ПОКЛИК ДО БОЖЕСТВЕННОЇ СЛУЖБИ
ІСАЇ 6

“А я відказав: Ось я, пошли Ти мене”.
Давайте займемось сьогодні вивченням видіння Ісаї. Храм в Єрусалимі, який інакше називали Домом Єгови, був сценою видіння. Але замість Святині й Святого Святих, Вблагання, Вівтаря, Столу укладання хлібів і Золотого свічника все було по-іншому – був славний Престол, а на Престолі Господь. По обидва боки від Нього, представляючи Божественні атрибути, стояли чотири серафими, тоді як весь храм був наповнений полами Його одежі. Храм був повний світла слави, і двоє серафимів вигукнули: “Свят, свят, свят Господь [Єгова] Саваот”. Двоє з іншого боку відповіли: “Уся земля повна слави Його”. Після цієї відповіді захиталися підвалини порогу, і суцільна імла заволокла храм, затемнюючи цю славу.

УСЯ ЗЕМЛЯ ПОВНА СЛАВИ ГОСПОДНЬОЇ

Значення цього видіння ми беремо зі слів Ісуса. Він звертає нашу увагу безпосередньо на нього (Ів. 12: 41). Щоб виконати Божественну обітницю, Ісус з’явився при Своєму першому приході і для проби явив Себе Ізраїлю як їхній великий Цар Слави, великий Посередник Нової Угоди, обіцяної їм Єговою (Єр. 31: 31). Бог знав, що Ісуса відкинуть; проте пропозиція була зроблена. Коли б Його прийняли, і коли б Він тоді взяв Собі Свою месіанську славу та владу, це означало б, що достатня кількість юдейського народу прийняла його всім серцем, щоб скласти повне число класу Нареченої, співучасників у духовному Царстві. У такому випадку погани не отримали би жодної пропозиції співспадкоємства з Месією в Його славному Царстві – все благословення отримав би Ізраїль. Відразу було би встановлене Царство, і народ Ізраїлю, прийнявши Месію, відразу став би шляхом Божественного благословення для всіх народів.
Та коли голос звістив, що уся земля повна Господньої слави, виявилось, що світ ще не готовий прийняти це послання, на знак чого захиталися підвалини дверей і темрява затьмарила славну сцену. Виконання цього ми бачимо в тому, що юдейський народ, який є дверима до цієї слави, не був у належному стані. Потрібні нові двері, через які слава Царя царів предстане перед світом. Св. Павло стверджує, що трясіння чого-небудь, в образному значенні, представляє його хиткість, його усунення – що замість нього може бути встановлене щось вище. Юдейський народ був усунений зі свого привілейованого становища, і відтоді в процесі встановлення був новий народ, нові двері, новий шлях доступу людей до Бога.

“АЛЕ ВИ... НАРОД СВЯТИЙ”

Жодний інший народ у світі не заслуговував на це почесне становище більше, ніж Ізраїль. Отже, Бог приступив до створення нового народу, складеного виключно зі святих. Як пояснює св. Петро, “ви... священство царське, народ святий” (1 Петр. 2: 9). Перш за все, святі юдеї були взяті як ядро цього нового Народу, зачатого духом, небесного Народу. Процес вибору тривав протягом усього цього Євангельського віку. І коли він закінчиться, Святий Народ буде завершений силою Першого Воскресіння. Тоді все буде у належній готовності. Вийде наказ: “Уся земля повна слави Його [Бога Єгови]”, і світ отримає благословення. У цій грандіозній праці буквальному Ізраїлю обіцяно визначну частку .
У видінні Ісая побачив, що хитання порогів і димова пелена означали якоюсь мірою неготовність до слави Господа, і він проказав, усвідомлюючи власну недосконалість і недосконалість тих, з ким жив. Проблиск Господньої слави показав його власні вади та його ближніх.
Таким був вплив вчення Ісуса на всіх, хто приймав Його послання. Закон сяяв ще яскравіше, ніж будь-коли, і вони побачили, що порушують його ще більше, ніж думали – не лише ділами, але й словами та думками. Святі, представлені в Ісаї, взяли справу близько до серця, впокорились перед Господом і визнали, що вони не годяться на те, щоб бути вчителями людей, що весь юдейський народ та всі інші – недосконалі, і що будь-яке послання, яке можуть нести їхні вуста, також буде недосконале.
Коли розпалене вугілля з вівтаря торкнулося вуст Ісаї, це ілюструвало, як святі з Ізраїлю та всіх народів мали в цьому Євангельському віці необхідне благословення на своїх устах і проголосили Божественне запрошення: “Повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові” (Рим. 12: 1). Це послання, запалене живим вугіллям з Божого жертовного вівтаря, розійшлося туди-сюди по світу протягом вісімнадцяти століть. Воно навчило не лише про очищення від гріха, але й про службу Богові.

“ОСЬ Я, ПОШЛИ ТИ МЕНЕ”

Ісая продовжував бути образом святого народу. Бог забажав надіслати Своє послання благодаті та запрошення складати жертву всім, хто мав би вуха, щоб слухати. Тому освячені, яких образно представляв Ісая, протягом усього цього віку казали: “Господи, ось я; пошли мене”.
Далі наш урок показує, що послання цього класу Ісаї буде непопулярним. Мало хто почує його; мало хто побачить; мало хто отримає благословення прощення і зачаття святого Духа. Учитель та його апостоли розпочали це проголошення, і воно продовжується донині.
Але ми не збираємось знеохочуватись. Тільки “Мала Черідка”, чисті серцем, послідовники Ісуса отримають це благословення і будуть готові становити клас Царства, нові двері, поріг, що з’єднує Божественну Святиню зі світом людства.
Труднощі Ізраїлю є вжиті як мірничий шнур, щоб показати, коли відбудеться завершення Церкви, і слава Господа засяє на Ізраїль, а через Ізраїль на всі нації, народи, племена та мови протягом тисячі років. Цей мірничий шнур [R4788] говорить про запустіння ізраїльської землі, про те, що вона стане цілковито спустошеною, і що вони підуть на вигнання з цієї землі. Останній вірш уроку розповідає про те, як у кінці вийде пагінець з коріння – здвигнеться святе Насіння, святий народ під Божественним провидінням. Цими святими з Ізраїлю, з цього боку завіси, будуть Стародавні Гідні, які воскреснуть і отримають свою нагороду як земні представники Царства Месії (Євр. 11: 38-40; Пс. 148: 11). До цих князів будуть зібрані вірні, віддані, святі з юдеїв, ядро, початок земної фази Месіанського Царства.

R4787 (1911 р.)