ЗВІЛЬНЕННЯ ЧОТИРЬОХ НЕБЕСНИХ ВІТРІВ

Наш недавній візит до Європи не виявив, порівняно з попереднім візитом, зростання незадоволення між людьми. Справді, ми були здивовані, побачивши скрізь стільки доказів добробуту і небагато проявів гострого незадоволення. Деякі мешканці підтвердили ці спостереження, тоді як інші вважають, що існує глибоке приховане незадоволення, яке не проявляється назовні. Наші читачі знають, що протягом років ми сподівалися, що цей Вік закінчиться жахливим часом утиску і сподівалися, що він вибухне несподівано та з великою силою невдовзі після жовтня 1914 року, що, наскільки ми можемо зрозуміти з Писання, є датою, коли Часи Поган (дозвіл земним владам з поган) проминуть; і, відповідно, це буде час, коли Царство Месії має почати виконувати владу, яка, як подає Святе Письмо, потрощить народи на шматки, мов гончарський посуд. До того часу, як, на нашу думку, показує Святе Письмо, Церква буде укомплектована і перейде за другу завісу у “Святе Святих”, до досконалості духовної природи через участь у Першому Воскресінні. Однак, як станеться усе, про що ми досі говорили, нам не зрозуміло – як можливо, щоб увесь клас Церкви помер до цієї дати, зазнав зміни в мить свого вмирання, “як оком змигнути”.
Задумуючись над цими хвилюючими запитаннями і зважаючи на факт, що ми не знаходимо помилки в хронологічних викладках Біблії, наш розум звертається до одного давнього вірша, який несподівано набуває нового значення. Ми маємо на увазі висловлювання: “А по цьому я бачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі та тримали чотири земні вітри, щоб вітер не віяв на землю, ані на море, ані на жодне дерево... Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!” (Об. 7: 1-3).
Ми вже давно бачили, що ці символічні вітри представляють заколот, анархію, великий час утиску, який стримується Божественною силою до завершення жнивної праці – запечатання живих членів вибраного класу Теперішньою Правдою. Ми вже давно тому показували, що ці чотири вітри, звільнені, зібрані докупи, будуть утворювати вихор, який є символічним образом, вжитим у Біблії, щоб представляти близький великий час утиску. Цей вихор відповідає образному вихрові, яким був взятий Ілля, прообраз Церкви. Вітри також представляють фальшиві вчення (Еф. 4: 14).

“КНЯЗЬ, ЩО ПАНУЄ В ПОВІТРІ”

Жодна річ не суперечить вже сказаному, а, навпаки, підтверджує його, проливає на нього світло. Додаткова думка така, що ці вітри, тобто влади в повітрі, досі стримані, представляють грішних ангелів, князем яких є сатана, “князь, що панує в повітрі”. На нашу думку, ці злі ангели вже давно наробили б шкоди символічній землі, морю та деревам, коли б не були обмежені Божественною силою. У символі земля представляє організоване суспільство; море представляє безладні маси; дерева представляють дім віри. Раптове звільнення грішних ангелів добре відповідало би раптовості грядущого утиску, який скрізь у Святому Письмі характеризується особливими рисами – “однієї години”, “несподівано,.. як мука тієї, що носить в утробі”, “як було за днів Ноєвих” і “як було за днів Лотових”.
Подібність між днями Ноя і днями Лота полягає не тільки в раптовості лиха, яке прийшло, але й у насильстві та розбещеності, які були в тих періодах часу. Людські упередження та пристрасті вже розпечені так, як ніколи досі, і все це не дивлячись на більшу наявність війська та поліції для контролю за суспільством. Якщо невдоволення, самолюбство, пристрасті, лють можуть так запанувати над людством в нинішніх умовах, то чого можна сподіватися в той час, коли влади, що “панують в повітрі”, отримають тимчасову свободу, власне, з метою проявити злі нахили невідродженого серця, продемонструвати, що жодна свобода не може принести справжнього щастя, за винятком тієї, яка є в повній згоді з Божественною вимогою?

R4822 (1911 р.)