. Над ними було три найвищі урядники. Над цими урядниками був цар Дарій, а над яким, як головний імператор, – Кір. Даниїл був одним з цих трьох найвищих урядників, поставлений за свою загальновизнану чесність і хист.
Яка похвала була віддана цьому шляхетному, посвяченому юдею, і як визнання його здібностей позначує широту розуму деяких правителів минулого! Їхнє бажання мати мужа з такою високою репутацією і авторитетом, здається, доводить їхні добрі наміри щодо управління світом. Звичайно, ми віримо, що це є правдою також про багатьох шляхетно мислячих сучасних монархів – що вони, наскільки здатні і у відповідності зі своїм недосконалим мисленням, призначають для своїх підданих найкращі уряди.
Особливістю царства Месії будуть не лише досконалі ідеали щодо людського правління, але й підтримка божественної сили, перед якою схилиться кожне коліно і яку в кінці кінців визнає кожен язик (Фил. 2: 10, 11).

ЗАВИДНИКИ ДАНИЇЛА

З усього того, що ми знаємо про уряди Сходу, теперішні і колишні, вони були повні непорядності, яку в наші дні називають хабарництвом. Ось ілюстрація: говорять, що в китайсько-японській війні контракти на виробництво гармат і іншого воєнного спорядження давались підприємцям, тісно пов’язаним з урядовими особами, і що при цьому проявлялось найбільш безсоромне шахрайство – наприклад, на фортифікаційні споруди постачали і встановлювали дерев’яні гармати, тоді як гроші, які були заплачені за справжні гармати, потрапили до кишені злодіїв. Муж, такий як Даниїл, на такому високому становищі, яке він займав як один з трьох найвищих урядників, або наглядачів, великої імперії, безперечно, стояв поперек дороги хабарникам – перешкоджав їхнім планам. Усвідомивши, що його не можливо скинути, першим кроком було знайти в ньому якийсь недолік, який би гарантував його усунення з посади. Але чесність і справедливість цього мужа взагалі не давала на це жодної надії.
Нарешті план був узгоджений. Вони знали, що основою всієї поведінки Даниїла в житті є його релігія. Вони мусили або підманути його з боку його посвячення Богу або ж взагалі не могли нічого зробити. До царя Дарія, як і до кожної іншої людини, була знайдена стежка через лестощі. На сході існував звичай тісного зв’язку царя з релігією. Він вважався улюбленцем свого бога, інакше не займав би такого високого становища.
Розробляючи цей план, високопоставлені змовники звернулися до царя з пропозицією, яка, як вони запевняли, допомогла б йому зміцнити і з’єднати різні частини його імперії. Ось ця пропозиція: на протязі місяця царя повинні визнавати єдиним засобом посередництва, або доступу, між його підданими і їхнім богом або богами. Заявлялось, що таке визнання підняло б гідність трону в очах народу. Царя Дарія це, звичайно, влестило, і він відразу погодився на цю пропозицію і дав наказ її виконати – ані на мить не задумуючись, що це могло означати у випадку Даниїла, ані на мить не підозрюючи, що його радники намагалися заманити його в пастку і законно вбити його найвідданішого урядовця.

ЩОДНЯ ТРИЧІ МОЛИВСЯ

Даниїл почув декрет, але не змінив свого звичаю кожного дня тричі молитися перед відкритим вікном свого дому, яке виходило на Єрусалим. Вранці, опівдні і ввечері він пригадував свого Бога і пригадував свої обіти вірності Йому і милостиві обітниці про Святу Землю, що вона ще буде центром цілої землі і Божого святого народу, що в кінці кінців через це божественні благословення поширяться на кожний народ, люд, рід і язик.
Дехто говорить, що гострити косу в час жнива не є тратою часу чи енергії. Так само і час, проведений в молитві, не є втраченим для життєвих справ. Незаперечно, що найкращі чоловіки і жінки в світі це ті, котрі моляться, і моляться регулярно, котрі стають на коліна, як робив Даниїл. Незаперечно, що хвилини, таким чином відібрані від життєвих справ, є добре проведеними хвилинами, які приносять більш, ніж відповідні благословення тому, хто поклоняється, і всім, з ким він має справу. Незаперечно, що неможливо жити посвяченим життям, нехтуючи молитвою. Чим був би Даниїл, якщо б не молився! Як збереглася б його віра в Бога в цій поганській країні? Як його відданість принципу підтримувала б його серед зіпсуття, якщо б він не мав єдності зі своїм Творцем? Для християн цей привілей є ще більш високим завдяки усвідомленню, що ми "маємо Заступника перед Отцем, – Ісуса Христа, Праведного", в Ім’я Якого, яке є понад усяке ймення, ми можемо з відвагою приступати до престолу небесної благодаті і приймати милість та для своєчасної допомоги знайти благодать (Євр. 4: 16).

ЄГОВА ПОСЛАВ СВОГО АНГЕЛА

Змовники слідкували за Даниїлом. Вони мали свідків, готових підтвердити, не що вони бачили, ніби Даниїл робив щось погане, але що він порушив указ, який підписав цар, попавшись в пастку. Справа була представлена цареві, і йому пригадали, що одним із законів імперії було, що навіть сам цар не міг змінити або відмінити виданого ним указу. Цар Дарій відчув себе зв’язаним по руках і ногах і пійманим в сильце – в пастку. Весь день він шукав способу, яким міг би відвернути наслідки свого царського наказу, але нічого не знайшов. Він пояснив справу Даниїлу, запевнюючи його, що він вірить, що його Бог здатний визволити його. Яке чудове свідоцтво чесності життя Даниїла!
Даниїла вкинули у лев’ячу яму, і на отвір ями був покладений камінь, і цар запечатав її своєю печаткою, як гарантію, що з неї ніхто не вийде. Та ніч, як нам сказано, була для нього дуже важкою. Він не міг ні про що думати, лише про свого вірного слугу, шляхетного мужа, з яким так несправедливо поступили. Йому було соромно за роль, яку він відіграв у цій справі. Рано вранці, після безсонної ночі, він вийшов, щоб покликати Даниїла, довідатись, чи він ще живий, чи ні. Якою великою була його радість, коли він взнав, що з Даниїлом все гаразд, що його Бог послав Свого ангела позатуляти пащі левам. Даниїла негайно підняли з ями! Даниїл був оправданий! Його Бог був оправданий! А цар тепер видав інший декрет – що ті радники, які таким чином шукали життя вірного мужа, самі повинні бути поставлені на випробування, будучи вкиненими в ту саму лев’ячу яму. А для них це означало загибель, що й підтвердилося.
О, якби кожний християнин міг і жив так високо понад світські критерії, як Даниїл, так щоб його вороги могли ясно бачити, що вони не мають жодної приключки, щоб його звинуватити, хіба що за його віру; що його Бог, якому він служить, є дійсно правдивим Богом.