ЗАБРАНИЙ ВИХОРОМ З-ПЕРЕД ОЧЕЙ
ТРУДНОЩІ ПРОРОКА ІЛЛІ
2 ЦАРІВ 2: 1-11

“І ходив із Богом Енох, і не стало його” (1 Мойсея 5: 24).

Біблія розповідає про трьох відомих людей, які зникли – Бог узяв їх. Як нам сказано, один із них, Енох, не помер. Інший з них, Мойсей, як сказано, помер і був похований. Про третього, який є особливою темою нашого уроку, не сказано, помер він чи ні. Але ми розуміємо, що він помер.
Небо, куди вихор забрав Іллю, було повітряним простором, в якому літають птахи. Як ми побачимо, він був узятий саме так, щоб довершити образні подробиці його життя. Те, що ні він, ні Енох не пішли на небо – в тому значенні, щоб перейти до небесного, духовного стану і знайтися в присутності Бога, – виразно свідчив Ісус, Який сказав: “І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі” (Ів. 3: 13). Хоча про Еноха сказано, що він був перенесений, щоб не бачити смерті, не стверджується, що він був перенесений на небо. І слова нашого Господа дають запевнення, що він не був перенесений. Де він зараз, не знає жодна людина. Ми можемо тільки вірою прийняти цей факт.
Мета перенесення Еноха, мабуть, у тому, щоб показати згодом, що Бог міг цілком підтримувати наш рід постійно при житті – що лише з причини гріха Адам та його сім’я мали померти; що коли Месія скасує гріх і смерть під час Свого Царства, і охочі та слухняні з людей знову будуть приведені до людської досконалості, їм ніколи не доведеться помирати. Збереження Еноха, недосконалої людини, Божественною силою протягом п’яти тисяч років стане свідченням для людства та сприянням їхній вірі, поки праця реституції просуватиметься вперед. Сам Енох – один із тих Стародавніх Гідних, хто під час Тисячоліття буде одним із “князів”, правителів на землі, представників невидимого Царства Месії. “Замість твоїх батьків будуть твої діти; по всій землі ти зробиш їх князями” (Пс. 45: 16, Хом.).

ІЛЛЯ – ОБРАЗ ЦЕРКВИ

Як Мелхиседек (у той час цар і священик) представляв, тобто образно зображував, Церкву в славі, так дослідники Біблії розуміють, що Ілля, пророк, зображував, тобто представляв, Церкву в плоті з цього боку завіси – від Ісуса і дотепер. По довгому часі після смерті Іллі Бог звістив Ізраїлю через пророка: Ось, Я посилаю вам Іллю, пророка, перед великим і знаменним днем ??Господа, і якщо він не наверне серця батьків до дітей і дітей до батьків, то земля буде вражена прокляттям – часом утиску, якого не було, відколи існує народ (Мал. 4: 5, 6). Іван Христитель, предтеча Ісуса в плоті, зображував цього більшого Іллю (Церкву в плоті), предтечу Месії слави. Як Івану Христителю не вдалося привести людей до згоди з батьками (Авраамом, Ісаком, Яковом та ін.), так Церква в плоті, як Бог передбачив, не мала успіху в принесенні миру у світ.
Як після невдачі Івана Христителя з Ізраїлем прийшло повалення державного устрою в 70 р. н. е., так, віримо, невдача позаобразу, Церкви в плоті, принести злагоду та праведність, входить в Божественні наміри, після чого прийде всесвітній утиск, який упокорить людину і підготує шлях до встановлення Месіанського Царства в силі та великій славі.

ПІДХОПЛЕНИЙ У ВИХРІ

Багато християн не помічають, що є різниця не тільки між небесним спасінням, яке Бог передбачив для Церкви, і земною реституцією (Дії 3: 19-21), про яку Бог подбав для світу, але що додатково є два окремі класи Церкви, представлені нашій увазі в Біблії. По-перше, ми маємо вірне Царське Священство, назване “Тілом Христа”, Головою якого є Ісус. Їм обіцяно, що вони сидітимуть з Христом на Його престолі та будуть суддями світу під час Месіанського Царства. Інший клас спасенних на духовному рівні у Святому Письмі отримав назву “натовп великий, що його зрахувати не може ніхто” (Об. 7: 9). Вони відрізняються від вибраних, число яких чітко встановлено Божественним призначенням – сто сорок чотири тисячі. Як перша громада по-біблійному названа “Малою Черідкою” і “Царським Священством”, так “Велика Громада” в Біблії називається позаобразними левитами. Якщо вибрані сидітимуть з Христом на Престолі, то другий клас спасенних служитиме перед Престолом. Якщо нечисленні святі одягнуть вінці слави, то більша громада їхніх братів перед Престолом матиме не вінці, а пальмове віття перемоги. Якщо вибрані є живим камінням Божого храму, яке незабаром буде зібране докупи в “першому воскресінні”, щоб бути місцем зустрічі між Богом і людьми протягом тисячі років, то “Велика Громада” (клас левитів) не є ані живим камінням, ані стовпами в цьому Храмі, хоча буде благословенна славною нагодою служити Богу в цьому Храмі день і ніч.
Вияснивши, що Ілля є образом “вибраного” класу, дослідники Біблії, очевидно, схильні вважати Єлисея образною постаттю і представником більшого духовного класу, позаобразних левитів. Саме наприкінці того, що було з Іллею, Єлисей став його слугою та товаришем. Різні випадки, коли Ілля пропонував Єлисею почекати позаду, мабуть, представляли випробування та труднощі на стежці Церкви тут, які дадуть зрозуміти “Великій Громаді”, класу Єлисея, що вони не йдуть слідом за своїми більш ревними братами з класу Іллі. Ці різні зупинки та поради представляють працю просіювання, тобто відокремлення, і всі, хто продовжує так робити, очевидно, належать до класу Єлисея. Хто відпаде, той більше не належатиме до жодного з цих класів.

КОЛІСНИЦІ ТА ВОГНЯНІ ВЕРШНИКИ

Якщо ці пояснення Іллі як образу правильні, то урок в тому, що завершення кар’єри Церкви в плоті прийде несподівано, раптово. Вогняна колісниця може виявитись вогняними випробуваннями або гострими переслідуваннями, які розділять класи Іллі та Єлисея. Вихор, що забрав Іллю на небо, є образом, картиною, що постійно використовується в Писанні й представляє велике замішання і колотнечу – ураган.
Розв’язка не стане цілком несподіваною ані для класу Єлисея, ані для пророчих синів, які тут представляли б доволі великий клас дослідників Біблії, які не повністю посвятили своє життя Господу і не будуть придатні для небесного стану як члени класу Іллі чи Єлисея.

R4757 (1911 р.)