ВІДНАЙДЕННЯ ЗАГУБЛЕНОЇ БІБЛІЇ
2 Хронік 34: 14-33

“Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе” (Псалом 119: 11).

За днів Йосії, коли проводили очищення храму, знайшли копію книги Закону. Вона, правдоподібно, містила П’ятикнижжя, тобто п’ять книг Мойсея. Довгий період ідолопоклонства перед працею реформування, яку проводив Йосія, привів до знецінення Господніх Свідоцтв, тож цілком можливо, що цар ніколи не бачив Божественного Закону і не чув про нього. Якщо така річ здається хоча трохи дивною для нас, пригадаймо собі, що сьогодні мільйони людей мають Біблію, тоді як у давнину написання книг вимагало великих зусиль і було дуже коштовним. Одну книгу давали цареві, іншу клали в храмі, однак ідолопоклонницькі царі не користали з Божого Слова, і царева книга була знищена вже давно.

Цар наказав читати манускрипт у його присутності. У ньому докладно перераховувалися благословення, які прийдуть на народ Ізраїлю, якщо він буде слухняний Богу, а також змальовувалися покарання, які спіткають ізраїльтян, якщо вони занедбають служіння Всемогутньому та Його законам і [R4851] стануть ідолопоклонниками. Книга Повторення Закону, 28 розділ, є виразним описом того, що, мабуть, стало  покаранням для царства Йосії за все ідолопоклонство, яке було до нього. Цар був вражений. Божественні суди, думав він, певно, заслужені. Та чому вони прийшли тільки тепер? Очевидно, думав він, можна щось зробити, щоб відшкодувати зло. Тоді він наказав піти і випитати про це. Його слова дійшли до Хулди, пророчиці. Вона дала Господню відповідь, що всі лиха, провіщені в Законі, неодмінно прийдуть як наслідок ідолопоклонства, якого тримався народ. Однак в її посланні говорилося, що це горе, це покарання буде відстрочене і не прийде за днів царя Йосії, бо цар, дізнавшись про це, щиро розкаявся і зажурився. Як би там не було, цар робив все, що міг, щоб виправити зло і повернути народ до згоди зі Всемогутнім. Він оголосив загальні збори в храмі й прибув особисто разом з вельможами та представниками всього народу. Далі він наказав читати книгу Закону, щоб весь народ чув, бачив свої провини і знав, чого сподіватися. Праця очищення від ідолопоклонства набула розмаху, а реформування стало ще глибшим – наскільки цар знав, як це робити.

БІБЛІЯ, ЗАГУБЛЕНА СЬОГОДНІ

Дехто може бути здивований, почувши наші слова, що люди сьогодні загубили Божу Книгу. Що? Хіба ми загубили сотні мільйонів Біблій у християнстві? Хіба ми не друкуємо понад мільйон екземплярів щороку? Як ви можете казати, що Слово Господа сьогодні загубилося?

На жаль! Біблії ми маємо, але для більшості “особливо” освічених вона вже не є Біблією – не є натхненим Словом Всевишнього! Її більше не вивчають, у неї не вірять, їй не слухняні. Звичайно, далі модно мати Біблію, далі є звичаєм брати з неї уривки. Це роблять навіть служителі, які в приватних розмовах визнають, що вони не вірять в Біблію, що вони вірять їй не більше, ніж Шекспіру. А релігійних учителів, які відкинули Боже Слово як Божественно натхнене Послання, набагато більше, ніж загально припускають. Майже всі служителі, які за останні двадцять років вийшли зі стін більшості університетів, коледжів та семінарій християнства у Великобританії, Німеччині, Сполучених Штатах та Канаді, по суті, є невіруючими, безбожними.

Як це так, що Слово Господа загубилося?

Відповідаємо, що історія змальовує довгий період часу, званий Середньовіччям, в якому Слово Господа відклали убік в угоду церковним соборам та ухвалам. Потім настав період Реформації. Біблія була перекладена католиками на англійську мову і названа Біблія Дуе-Реймса (Douay-Rheims Bible). Також протестанти зробили англійський переклад, який отримав назву Біблія Короля Якова (King James Version). Ось так Боже Слово знову почало мати перетворюючий вплив на людство.

На жаль, неправди, темрява та забобони Середньовіччя, які вже були в людському розумі, додали до Божого Слова суттєві перекручення, створюючи, з допомогою сектантських окулярів, враження, що воно має на увазі щось зовсім нераціональне та немислиме.

Розвиток освіти поновив релігійне та наукове мислення. Однак зайняті цим мисленням сприймали Біблію лише через свої окуляри, і, полишаючи забобони темного минулого, полишили Біблію, вважаючи її частиною цих забобонів і навіть їхньою основою. У результаті, викладачі шкіл, професори коледжів, доктори богослов’я та інші звинуватили Боже Слово в різних догмах, яких воно не вчить, серед інших – у догмі про чистилище та вічні муки для всіх, окрім “вибраних”.

Тепер, у властивому часі, Боже Слово віднайшлося. Зникає нашарування пилу Середньовіччя. Книга підлягає вивченню у світлі її власних учень. Вона сяє дивовижним світлом на стежку справедливих. І ми бачимо, як на наших очах виконується Божа обітниця, що стежка справедливого буде “світити все більше та більше аж до повного дня”. Її яскраве сяєво в теперішньому часі провіщає, що Новий День, Нова Ера Царства Месії близько.

R4850 (1911 р.)