ЦАРСТВО МИРУ
Михея 4: 1-8

“Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни”.

Весь світ уже давно хвалиться тим, що цивілізація та християнство перемогли, що світ став Божою Імперією, і ми насолоджуємося благословеннями Тисячоліття. Конференції з питань допомоги та Ради і Комісії до справ миру з’явились на мить лише для того, щоб зникнути. Заклик “Мир, мир” не приніс жодного миру. Ми починаємо бачити, що ми обманювали себе, думаючи, що народи землі є царствами Бога. Ми починаємо бачити, що Біблія називає їх “царствами цього світу”, царствами поган, і що вона говорить нам, що “князем [цього світу], що панує в повітрі, духом, котрий діє в синах непослуху” (Гиж.), є сатана, узурпатор, “душогуб споконвіку, і в правді [він] не встояв,.. неправдомовець”.
Ми все це бачимо. Царство Бога, Царство Небес, про яке Учитель навчив нас молитися, ще не настало. Однак ми раді, що Божественна обітниця запевняє нас, що воно настане, і пояснює, що Премудрий Творець зараз, перш за все, готує Своє Царство, збираючи з-посеред людства гідних, нечисленних святих, щоб вони були разом зі своїм Царем і Відкупителем у цьому Царстві слави, через яке світ повинен отримати благословення.
Але не всі ще переконані в цих біблійних істинах. Деякі вказують на монети різних царств, на яких викарбувано “Ми довіряємо Богу”, і на те, що кілька імператорів і царів землі царюють “з Божої благодаті” і твердять, що вони мають Божественне призначення, тоді як папа виступає зі ще більшою заявою, що він є особистим представником Месії та Його Царства і єдиним уповноваженим царювати над царями землі та керувати ними.
Щоб переконати більш упереджених, достатньо звернути увагу на різницю в цьому напрямку між теперішніми умовами і тими, про які Писання каже, що вони переважатимуть, коли Той, Хто відкупив світ жертвою самого Себе, візьме Свою велику силу і запанує як Месія, як Цар слави, щоб повалити гріх у будь-якій формі і смерть у будь-якому вигляді, а також звільнити і підняти всіх охочих і слухняних зі всіх поколінь землі, включно з тими, хто зійшов до великої в’язниці смерті – могили, шеол, гадес...

МОЛІТЬСЯ ПРО ЦАРСТВО МЕСІЇ

Надією людства є Месіанське Царство, описане в цьому уроці. “Гора дому Господнього” означає Царство Божого дому, Його Церкву. Воно буде встановлене на вершині царств світу, тобто над ними. Воно буде піднесене між народами, і всі народи попливуть до нього. У цьому воно приваблюватиме всі народи. Воно змусить їх підніматися вгору. Людство приваблюватимуть благословення здоров’я та реституції, які Царство буде готове дарувати всім народам, коли вони прийдуть до згоди з його вимогами (Дії 3: 19-23).
Це Царство буде тісно ототожнюватися зі сіоністським рухом та Святою Землею. Саме Царство буде духовним, невидимим для людей, але його земні знаряддя будуть видимими, і вони будуть юдеями: “Побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві” тощо (Мт. 8: 11). Юдеїв, заохочених повертатися в Землю Обітовану, їхатиме туди щораз більше, і всі вірні з них поїдуть радо, як делегати, маючи фінансову підтримку. Їх дуже приваблять ізраїльські надії та обітниці. Поступово всі народи, дізнавшись про благодать Бога та про благословення реституції, які можна отримати, будуть казати: “Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить [а також юдеїв], і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму” (Іс. 2: 3; Мих. 4: 2).

УТВЕРДЖЕННЯ БОЖОГО МИРУ

У вірші 3 розповідається про те, як будуть проявлятися суди Месії, що будуть ставитись з найбільшою прихильністю до найбільш праведних народів і будуть докоряти всім неправедним. Як наслідок, війни припиняться. Метал, який раніше використовували в зброї для знищення, піде на лемеші та серпи. Земля більше не буде просякнута людською кров’ю, а буде оброблятися для благословення людського роду; ніхто не буде нападати і не буде того, хто би страшив. На початку того часу Господній народ, як це представлено, казатиме: “Нехай кожен дотримується власної уяви про Бога, але Ізраїль повинен слідувати Єгові”. І в той час Він згромадить їх і збере назад до їхньої землі – “рештки”. Тоді Господь зацарює над ними на горі Сіон.
Первісне панування було дане Адаму, але втрачене через гріх. Ісус, завдяки Своїй слухняності до самої смерті, став міцною Вежею, Твердинею, Захистом для всього Божого народу: “До Нього прийде і повернеться колишнє володарювання” (Гиж.), і протягом тисячі років він буде царювати, щоб благословити і піднести всіх охочих і слухняних.

R4795 (1911 р.)