ГОВОРИТИ ЛЕСТОЩІ
Єремії 26

“Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись?” (Псалом 27: 1).

Наше останнє дослідження стосувалося часів царя Йосії та його реформи. Приблизно в той час пророк Єремія почав промовляти в імені Господа. На зміну Йосії прийшов його син, який став ще одним поганим сином доброго батька. До речі, хочемо зауважити, що у віці від дванадцяти до вісімнадцяти років більшість юнаків приймає для себе свідоме рішення щодо майбутнього, яке має значний вплив на їхнє подальше життя. Як пам’ятаємо, більшість відомих людей, за їхніми словами, прийняла для себе життєво важливе рішення саме в цьому періоді часу. Так само, кажуть, більшість злочинців обрала свій поганий шлях у такому ранньому віці.

Як зауважено, заворушення в Росії, які перекинулися на Державну Думу, були справою переважно молоді, учнів вищих шкіл, хлопців та дівчат. Ми ще раз нагадуємо батькам та вихователям про важливість цього періоду в житті людини і про мудрість правильної опіки та рад, щоб розквіт сил молоді спрямувати у правильному напрямку, щоб вони могли стати благословенням для себе і для всіх, з ким доведеться мати справу.

ПРОРОЦТВО ПРО ЄРУСАЛИМ

Під грішним пануванням царя Єгоякима Єремія, ведений Господом, провістив близьке знищення міста та храму. Вплив такого пророцтва мав змусити людей до перегляду свого життя, до молитви та посту, а також до повного повернення до Божої милості. Але, як подає Єремія, це був час великого морального занепаду. Він змальовує жахливий стан народу – поширеність обману, лихослів’я, злочинності, розпусти, кривосвідчення та відвертої аморальності.

Священики штовхали народ до лютих нападів на пророка. Його заарештували, звинуватили в наклепах на своє місто і в провіщенні його близького знищення. Як безглуздо! Хіба могли самі лише слова пророка привести до якихось подій? А якщо він був Господнім пророком, то як могли нападки на нього відвернути Божественний присуд? Але дух гріха не є духом здорового розуму, не є Духом Господа.

Варто зауважити, що в даному випадку завдати смерті правдивому пророку закликали священики та фальшиві пророки. На жаль, так траплялося не раз. Майже всі переслідування Ісуса та Його апостолів і послідовників протягом Віку походили від так званих слуг Бога. Наскільки кожен з нас повинен вивчити своє серце, щоб, часом, так само не припуститися помилки і “не стати противником Бога” (Хом.), і, тим самим, не спровадити не себе суворий осуд! Без сумніву, ці релігійні вчителі спотворили свої розумові здібності настільки, що вважали власну поведінку справедливою. Можливо, вони навіть думали, що це – прояв їхньої любові до народу, або переконували себе, що в переслідуваннях вони керуються не ненавистю, заздрістю або злобою, а любов’ю до Бога. У всякому випадку, їхня поведінка показує, як легко себе обманювати, а [R4857] їхня помилка нагадує, що треба бути обережним й уважно вивчати власну поведінку.

Як Єремія розповів їм, що наближається час утиску, так деякі з Божого народу сьогодні звіщають, що до найбільшого часу утиску, коли-небудь знаного в історії світу, є всього лиш кілька років, що він означатиме найжахливішу анархію, єдиним порятунком від якої буде встановлення Царства Месії у силі та великій славі. Деякі сьогодні бездумно вважають, що утиск можна відкласти або його можна уникнути цілковито, якщо змусити замовкнути тих, хто звертає увагу на Слово Господа (Дан. 12: 1). Не пробуймо змагатися з Богом. Він могутній і переможе, а всі Його задуми, як Він запевняє, обов’язково здійсняться.

Єремія справив враження на суддів – князів свого народу. Він заново підтвердив кожне слово, яке говорив, і заявив про готовність померти, якщо потрібно. Але він наполіг на реформуванні. Князі, більш справедливі, ніж священики та фальшиві пророки, визнали Єремію невинним, хоча його слова засуджували їх. Так само було в різні часи історії правди. Коли б не стриманість цивільної влади, багатьом реформаторам завдали б смерті. Пригадаймо, наприклад, як ландграф Гессена захищав Мартіна Лютера.

РЕФОРМАТОР ЕНТОНІ КОМСТОК

Так само сьогодні. Багато років м-р Ентоні Комсток доблесно відстоював, майже без сторонньої допомоги, громадську чистоту. Розуміючи, наскільки зло поширюється через гидкі зображення та літературні твори, ця людина віддала більшу частину свого життя вилученню їх. Мабуть, ніхто не дізнається в цьому житті, скільки добра він зробив, скількох хлопців та дівчат захистив! Як би там не було, ця шляхетна людина вела шляхетний бій проти нечистоти. Звичайно, така людина, чи будь-яка інша людина, яка стає на боці правди та праведності, неодмінно матиме ворогів та злісних наклепників, які бажатимуть їй смерті. Кажуть, що м-р Комсток домігся знищення не однієї сотні кілограмів безсоромної, згубної для моралі літератури і багатьох тон гальванокліше для її друку.
Не всі можуть бути реформаторами та пророками праведності, такими як Єремія, Лютер чи Комсток. Проте кожна Божа дитина, вірна своєму посвяченню, є слугою праведності й, відповідно, повинна бути ворогом гріха в кожній його формі. Вона повинна бути готовою до того, щоб стати об’єктом зневаги, висміювання та наклепів, і може застосувати до себе наш вірш та з радістю сказати: “Господь моє Світло й Спасіння моє, кого буду боятись!”

R4856 (1911 р.)