МУДРІСТЬ ЗГОРИ
Даниїла 1: 8-20

“Добре не їсти м’яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне” (Римлян 14: 21).

Ми помітили, якими жорстокими були царі в давнину. Але добре було би помітити також, що інколи вони проявляли великодушність та розважливість. Це ілюструє нинішній урок. Серед тих, кого Навуходоносор забрав першими у полон з Єрусалима, приблизно за двадцять років до його знищення, було четверо молодих хлопців – Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія, які, очевидно, були шляхетного роду і мали релігійне виховання. Над цими полоненими не знущалися, і вони не стали рабами у звичному значенні слова. Зауваживши їхні інтелектуальні здібності, їх направили на навчання, щоб вони разом з іншими могли приєднатися до мудреців, радників царя. Усе це настільки відрізняється від кумівства, хабарництва та протекції наших днів, що здається майже немислимим.

Водночас цей випадок був керівництвом Божественного провидіння, адже постраждали не тільки бунтівники проти Бога в Ізраїлі, які потрапили в полон і пішли на вигнання, але й дехто найбільш відданий у своєму серці принципам Божественного Закону. З цього можна навчитися уроку, що Бог здатний зробити так, щоб навіть життєві лиха принесли благословення тим, хто справді відданий Йому, як були Даниїл та його товариші, які отримали благословення та досягли успіху у ворожій землі, піднявшись до становища, набагато вищого, ніж вони могли б коли-небудь зайняти у своїй землі.

ПЕРЕВАГИ СТРИМАНОСТІ

Молоді євреї замешкали при дворі царя, і їм постачали вишукані страви та міцні напої. Цар вважав, що коли всіх учнів з різних земель з лишком забезпечити усім, то вони, добре кормлячись, будуть у відмінному фізичному та розумовому стані. Цей урок показує, як помилково думати, буцімто забезпечене життя якось сприяє інтелектуальному розвитку, не кажучи вже про духовність.

Під Божим провидінням поведінка Даниїла від самого початку принесла йому особливу милість з боку начальника євнухів, обов’язком якого було забезпечувати учнів усім необхідним. Покірний і тихий дух містить у собі щось, що справляє враження, і такий дух, зазвичай, є наслідком правильного, релігійного виховання. Даниїл та його товариші звернулися до євнуха з проханням, щоб замість вишуканої їжі та міцних напоїв їм давали просту, овочеву дієту.

Євнух відповів, що охоче прислухається до їхньої просьби, але боїться, що коли прийде час іспиту, четверо євреїв, які їли більш просту їжу, будуть виглядати гірше, і його зроблять винним, від чого він, можливо, втратить своє становище, а то й життя. Однак Даниїл запропонував спробувати це протягом десяти днів і погодитись з можливими наслідками. Коли час закінчився, порівняння показало, що четверо юнаків, які дотримувалися поміркованості, виглядали краще і були здоровіші тілом, ніж ті, які їли з царського столу. Тому їхнє прохання задовольнили.

Читаємо про них: “А ці четверо юнаків, дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах”. Коли закінчився час їхнього приготування, цар розмовляв з учнями і “зо всіх них жоден не був знайдений таким, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія... А всяку справу мудрості та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві”.

У чому ж була таємниця цієї мудрості та розуміння? Чи ж не в благословенні від Бога і в тому, що юнаки прагнули присвятити своє життя виконанню Божественної волі – чиненню праведності? Бачимо, що наші серця та розуми здатні бути вільними від самолюбних мотивів, від забобонів, від боязні настільки, щоб виконувати Божу волю за будь-яку ціну. Такі розуми завжди і скрізь є рідкістю, і завжди сприяють мудрості. З іншого боку чуттєвість, самолюбство, своєкорисливість завжди затьмарюють здоровий глузд. Сьогодні на кожному кроці потрібні посвячені люди на зразок Даниїла та його товаришів – самовіддані, готові поділитися усім у службі своїм ближнім, де б вони не опинилися [R4873] в житті. З тих днів світ змудрів (?). Сьогодні Даниїл не отримав би такого впливового становища, а коли би випадково отримав, то було би дивом, коли б його не звільнили...

Хоча Вавилон залишився в минулому, хоча деякі з нас можуть бути Даниїлами або ж займати його високе становище чи мати такі ж чудові нагоди, проте насправді потрібен саме дух Даниїла, а таку можливість має кожний чоловік і кожна жінка молодого чи похилого віку. “Наважтеся бути Даниїлом!” На жаль, як мало тих, хто оцінює привілей, хто наслідує дух Даниїла.

Християни весь цей вік знаходилися в становищі, схожому на становище Даниїла. Великий Цар Слави тримав їх у школі Христа. Він прагнув вибрати небагатьох, щоб вони були спадкоємцями в Месіанському Царстві, коли воно буде встановлене. Іспит мав настати в кінці цього віку. Гідними будуть ті, які матимуть дух Даниїла – дух відданості Богу та принципам праведності: готовність віддавати своє життя в службі Правді, бути послідовниками Ісуса. Про них Господь каже: “Вони будуть Моїми, – говорить Господь сил, – в той день, що Я готую, стануть моїм скарбом” (Мал. 3: 17, Хом.).

“ВІД ЧОГО БРАТ ТВІЙ СПОТИКАЄТЬСЯ” (Гиж.)

Наш вірш наводить на думку, що окрім власного переконання, яка їжа та яке пиття були би для нас найкращими, щоб якомога краще служити Господу, ми повинні також пам’ятати про наш вплив на ближніх. Чим шляхетнішим буде наш характер, тим більшим буде наш вплив на тих, хто слабкий з природи. Цей вплив завжди треба використовувати для добра інших, для представлення найвищих критеріїв у думці, слові та вчинку. Усе, що посприяє нам у цьому напрямку, треба взяти до уваги і вважати наказом від Бога, Який сказав: “Поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним”.

R4873 (1911 р.)