КАРАЮЧА ДИСЦИПЛІНА ТИСЯЧОЛІТТЯ

Щодо божественної справедливості, то Божою постановою є те, що всякі претензії до людства з боку Справедливості повинні бути залагоджені і закриті в кінці цього Євангельського віку. Це є представлене в образному примиренні, відшкодуванні за гріхи. Позаобразний День Примирення свідчить про жертви Христа і приготування тих, котрі є гідні стати членами Його тіла. Коли Справедливість прийме це відшкодування, вона очистить книги і визволить Адама і весь його рід від всякої відповідальності, що виникає з порушення Божого закону через споживання забороненого плоду. Смерть Ісуса є відшкодуванням за гріхи, які є наслідком первісного Адамового гріха.
Однак були й інші гріхи, жахливі гріхи, за які Справедливість вимагатиме відплати, гріхи проти Святого Духа, проти світла. Всі вони є гріхами проти Бога, проти праведності. Для прикладу розглянемо досвід Господа. Можливо, що натовп не був відповідальний за розп'яття нашого Господа; але серед нього були окремі особи, які мали достатньо світла, щоб поступити краще. Так само від днів Авеля до теперішнього часу дехто переносив величезну несправедливість, і волання цих порушень Справедливості кличе до Бога, подібно як кликала кров Авеля. Святе Письмо показує нам як це буде відшкодовано перед відкриттям великого дня благословення, перед тим, як світ повністю буде переданий в руки Посередника царства.
Відшкодування цих свавільних гріхів є показане в образі козла відпущення. В образі ми бачимо як "велика громада" буде змушена перейти через горе, яке матиме позитивний вплив на неї і яке в той же час буде засобом звести рахунки за грубі порушення Справедливості поза Адамовим гріхом. Покладання рук первосвященика на голову козла відпущення зображує, що ці гріхи є вкладені на клас "великої громади", і що він є посланий на горе. Вони перейдуть щось подібне до того, що, як провістив наш Господь, мало прийти на юдейську націю і що буквально виконалося. Наш Господь стверджує, що ці страшні терпіння в кінці юдейського віку повинні були бути відплатою за гріхи проти божественної справедливості - за різноманітні злочини попередніх часів (Луки 11: 49-51). Це не залишить в книгах справедливості жодного запису проти світу на початку Тисячоліття.

КАРТАННЯ, ВІДПОВІДНІ ХАРАКТЕРУ, РОЗВИНЕНОМУ КОЛИСЬ

Тоді Справедливість передасть все людство в руки Месії, Який візьме його таким, яким воно є. Люди будуть в різному стані. Деякі будуть більш зіпсуті, інші - менш зіпсуті; деякі будуть більше запеклими своїм сумлінням, а деякі менше; і ці неповноцінності характеру будуть залежати від способу, яким кожна особа приймала або відкидала світло і нагоди в теперішньому часі. Ті, котрі не знали Його волі і не чинили її, отримають незначні карання; ті, котрі знали Його волю і не чинили її, отримають багато карань, тому що попередньо очерствіли характером. В кінцевому результаті від кожного вимагатиметься, щоб він піднявся до повного зразка божественних вимог. Більш зіпсуті матимуть більше труднощів, а менш зіпсуті матимуть менше труднощів і отримають менші карання, піднімаючись до божественних вимог.
Іншими словами, кожний поганий вчинок, кожна дія, вчинена згідно поганого принципу, має злий вплив на характер, так як всякі правильні поступки приносять благословення. Таким чином люди, відповідно до послуху чи непослуху привілеям і знанню, якими вони втішались і які розуміли в цьому житті, будуть піднесені або понижені в характері, коли ввійдуть в наступний вік.
Апостол говорить, що Бог не бариться (не повільний) з обітницею, як деякі вважають це барінням, але є довготерпеливий і терпеливий (2 Петр. 3: 9); і "вміє Господь неправедних берегти на день суду для карання" (2 Петр. 2: 9). Знову ж читаємо: "У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на осуд, а за іншими йдуть слідкома" (1 Тим. 5: 24). Інакше кажучи, є люди, які чинять зло і негайно отримують покарання за свою погану поведінку. Таким чином вони мають нагоду покращити її.
Є й інші, які, здається, поводяться добре, які, здається, процвітають в земних справах; їхні очі вилазять від жиру; вони, здається, залишені без уваги в своїх злих вчинках і то до самої могили (Пс. 72: 3-12). Чи вони втечуть? Ми відповідаємо: "Ні". В судному дні вони отримають свій урок. В цьому дні горя вони матимуть набагато більше труднощів, ніж ті, які засвоїли уроки страждань теперішнього життя. Людина, яка практикувала зло, потребуватиме суворої дисципліни доки навчиться, що звичаї минувшини не будуть більше дозволені. Оскільки цей новий порядок буде таким, що не буде дозволено, щоб щось йому перешкодило, то поведінка таких людей в цьому житті одержить відплату потім, в тому сенсі, що вона буде наслідком їхнього невластивого стану.
Всі ми помічали дітей, народжених з якоюсь вадою, яка є дуже великим приниженням для них; і багато таких через презирливі уста, звернені на них, стали покірні розумом і чудові характером. З другого боку, зіпсуті діти, які робили, що хотіли, стали в світі приказкою і пройдисвітами і чинили багато лиха іншим. Не засвоївши уроків самовладання в теперішньому житті, вони відповідно будуть в несприятливому становищі в майбутньому і тоді будуть змушені засвоїти ці уроки.
Виникло питання: чи Десять Заповідей будуть відроджені в Месіанському царстві? Ми не бачимо жодної причини, чому б вони не мали бути зроблені законом цього царства. Жодної хиби не було знайдено в законі, а лише слабкості, нездатність тих, котрі були під законом. Десять Заповідей не були дані для Церкви, але дух цих заповідей міститься в слові "любов", яке є законом Нового Створіння (Рим. 13: 8-10). Швидше, це було б недоречно для Господа говорити до Церкви: не кради; не вбивай; бо перед тим як вони стали Його, вони відійшли від кожного такого стану розуму.
Стосовно світу на початку нового віку, то цілковито вище їхнього розуміння був би закон, який говорив би їм: ви повинні любити кожного. Їм будуть потрібні деякі прості формулювання, такі як: ви не повинні мати жодних інших богів, крім Мене; ви не повинні красти; ви не повинні вбивати; ви не повинні неправдиво свідкувати. Десять Заповідей є найкращим законом для світу людства. Ми не можемо покращити мудрість Законодавця, Котрий на початку дав цей Закон Мойсею. Тому нас не здивує, якщо, так само як на юдеїв, Десять Заповідей будуть накладені на цілий світ; і що людство побачить, що духом закону є любов. Однак вони приходитимуть до зрозуміння цього принципу поступово; бо на початку вони не матимуть властивого розуміння справи.