ВИЗВОЛЕННЯ ВІД ПРОКЛЯТТЯ

“Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя”, “а гнів Божий на нім перебуває” (1 Івана 5: 12; Івана 3: 36).

Віруючий, про якого йде мова в нашому вірші, вірить усім серцем, а не тільки сприймає розумом факт, що Христос – Божий Син. “Бо серцем віруємо для праведності”. Це означає, що він прийшов до єдності з Божим Сином, вважає Його своїм Вождем, Головою Тіла! “Хто має Сина, той має життя”. Це життя приписане йому тепер, і він, зрозуміло, не володіє ним у повному значенні. Він тільки отримав зачаття до нової природи й обітницю, що, за умови вірності, він матиме частку в Першому Воскресінні. “Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років” (Об. 20: 6).

У цій зміні у воскресінні, яка відбудеться в одну мить, як оком змигнути, вони матимуть життя в найповнішому значенні. Тепер вони вважаються Новими Створіннями. Вони вийшли з-під осуду смерті: “Бо заплата за гріх – смерть, а дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім” (Рим. 6: 23). Хто прийняв цей дар, знаходиться в такому стані. Решта світу далі є під вироком смерті, під Божим гнівом. Вона не є під вироком вічних мук, а під прокляттям, під осудом смерті. Все людство народилося під цим вироком. Тож апостол повторює, що ми “віддалились від пануючого у світі розтління похіттю” (2 Петр. 1: 4, Дерк.). Воно далі поширене у світі, тоді як ми – вільні.

НОВА УГОДА З ІЗРАЇЛЕМ

Проте є відмінність між нинішнім віком і наступним. Перш ніж світ буде поставлений на випробування, він повинен отримати Посередника – Христа, Голову, і Церкву, Його Тіло. Цей Посередник стоятиме між Божественною Справедливістю і масами людства. Першою справою Посередника буде ввести в дію Нову Угоду. Пророк Єремія (31: 31) говорить, що Нова Угода буде запроваджена з Ізраїлем: “Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт [Угоду]”. Посередником цієї Нової Угоди буде Месія. Мойсей був тільки образом цього більшого Посередника, а Угода Закону – образом Нової Угоди Закону. Усі юдеї будуть переставлені від Мойсея до Христа, кращого Посередника, від Старої Угоди Закону до Нової Угоди Закону.

Ця Нова Угода буде відкрита для всього людства, коли воно почне бачити потребу в ній, а цього можна буде досягти тільки через Посередника. Щоб мати частку з юдеями у благословеннях того часу, всі повинні увійти під постанови Месіанського Царства. Читаємо: “І підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму»” (Іс. 2: 3; Мих. 4: 2). Вони скажуть: “Він це зробив спочатку для юдеїв, а тепер зробить для нас”.

“ДАДУТЬ ІМ’Я ЙОМУ: ДИВНИЙ, ПОРАДНИК, БОГ КРІПКИЙ” І Т. Д. (Кул.)

Ось так Господнє благословення пошириться від одного народу до іншого, аж увесь світ наповниться Божественними благословеннями. Тоді благословляться всі покоління землі. Однак цей порядок Нової Угоди принесе людству благословення тільки в міру прийняття ним Посередника. Впродовж Тисячолітнього віку очі розуміння людей будуть відкриті залежно від того, наскільки вони будуть у згоді з вимогами Нової Угоди. Тож здобуття життя через великого Жеттєдавця в наступному Віці буде дуже відрізнятися від того, як його можна здобути тепер. Упродовж тієї тисячі років славного служіння та царювання Христос, Посередник Нової Угоди, буде зайнятий розвитком Ізраїлю та світу, піднімаючи їх зі стану деградації та приводячи до досконалості.

Пророк Ісая представляє це так: “Дадуть ім’я йому: Дивний, Порадник, Бог кріпкий, Отець будучого віку, Князь миру” (Іс. 9: 6, Кул.). Стосунок великого Посередника до всіх людей буде як стосунок батька до дітей. Під час Христового царювання вічне життя буде дане тому, хто хоче, і кожне створіння матиме найповніше випробування, найповнішу нагоду здобути вічне життя. У кінці тисячі років людство буде передане Отцю для остаточного випробування.

Натомість, стосунок Христа до Церкви інший. Він не є нашим Отцем, а нашим Братом. Тим не менше, Він – наш Заступник, через Якого ми повинні приходити до Отця і через Якого можемо кликати “Авва, Отче”.

Наш вірш стосується, передусім, теперішнього часу. Поступово він теж стосуватиметься Тисячолітнього віку, коли люди будуть приходити до пізнання Правди. Юдеї будуть переставлені як народ з-під Угоди Закону під Нову Угоду. Бог тримав їх під Законом для того, щоб переставити у властивому часі. Щодо інших людей, вони будуть змушені прийняти великого Месію, і від того часу, як вони приймуть Христа, їх будуть стосуватися вимоги Нової Угоди. Хто ж не прийме Божих вимог, на тому гнів Бога позостанеться.

R4840 (1911 р.)