ДОКОРЕНІ СВІТЛОМ

“Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі” (Матвія 5: 16).

Боже Слово часто називають світлом, світильником для наших ніг. Однак думка тут, мабуть, не в цьому. Значення може бути частково в тому, що ми повинні дозволяти Правді світити. Клас, згаданий у тексті, – це клас святих, духовно зачатих. Про них Господь в іншому місці сказав, що вони повинні дивитися, як вони дозволяють Правді йти до інших – не повинні кидати свої перли свиням. Отже, це означає, що не все світло Правди має світити світу. Світ не зміг би прийняти всю Правду. Про згадане тут світло в іншому місці говориться як про освітлення.
Це освітлення приходить не тільки через Правду, але й через зачаття святим Духом. Святий Дух стає силою, яка світить в їхньому житті. Отже, все їхнє життя повинно сяяти; усе їхнє життя повинно випромінювати світло Того, “Хто покликав їх із темряви до дивного світла Свого”.
В іншому тексті сказано: “Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!” Це і є світло, тобто Слово, яким ми повинні світити людям, хоча вони не можуть прийняти все послання. Але багато тих, хто свого часу ненавидів це послання, згодом переконалися і були приведені до Господа осяянням Духа, яке вони побачили в житті Божих святих. Їхній розум був затьмарений туманом Середньовіччя, але вони не були настільки в незлагоді, щоб Божий Дух не міг ними керувати. Вони пізнали Ісуса і навчились від Нього.
Жоден текст, про який ідеться, не гарантує, що світ отримає послання чи то від нашого Господа Ісуса, чи від Його послідовників. Тим не менше, ми маємо дозволити нашому світлу світити так, як Він дозволяв світити Своєму, і темрява не обгорнула його. Здається, думка полягає в тому, що хоча деякі можуть протистояти світлу, бо їхні вчинки злі, тим не менше, є й такі, які можуть сприймати це послання по-іншому. Тому ми повинні дозволяти нашому “світлу... світити перед людьми, щоб вони бачили наші добрі діла”, незалежно від того, чи вони пояснюють ці діла добре чи погано. Деякі можуть оцінити і побачити. Ті, хто виступав проти нашого Господа, були не з простих людей, а з тих, хто відкрито заявляв, що вони є Божим народом – з книжників та фарисеїв, які не відповідали власним заявленим критеріям. Вони відчували докір і розуміли, що вчення Ісуса було вищого порядку.
Те саме ми знаходимо сьогодні. Ті, хто найбільше противиться посланню Правди, є старійшинами церков, служителями, наглядачами недільних шкіл. Яскравіше світло Правди відкидає їхнє послання в темряву настільки, що вони докорені цим світлом. Це робить їхні власні критерії менш привабливими. Вони також розуміють наш вищий спосіб життя. Потім їх наповнює заздрість. Юдеї, які видали Христа Пилату, заздрили; вони мали дуже поганий стан серця.
Так і з тими, хто нас ненавидить. Однак світло має вплив. Вони можуть розрізнити, яка доктрина правильна. Є деякі, які взагалі не займають жодного становища, тим не менше, вони дещо бачать. Ті, хто “був з Ісусом”, викликають повагу в цього класу, незважаючи на всі протилежні впливи. Тому апостол Петро звернув увагу на факт, що деякі, побачивши наші добрі діла, будуть славити Бога в день відвідання, навіть якщо зараз вони не стали послідовниками. Кінцевий результат, зрештою, продемонструє, що вся праця не пройшла даремно – що деякі приймуть Христа зараз, і що вплив їхнього життя буде вартісним для світу в майбутньому.
До певної міри повинно бути правдою, що всі, хто тісно пов’язаний із членами Тіла Христа в теперішньому житті – до того, як Він буде проголошений Царем усього світу, – повинні бути здатні розпізнати широту і велич характеру тих, кого Господь обирає для цього почесного місця в справах людей. Вони повинні бути здатні пізнати, що вони були з Ісусом, – повинні бачити в них дух здорового розуму.

R4746 (1911 р.)